Ухвала суду № 78295483, 03.12.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"03" грудня 2018 р. Справа № 363/4941/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.

за участі секретаря: Палій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 року в провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Вишгородська міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Разом із позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити відповідачу до вирішення справи та вступу в законну силу рішення по даній справі здійснювати будь-які дії, пов’язані із будівництвом капітальної огорожі, що перешкоджає можливості користуватися земельними ділянками, розташованими за адресою м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, 61 у тому числі: 0,10 00 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0, 0378 га – для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери: 32 218 101 00 01 271 0001 та 32 218 101 00 01 271 0002 відповідно. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що він є власником зазначених земельних ділянок. ОСОБА_2 є його сусідом, який захопив частину земель загального користування, що належать Вишгородській міській раді і знаходяться у тупику, з якими межували, як земельна ділянка позивача, так і ділянка відповідача. У поточному році відповідачем була знищена межа проміж названою земельною ділянкою і землями загального користування Вишгородської міської ради. З метою відновлення порушених прав ним подано позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення вже побудованої та такої, що будується огорожі земельної ділянки відповідача. Вважає, що якщо відповідач протягом розгляду справи буде продовжувати будівництво огорожі, це унеможливить будь-який доступ позивача на його земельну ділянку та утруднить виконання можливого рішення суду.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість у застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що позивачем не наведено жодних підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не надано жодних доказів того, що огорожа вже побудована, або наявна така, що будується саме ОСОБА_2, не надано пропозицій, щодо зустрічного забезпечення, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 151-153, 259, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя І.Ю. Котлярова