Постанова № 78296330, 29.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6708/16

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018, суддя Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 17.09.18 по справі № 820/6708/16

за позовом ОСОБА_1

до Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення податкової інспекції від 25 квітня 2016 року №00037/1304.

Позов обґрунтовано тим, що автомобіль придбаний у 2014 році (до набрання чинності пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України) застосування до позивача нормативних актів, що набули чинності після придбання ним автомобіля (стягнення транспортного податку) є порушенням принципу незворотності дії закону у часі, та, відповідно, порушенням ст. 58 Конституції України. Крім того, позивач додаткового відзначив, що відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні бути враховані марка, модель, рік випуску, тип двигуна, боєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, тощо, проте за відповідною інформацією до позивача не звертались. Також, відповідно до Звіту про оцінку майна "Ринкова вартість колісного транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500 4 MATIC, держ. № НОМЕР_1 складає 905400,00 грн., тому позивач вважає, що його автомобіль не є об'єктом оподаткування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №00037/1034 від 25 квітня 2016 року.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року касаційну скаргу Східної об'єднаної податкової інспекції м. Харькова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Так , суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що судами для розв'язання даного спору не використано усі необхідні процесуальні засоби для вичерпного дослідження обставин, не вжито належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи. Повнота з'ясування обставин у даній справі вимагає від судів витребування у відповідача або у Мінекономрозвитку, інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також враховуючи той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, який здійснюється Мінекономрозвитку, безпосередньо впливає на визначення об'єкту оподаткування транспортним податком, суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу, вважає , що рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, відповідачем не було належним чином доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам справи , просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги , стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги , наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції правомірним та прийнятим з урахування всіх обставин та наданих доказів, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги , а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що, що позивач є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500 4 MATIC, об'єм двигуна 4663 куб. см, рік випуску 2014.

25 квітня 2016 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00037/1304, яким відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 25000 грн.

13 січня 2016 року Харківською міською радою прийнято рішення № 112/16 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12 січня 2011 року №126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України", оскільки законодавцем викладено у новій редакції підпункт 267.2.1 статті 267 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову . суд першої інстанції виходив з того , що транспортний засіб, який рахується за позивачем є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України, в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення -рішення, оскільки середньоринкова вартість легкого автомобілю позивача становить 1612818,99 грн.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Враховуючи те, що Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, тому з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто , підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Однак, таку інформацію податковий орган до суду не надав до матеріалів справи, а тому , впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Верховний суд , приймаючи постанову від 13 червня 2018 року , надав оцінку наявній в матеріалах справи роздруківки з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка надана відповідачем як підстава для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та вказав , що вона не є належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку.

Також, Верховний суд вказав , що повнота з'ясування обставин у даній справі вимагає від судів витребування у відповідача або у Мінекономрозвитку, інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також враховуючи той факт, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, який здійснюється Мінекономрозвитку, безпосередньо впливає на визначення об'єкту оподаткування транспортним податком, суд першої інстанції при новому розгляді справи має вирішити питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Однак, суд першої інстанції не врахував висновки і мотиви з яких скасовані рішення і які є обов'язковими для суду першої при новому розгляді справи.

Судом апеляційної інстанції ухвалою від 05.11.2018р. залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Від Мінекономрозвитку надійшло на електронну пошту Харківського апеляційного адміністративного суду пояснення по справі.

Проте, вказані файли не підписані електронним цифровим підписом, що підтверджується актом про відсутність ЕЦП.

Відповідно до п.п. 2.2.18. п.2.2 Інструкції для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали.

За приписами статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року N 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Таким чином, оскільки пояснення не містять електронного цифрового підпису, у суду відсутні підстави для їх розгляду.

Східна ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , яка є відповідачем у справі , відзив на апеляційну скаргу не надала , будь-яких документів, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не надала до суду апеляційної інстанції .

Згідно матеріалів справи , представником Східної ОДПІ м. Харкова до суду першої інстанції додано клопотання про долучення до матеріалів справи копії переліку легкових автомобілів , які підлягають оподаткуванню у 2016р. , а саме копія листа Мінекономрозвитку та два листа переліку (а.с.144-147)

Однак , вказаний лист Мінекономрозвитку направлений на запит суду по іншій справі № 820/641/18 та два листа переліку не містять назви автомобіля позивача.

Колегія суддів зазначає , що Верховний суд надав оцінку наявній в матеріалах справи роздруківки з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка надана відповідачем як підстава для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та вказав , що вона не є належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку.

Крім того , розрахунок вартості автомобіля згідно роздруківки з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка надана відповідачем як підстава для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення , здійснена 24.01.2017р., після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Роблячи висновок про правомірність нарахування суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку, який ґрунтується виключно на обставинах ненадання позивачем доказів на підтвердження вартості належного йому автомобіля станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції не врахував положень частини 2 статті 71 КАС України й обов'язок доказування переклав на позивача, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2016 року №00037/1304 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Наведене не враховано судом першої інстанції при розгляді даної справи, тому , постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 по справі № 820/6708/16 скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 № 00037/1304 Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 551,20 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1057,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров Повний текст постанови складено 04.12.2018.