Постанова № 78296411, 03.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2521/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018, суддя І інстанції А.О. Чеснокова, місце складання м. Полтава, повний текст складено 02.10.18 по справі № 1640/2521/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року № 0008991404.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірне податкове повідомлення рішення винесено контролюючим органом без врахування фактичних обставин справи та на підставі помилкових висновків акта фактичної перевірки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 року у справі № 1640/2521/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказував, що найманий працівник помилково здійснила операцію по зарахуванню коштів відпродажу пива на рахунок позивача, замість перерахування платежу на рахунок ОСОБА_2, який винаймає одне приміщення з позивачем та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, на що має ліцензію, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи позивача в апеляційній скарзі не спростовують факту продажу ФОП ОСОБА_1 пива за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а надана довідка АТК Банк «ПриватБанк» від 22.06.2018 не підтверджує факт помилковості зарахування суми у розмірі 35,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення: а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у встановленому законом порядку зареєстрований фізичною особою-підприємцем (а.с. 11-17).

Позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10).

Головним управлінням ДФС у Полтавській області 23 червня 2018 року проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) магазину за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1

Результати перевірки оформлені актом від 23 червня 2018 року № 0258/16/31/РРО/НОМЕР_2, у якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 296.10 статті 296, підпунктів 16.1.12, пункту 16.1 статті 16, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, пункт 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", частини 13 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" (а.с. 8).

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року № 0008991404 про застосування (штрафних) фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог частини 13 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" (а.с. 7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не спростовують факту продажу останнім пива за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з положеннями ч. 12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003року (далі - Порядок №790).

У пункті 5 Порядку № 790 встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення щодо застосування до позивача фінансових санкцій стали матеріали контролюючого органу, а саме: акт перевірки від 23 червня 2018 року №0258/16/31/РРО/НОМЕР_2, яким встановлено факт реалізації 07 червня 2018 року продавцем магазину позивача, Дзюбан М.В., банки пива "Licher Weizen" ємністю 0,5 л за ціною 35,00 грн. Факт продажу підакцизного товару ФОП ОСОБА_1 підтверджується квитанцією платіжного терміналу № 220925 від 07 червня 2018 року (номер сліпа 220935 від 07 червня 2018 року, код авторизації 611673) (а.с. 52)

Так, застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.

Відтак, склад правопорушення є наявним у разі сукупності ознак - відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт збуту такої продукції, зафіксований у порядку визначеному діючим законодавством.

При цьому, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з наявністю умислу при вчиненні правопорушення найманими особами суб'єкта господарювання, а достатнім є встановлення факту продажу алкогольних напоїв за відсутності відповідної ліцензії.

Таким чином, з урахуванням встановлених судовим розглядом обставин справи, підтверджених належними, достатніми та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не спростовано факту продажу останнім пива за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а отже, порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не знайшли свого підтвердження.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами доведено обґрунтованість та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року № 0008991404, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 року у справі № 1640/2521/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 по справі №1640/2521/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко І.С. Чалий Повний текст постанови складено 04.12.2018.