Ухвала суду № 78293015, 30.11.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1041/17

Провадження №2/145/46/2018

У Х В А Л А

"30" листопада 2018 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого Кіосак Н. О. ,

за участю секретаря Крикливої М.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

в справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» та ПАТ «Українська залізниця» про визнання дій керівного складу ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» щодо усунення ОСОБА_1 від виконання в.о. голови правління ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» незаконними, визнання недійсним та скасування рішення ПАТ «Українська залізниця» від 07.06.2017 року №69-5/39-9 про припинення повноважень виконуючого обов'язки голови правління ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону», встановлення факту, що він є головою Правління ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону», поновлення на посаді та допущення до виконання обов'язків, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області, постановленою у даній справі 26.07.2018 року, у справі було призначено почеркознавчу експертизу на предмет ідентифікації підпису особи, яка підписала від імені ОСОБА_1 наказ по ПрАТ «Гніванський завод СЗБ» №86-ОС від 13.06.2017 року «Про переведення», в зв'язку з чим, провадження у справі було зупинено.

01.10.2018 року до суду надійшло клопотання експерта від 27.09.2018 року про необхідність оплати вартості експертизи в сумі 4290 грн. та експертом встановлено 45-денний термін для здійснення оплати (а.с. 17 т.3).

Копію даного листа з рахунком на оплату судом було відправлено позивачу за вказаною ним в позовній заяві адресою 04.10.2018 року (а.с. 16 т.3).

18.10.2018 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 (а.с.17-18 т.3).

Копію даного клопотання вручено позивачу ОСОБА_1 та його представникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26.10.2018 року (а.с. 21 т.3).

За заявою позивача, ухвалою Тиврівського районного суду від 26.10.2018 року провадження справі було поновлено для розгляду вказаного клопотання.

06.11.2018 року до суду надійшло повідомлення з експертної установи від експерта, в якому, зокрема, зазначено, що станом на 01.11.2018 року оплата за експертизу не здійснена, у разі неоплати експертизи до 20.11.2018 року, ухвала від 26.10.2018 року буде залишена без виконання (а.с. 30 т.3).

Копію даного листа вручено позивачу ОСОБА_1 08.11.2018 року (а.с. 31 т.3).

29.11.2018 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1, в якому він просить скасувати ухвалу Тиврівського районного суду від 26.07.2018 року в частині доручення проведення експертизи Вінницькому відділенню КНІСЕ ( м. Вінниця, вул.. Батозька, 2, 21000).

Доручити проведення судової почеркознавчої експертизи експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Вінниця, вул.. В.Порика, 8, 21000) для повного і обґрунтованого з'ясування усіх обставин у справі.

Клопотання обґрунтовує тим, що він не в змозі оплатити судову почеркознавчу експертизу Вінницького відділення КНІСЕ, а вартість послуг Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України набагато нижча.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 клопотання підтримав, зазначивши, що, отримавши 08.11.2018 р. листа експерта про необхідність оплати експертизи у строк до 20.11.2018 року, він через декілька днів з'ясував у експерта вартість експертизи, яка склала 4290 грн., так як лист про вартість експертизи від 27.09.2018 року він не отримував. Провівши перевірку вартості експертних послуг іншими експертними установами, він вирішив не сплачувати дані кошти, оскільки вартість послуг Вінницького НДЕКЦ МВС України набагато нижча.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечує, мотивуючи тим, що скасування своєї ухвали про призначення експертизи судом першої інстанції чинним ЦПК України не передбачено, при призначенні експертизи позивач сам визначив експертну установу, яка мала її проводити.

Крім того, оскільки ухвала Тиврівського районного суду від 26.07.2018 року експертом залишена без виконання, має бути заявлене нове клопотання про проведення експертизи, яке позивачем не заявлене.

Крім того, навіть при наявності нового клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, воно задоволенню не підлягає, оскільки наказ, який є предметом дослідження експертизи не є предметом розгляду даного позову і правового значення для його вирішення не має. Повторне призначення експертизи вважає безпідставним і таким, що спричинить затягування розгляду справи, а відтак дасть підстави для апеляційного оскарження ухвали про її призначення.

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3, представник відповідача ПАТ «УЗЕ» в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Позивач ОСОБА_1 просить вказане клопотання розглянути у відсутність його представників.

Таким чином, суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 в частині того, що згідно чинного ЦПК України суд першої інстанції не наділений повноваженнями скасовувати власні рішення, зокрема, ухвали про призначення експертизи.

Ухвала щодо призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку ( п. 12 ч.1 ст. 353 ЦПК України) і за наявності відповідних підстав може бути скасована апеляційним судом (ст.. 379 ЦПК України).

Частина 4 ст.107 ЦПК України, на яку позивач посилається в клопотанні, не наділяє суд першої інстанції правом скасовувати власні рішення, а визначає обов'язок експерта в разі скасування ухвали повернути негайно повернути суду матеріали та документи, що використовувались для її проведення.

Слід також зазначити, що виходячи з положень ч.3 ст. 103 ЦПК України, суд при вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи, всупереч позиції сторони відповідача, визначив експертну установу для її проведення саме за клопотанням позивача (а.с. 229-230 т.2).

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст.. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Таким чином, при заявленні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та визначення ним в клопотанні конкретної позиції позивача щодо конкретної установи, яка її мала проводити, саме позивач несе ризик настання наслідків, пов’язаних із заявленням такого клопотання.

Одночасно суд наголошує на тому, що судом було вжито всіх можливих заходів для виконання ухвали від 26.10.2018 року, чим дотримано вимоги п.4, 5 ч.5 ст. 12 ЦПК України.

Суд також зауважує, що позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість позивачеві визначитись з відповідною експертною установою при заявлені клопотання про призначення експертизи (зокрема, шо він був позбавлений можливості з'ясувати вартість експертних послуг відповідних експертних установ).

Таким чином, клопотання позивача не ґрунтується на вимогах закону і задоволене бути не може.

Наразі, в зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи, ухвала Тиврівського районного суду від 26.07.2018 року залишена без виконання, про що повідомлено суд листом Вінницького відділення КНІСЕ від 13.11.2018 року (а.с. 34).

Таким чином, можливість отримання доказу за вказаною ухвалою втрачена і суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 про необхідність в такому разі заявлення нового клопотання.

Проте, таке клопотання позивачем не заявлено. Слід також звернути увагу на порядок подання доказів, що визначений в ст. 83 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від її волі.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 222 ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про часткове скасування ухвали Тиврівського районного суду від 26.07.2018 року та доручення проведення судової почеркознавчої експертизи за вказаною ухвалою іншій експертній установі відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Кіосак Н. О.