Вирок № 78292791, 28.11.2018, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1412/18

Провадження № 1-кп/135/189/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Патраманського І.О.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

за участі сторін

кримінального провадження:

прокурора Веселовської О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

та його захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м. Ладижин Вінницької області, кримінальне провадження, внесене 03.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020070000170, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше судимого:

12.09.2017 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185,—

В С Т А Н О В И В:

01.08.2018, близько 16.00 год., ОСОБА_2, з метою таємного викрадення майна, виліз на дах клубу, що розташований по вул. Незалежності в м. Ладижин Вінницької області та належить ПрАТ «Біолік», де через незачинені двері незаконно проник всередину горища будівлі клубу, звідки через отвір незаконно проник до приміщення кінорубки. Перебуваючи в приміщенні кінорубки, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, шляхом від`єднання металевих частин корпусу кінопроектору та поміщення їх до полімерного мішка білого кольору, знайденого в приміщенні кінорубки, таємно здійснив крадіжку належного ПрАТ «Біолік» кінопроектору Київського заводу «Кинап» типу «35-К4У», вартість якого, згідно висновку експерта № 4674 від 03.09.2018, становить 372 грн. 53 коп., чим спричинив ПрАТ «Біолік» матеріального збитку на загальну суму 372 грн. 53 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і показав, що дійсно 01.08.2018, близько 16.00 год., таємно проник до приміщення клубу ПрАТ «Біолік», звідки викрав кіпропроетор, помістив його до мішка, який знайшов там же, відніс зберігти до приміщення вокачки, а в подальшому добровільно видав викрадене працівникам поліції.

Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює.

Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

У вчиненому щиро кається і просить суворо його не карати.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд прийняв ухвалу про розгляд провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежився лише допитом обвинуваченого і дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечують учасники судового провадження.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, дані про особу винного, який на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває; негативно характеризується за місцем проживання, позицію представника потерпілого, яка матеріальних притензій до обвинуваченого не має, висновок органу пробації, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2013 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

У відповідності зі ст. 67 КК України, обтяжуючих обставин для ОСОБА_2 не встановлено.

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувального акту обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 – рецедив злочинів, з таких підстав.

У п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 р. № 7 "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" роз`яснено, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів, суд неможе ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Із досудової доповіді, складеної Тростянецьким міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, видно, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у тому числі для окремих осіб).

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів, а саме у виді позбавлення волі та з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, так-як обвинувачений скоїв злочин в період невідбутої частини покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 12.09.2017 року.

Процесуальні витрати по справі в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні, що понесені на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 4674 від 03.09.2018 року, підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувався. У суду немає підстав застосовувати запобіжний захід до ОСОБА_2 з власної ініціативи.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд —

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим і засудити за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ладижинського міського суду від 12.09.2017, і остаточно засудити ОСОБА_2 до 4-х (чотирьох) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_2 з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні, що понесені на залучення експертів.

Речовий доказ – складові частини кінопроектору Київського заводу «Кинап» типу «35-К4У», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Ладижин, вул. П.Кравчика, 4, - повернути ПрАТ «Біолік».

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_2 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: