Постанова № 78296138, 04.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5523/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина 1467) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. (ухвалене суддею Заічко О.В., повний текст якого складено 10.08.2018 р.) по справі № 2040/5523/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"; зобов'язати відповідача подати Державній прикордонній службі України висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності, за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. № 530.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося та справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР з 17.07.1987 р. по 26.04.1989 р. і приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан в складі в/ч пп 96044 з 18.11.1987 р. по 14.08.1988 р., що підтверджується копією військового квитка позивача та довідкою Харківського об'єднаного районного військового комісаріату № 1128 від 23.05.2014 р.

З 16.08.1996 р. по 22.03.2002 р. позивач проходив військову службу за контрактом в військовій частині 1467 (Харківській окремій авіаційній ескадрильї) Державної прикордонної служби України.

Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1461 від 29.05.2014 р. встановлено, що захворювання (поранення (контузія) позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

09.12.2015 р. командиром Харківської окремої авіаційної ескадрильї затверджено висновок про можливість виплати позивачу одноразової допомоги, який направлено до розпорядника бюджетних коштів - Державної прикордонної служби України, проте, листом Адміністрації Державної прикордонної служби України №14/2269 від 09.12.2015 р. позивачу повернуто документи на доопрацювання, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 необхідно звернутися до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України для встановлення причинного зв'язку поранення (контузії) та захворювання з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

З 04.10.2017 р. позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 686249від 04.10.2017 р.

З 20.06.2018 р. встановлено ІІ групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12 ААА № 686652від 20.06.2018 р.

25.06.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Листом Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) № 63/1215 від 06.07.2018 р. позивачу запропоновано звернутися до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України для встановлення причинного зв'язку поранення та захворювання, оскільки позивач звільнявся з Прикордонних військ України, та повідомлено, що в переліку доданих позивачем документів відсутня копія посвідчення учасника бойових дій.

Позивач зазначену відмову вважає необґрунтованою, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у складені та поданні висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Доказів які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви від 25.06.2018 р. до Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) під час судового розгляду справи не було надано та матеріали справи не містять. Лист Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військової частини 1467) також не містить посилань на ненадання позивачем документів, визначених п.11 Порядку.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до ст. 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 р., за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються. Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди. Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Законом України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 р.", від 07.06.2001 р. № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.

Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

Таким чином, вищенаведеними міждержавними Угодами не встановлено порядку отримання одноразової грошової допомоги, проте, зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, регламентується статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що заява ОСОБА_2 з доданими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги отримана відповідачем, проте, відповідачем в порушення п. 13 Порядку не було надано висновок розпорядникові бюджетних коштів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Харківську окрему авіаційну ескадрилью (військова частина 1467) подати Державній прикордонній службі України висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності, за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської окремої авіаційної ескадрильї (військова частина 1467) залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі № 2040/5523/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Г.Є. Бершов В.Б. Русанова