Рішення № 78293979, 03.12.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2414/18

Провадження № 2-о/496/106/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Біляївська міська об’єднана територіальна громада про встановлення факту проживання однією сім’єю,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт його спільного проживання однією сім’єю разом з ОСОБА_2 з 1998 року по день її смерті 15.12.2017 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.12.1998 року померла ОСОБА_2, з якою він знаходився у фактичних шлюбних відносинах. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по вул. Терешкової, №25 в с. Майори Біляївського району Одеської області та дві земельні ділянки площею 7,1327 га та площею 7,1326 га відповідно, які розташовані на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 08.06.2018 року заявник звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, однак листом №2321/02-14 від 15.06.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і рекомендовано звернутися до суду у зв’язку з відсутністю у нього доказів проживання з ОСОБА_2 однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Заявник вказує, що з 1998 року і по день смерті ОСОБА_2 вони проживали однією сім’єю як чоловік та дружина у належному йому житловому будинку по вул. Гагаріна, №12 в с. Майори Біляївського району Одеської області, вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали спільні права та обов’язки. В період сумісного проживання вони поховали батьків ОСОБА_2, яка на той час ніде не працювала та знаходилась на його утриманні. ОСОБА_2 ставилась до нього, як до свого законного чоловіка, а він в свою чергу відносився до неї, як до законної дружини. Реєструвати шлюб вони не поспішали, оскільки в цьому не було потреби. У зв’язку з викладеним він звернувся до суду з вказаною заявою.

Заявник до судового засідання не з’явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що на задоволенні заяви наполягає та просить справу розглянути у його відсутність.

Представник Біляївської міської об’єднаної територіальної громади до судового засідання не з’явився, але від нього надійшла заява, в якій він вказав, що проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує та просить справу розглянути у його відсутність.

Приймаючи до уваги заяви сторін, вислухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.12.2017 року померла ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ЖД №511169.

Після її смерті відкрилась спадщина на:

-житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по вул. Терешкової, №25 в с. Майори Біляївського району Одеської області, що належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 07.12.2016 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2-3169, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №75047044 від 07.12.2016 року (а.с.10, 11);

-земельну ділянку площею 7,1327 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля – 7,1327 га, що розташована на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 01.11.2016 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2-2759 (а.с.18);

-земельну ділянку площею 7,1326 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля – 7,1326 га, що розташована на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 08.11.2016 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2-2824, та Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №73024691 від 16.11.2016 року (а.с.21).

Заявник звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області для оформлення права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, однак листом №2321/02-14 від 15.06.2018 року державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене нерухоме майно у зв’язку з відсутністю у нього доказів проживання з ОСОБА_2 однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно акту №289 від 05.06.2018 року, складеного комісією у складі: депутата ОСОБА_4, сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_1 проживав разом з співмешканкою ОСОБА_2, з 1998 року і по день смерті останньої 15.12.2017 року за адресою: вул. Гагаріна, буд.№12, с. Майори Біляївського району Одеської області. Покійна ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, були пов’язані сумісним побутом, мали спільні права та обов’язки, поховали батьків ОСОБА_2 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про що свідчить наявність у заявника свідоцтв про смерть останніх (а.с.8, 9).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з ОСОБА_2 однією сім’єю як чоловік та жінка по день смерті останньої, вони були пов’язані спільним побутом, а після смерті ОСОБА_2 заявник займався її похованням.

Встановлення факту заявнику необхідно для оформлення права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно положень ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З матеріалів спадкової справи №323/2018 до майна ОСОБА_2, померлої 15.12.2017 року, вбачається, що 19.06.2018 року до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини звернулась племінниця померлої ОСОБА_2 – ОСОБА_11 вказавши, що окрім неї іншим спадкоємцем за законом є брат померлої ОСОБА_12

Але листом №5605/02-14 від 09.11.2018 року ОСОБА_11 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки брат померлої ОСОБА_2 – ОСОБА_12 не подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, у зв’язку з чим їй було рекомендовано звернутись до суду та встановити факт не проживання ОСОБА_12 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому ОСОБА_12 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса взагалі не звертався, тобто спадщину не прийняв.

Доказів того, що існують інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 які своєчасно звернулись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в спадковій справі відсутні.

Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю як чоловік з жінкою з 1998 року і до дня смерті ОСОБА_2 15.12.2017 року, вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали спільні права та обов’язки, а тому є підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Біляївська міська об’єднана територіальна громада про встановлення факту проживання однією сім’єю задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1998 року до дня її смерті - 15.12.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його отримання, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра