Рішення № 78296113, 30.11.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Справа № 926/1514/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ - ЛЕОБУД" (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 19)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (58005, м. Чернівці, вул. Винниченка, 20-Д, офіс 314)

про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені та 30% річних у сумі 138193,89 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

Секретар судового засідання Попова К.Г.

представники:

від позивача – ОСОБА_1 довіреність від 17.08.2018 р., ОСОБА_2 довіреність від 03.09.2018 р.

від відповідача – не з’явився

ОСОБА_3 виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафтоекспорт" про стягнення 138193,98 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.09.2017 року між сторонами укладено договір поставки №40031, згідно якого позивач за період з 06 вересня 2017 року по 14 вересня 2017 року передав у власність відповідачу товар на загальну суму 157891,50 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару, що призвело до виникнення боргу в сумі 90612,96 грн.

За порушення строків здійснення оплати товару відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та п. 6.2 договору поставки №40031 відповідачу нараховано 17217,05 грн. пені за період з 29.09.2017 року по 29.03.2018 року.

Крім того, на вказану заборгованість позивачем у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 30% річних у розмірі 30363,88 грн., за період з 29.09.2017 року по 05.09.2018 року, та інфляційні втрати в сумі 13155,60 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача зазначену суму боргу, з урахуванням нарахованої пені і річних, а також понесені у справі судові витрати.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, ухвалою від 11.09.2018 року відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 26.09.2018 року, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року у зв’язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце слухання справи розгляд справи по суті відкладено на 11.10.2018 року.

У судовому засіданні 11.10.2018 року представник позивача, виходячи з необхідності надання доказів, а саме-витребування у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного відділу Чернівецької міської ради додаткових доказів, звернувся з клопотанням про розгляд справи №926/1514/18 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року:

- задоволено клопотання позивача та вирішено справу №926/1514/18 розглядати за правилами загального позовного провадження;

- задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради надати належним чином завірені копії копій реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафтоекспорт»;

- призначено підготовче засідання на 05.11.2018 року.

31.10.2018 року від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради надійшли завірені копії документів, що знаходяться в матеріалах реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафтоекспорт».

Ухвалою суду від 05.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 29.11.2018 року.

Крім того 05.11.2018 року на сайті Господарського суду Чернівецької області в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України опубліковано оголошення про виклик до суду товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд», як відповідача у справі.

Ухвалою суду від 15.11.2018 року, у зв’язку з тим, що суддя Ніколаєв М.І. 29.11.2018 року перебуватиме у відрядженні у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України, розгляд справи по суті призначено на 30.11.2018 року.

15.11.2018 року на сайті Господарського суду Чернівецької області в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України також опубліковано оголошення про виклик до суду товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд», як відповідача у справі.

Присутній в судовому засіданні 30.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. Зокрема, на адресу господарського суду, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», відділенням поштового зв'язку повернулись рекомендовані повідомлення від 12.09.2018 року, 27.09.2018 року, та 12.10.2018 року, які направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 58005, м. Чернівці, вул. Володимира Винниченка 20 Д, офіс 314.

Згідно з пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «за закінченням терміну зберігання» вважається днем вручення відповідачу ухвал суду по даній справі в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.09.2018 року та про відкладення розгляду справи від 26.09.2018 року, 11.10.2018 року, 05.11.2018 року та 15.11.2018 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.06.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Гал-Леобуд” м. Чернівці (надалі постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Привоз» (надалі покупець) укладено договір поставки №40031, згідно якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товари, а покупець зобов’язувався прийняти товари і оплатити їх на умовах договору (пункт 1.1 договору).

Найменування (асортимент), одиниці виміру, ціна на товари, що є предметом договору-визначаються в специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару, що є предметом даного договору здійснюється товарними партіями, обсяг яких визначається в кожному окремому випадку на підставі замовлення покупця поданого в усній (по телефону) чи письмовій формі постачальнику – згідно погодженого постачальником графіку поставки.

Партія товару постачається покупцю по накладній в якій вказується найменування (асортимент), кількість та ціна товару, на підставі довіреності покупця та інших документів передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставка товару, що є предметом даного договору здійснюється за рахунок постачальника, якщо сторони не домовились про інше.

Приймання товару по кількості, якості та асортименту здійснюється підчас передачі товару покупцю з надання усіх необхідних документів в порядку визначеному чинним законодавством. Датою приймання товару покупцем вважається дата вказана в накладній на отримання товару (пункт 3.4 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець зобов’язаний здійснювати оплату вартості товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати поставки товару. Дата поставки товару зазначається у відповідних накладних.

У випадку якщо останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, покупець зобов’язаний здійснити оплату товару в день, що передує вихідним, святковим або іншим неробочим дням банківської установи.

Сторони погоджуються, що коли сума коштів отриманих постачальником на підставі цього договору буде недостатньою для погашення всіх грошових зобов’язань покупця перед постачальником, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжних документах покупця отримані кошти зараховуються і використовуються постачальником для погашення зобов’язань покупця в наступній черзі:

(1) відшкодування будь-якої шкоди та/або збитків, понесених постачальником з вини покупця в ході виконання цього договору;

(2) будь-які неустойки , штрафи, пеня, які передбачені договором або законодавством України;

(3) погашення простроченої заборгованості за товар , строк оплати за який настав раніше.

Залишок коштів зараховується постачальником в рахунок оплати вартості товару строк оплати за який настав та за який було здійснено оплату покупцем.

Відповідно до пункту 4.5 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата товару, що постачається за даним договором може здійснюватись також у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів через банк або у касу постачальника відповідно до вимог чинного законодавства України.

За порушення строку оплати партії товару (зазначеного в пункті 4.4 цього договору), покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в даний період від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через 12 (дванадцять) місяців від дня коли зобов’язання по оплаті партій товару повинно було бути виконане (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару покупець оплачує на користь постачальника 30% річних від простроченої суми заборгованості.

Даний договір укладений на невизначений термін і набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 9.6 договору).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками. Доказів визнання його недійсним суду не надано.

На виконання вищевказаного договору позивач на підставі розхідних і товаро-транспортних накладних № Р007-15939 від 08 вересня 2017 року на суму 17 783,28 грн., № Р007-15940 від 08 вересня 2017 року на суму 17783,28 грн., № Р007-15942 від 08 вересня 2017 року на суму 13587,78 грн., № Р007-15949 від 08 вересня 2017 року на суму 15074,64 грн., № Р007-15951 від 08 вересня 2017 року на суму 13140,30 грн., № Р007-15957 від 08 вересня 2017 року на суму 14196,30 грн., № Р007-15970 від 08 вересня 2017 року на суму 11377,50 грн., № Р007-15977 від 08 вересня 2017 року на суму 11643,00 грн., № Р007-15984 від 08 вересня 2017 року на суму2482,92 грн., № Р007-16030 від 08 вересня 2017 року на суму 6 539,40 грн., № Р007-17155 від 14 вересня 2017 року на суму 2675,64 грн., № Р007-17156 від 14 вересня 2017 року на суму 2185,14 грн., №Р007-17157 від 14 вересня 2017 року на суму 2447,64 грн., № Р007-17158 від 14 вересня 2017 року на суму 2341,74 грн № Р007-17159 від 14 вересня 2017 року на суму 4965,90 грн., № Р007-17160 від 14 вересня 2017 року на суму 8658,00 грн., № Р007-17161 від 14 вересня 2017 року на суму 11009,04 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 157 891,50 грн.

Строк оплати перших десяти партій товару отриманого покупцем від постачальника на підставі розхідних і товаро-транспортних накладних № Р007-15939, № Р007-15940, № Р007-15942, № Р007-15949, № Р007- 15951, № Р007-15957, № Р007-15970, № Р007-15977, № Р007-15984, № Р007-16030 від 08 вересня 2017 закінчився - 29 вересня 2017 року, а строк оплати наступних семи партій товару отриманого покупцем від постачальника на підставі товаро-транспортних накладних № Р007-17155, № Р007-17156, № Р007-17157, № Р007-17158, № Р007-17159, № Р007-17160, № Р007-17161 від 14 вересня 2017 року закінчився - 05 жовтня 2017 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару, який поставлений позивачем, в загальній сумі 67278,54 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку за 21.11.2017 року, 05.12.2017 року, 28.12.2017 року, 09.01.2018 року, 11.01.2018 року, 14.02.2018 року, 20.02.2018 року, 27.02.2018 року та 13.03.2018 року.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.06.2018 року, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 проведено реєстраційну дію №12241070008072493 щодо:

- зміни адреси (з Дніпропетровська область, місто Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вулиця Калинова, будинок 68 на Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Володимира Винниченка, будинок 20Д, офіс 314);

- зміни виду діяльності (з 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах на 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами);

- зміни назви (з товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Привоз» на товариство з обмеженою відповідальністю «Галнафтоекспорт»);

- зміни керівника (з ОСОБА_5 на ОСОБА_6).

З наявних в матеріалах справи засвідчених копій документів, які знаходяться в реєстраційній справі товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафтопроект» вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Привоз» змінило своє найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Галнафтоекспорт» та змінило місцезнаходження на місто Чернівці.

Відповідно до частини 4 статті 90 Цивільного кодексу України у разі зміни свого найменування юридична особі крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про зміну найменування та зміну місця реєстрації відповідача тільки 20.07.2018 року, подавши запит №1004231875 за допомогою онлайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/home).

У зв’язку з непогашенням відповідачем заборгованості за поставлені алкогольні напої на загальну суму - 90612,96 грн. позивач змушений був звернутися з позовом до суду.

IV. Норми права, які застосовує суд.

З метою правильного та всебічного вирішення спору суд застосовує наступні норми права.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

У статті 655 Цивільного кодексу України вказано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

V. Оцінка та висновки суду

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання договору № 40031 від 06.09.2017 року поставив відповідачу на підставі розхідних і товаро-транспортних накладних товар на загальну суму 157891,50 грн.

Проте відповідач в порушення умов договору за поставлені товари розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 90 612,96 грн.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 90612,96 грн., відповідач суду не надав, суд вважає позовні товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та пункту 6.2 договору відповідачу правомірно нараховано 17 217,05 грн. пені за несвоєчасну сплату вартості поставлених товарів, що нарахована за період з 29.09.2017 року по 29.03.2018 року.

Також позивачем заявлено до стягнення 30% річних у сумі 30363,88 грн. нарахованих за період з 29.09.2017 року по 05.09.2018 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 4 та 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних суд встановив, що він проведений за кожен період з урахуванням строків оплати за договором відповідно до пункту 6.2.1, у зв'язку з чим є обґрунтованим, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 30% річних в сумі 30363,88 грн. за період з 29.09.2017 року по 05.09.2018 року включно підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ - ЛЕОБУД" задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛНАФТОЕКСПОРТ" (58005, м. Чернівці, вул. Винниченка, 20-Д, офіс 314, код ЄДРПОУ 39720205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ - ЛЕОБУД" (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 19, код ЄДРПОУ 22336350) 90612,96 грн. основного боргу, 30363,88 грн. 30% річних, 17 217,05 грн. пені та 2072,91 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя М.І. Ніколаєв