Ухвала суду № 78292257, 23.11.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/94/2018

130/2612/17

У Х В А Л А

Іменем України

23.11.2018 р.

Жмеринський міськрайонниий суд Вінницької області в складі:

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі: - Маліщук Н.А., Росовській О.Ю.,

із участю : - прокурорів Новогребельця А.О., Прокопчука Д.В., Чубика Я.О.,

- підозрюваного ОСОБА_3,

- законного представника підозрюваного ОСОБА_4,

- захисника Богословського С.В.,

- потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000226 від 14.07.2017 року, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою вищою освітою, не працюючого, неодруженого, судимості не має,

- за ознакою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017020000000226 від 14.07.2017 року, стосовно ОСОБА_3 який вчинив передбачене ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України суспільно небезпечне діяння при наступних обставинах.

Відповідно до вказаного клопотання 14.07.2017 року біля 17 годин 20 хвилин ОСОБА_3 проходив по тупіку Одеський в м.Жмеринка Вінницької області, де неподалік перехрестя із проїздом Одеський наздогнав незнайомого йому ОСОБА_6, який рухався у попутному напрямку. Далі ОСОБА_3 окликнув останнього та почав вимагати від нього, аби той показав йому руки, що ОСОБА_6 і зробив, злякавшись ОСОБА_3, який мав значну перевагу у зрості. Після цього ОСОБА_6 розвернувся та рушив до свого будинку, що був розташований по АДРЕСА_2, однак, пройшовши кілька метрів, обернувся обличчям до ОСОБА_3 та запитав, навіщо він вимагав від нього показати руки. У свою чергу ОСОБА_3, наблизившись до ОСОБА_6 та нічого не пояснюючи, безпідставно, з надуманих мотивів через образу на грубе звернення потерпілого, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, використав малозначний привід, умисно, безпричинно наніс один тичковий удар предметом, схожим на ніж, в шию ОСОБА_6, чим поранив останнього. Після отриманого удару ОСОБА_6, побоюючись за власне життя та здоров'я, почав тікати у бік свого будинку, а ОСОБА_3 з метою позбавлення життя потерпілого почав його наздоганяти. Забігши до свого будинку, ОСОБА_6 зачинив двері зсередини та сказав дружині викликати швидку допомогу та працівників поліції, що вона й зробила. В цей час ОСОБА_3 намагався увірватись до будинку потерпілого, неодноразово шарпаючи за ручку дверей, проте, зрозумівши, що йому не вдасться потрапити до вказаного будинку та завершити свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6, ОСОБА_3 залишив територію даного будинковолодіння.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №80 від 08.09.2017 року у ОСОБА_6 мала місце непроникаюча колото-різана рана шиї зліва, без пошкодження органів шиї.

Вказані дії ОСОБА_3 підпадають під ознаку суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України, тобто незакінчений замах на умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, просив клопотання задоволити з викладених у ньому обгрунтувань.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив стосовно задоволення вимог клопотання. Пояснив, що одного дня на початку липня 2018 року о 17 годині 20 хвилин він рухався у напрямку свого гаража в м.Жмеринка, а назустріч йому йшов потерпілий ОСОБА_6 Наблизившись до останнього, він попросив у нього запальничку, на що потерпілий сказав, аби він зняв свої сонцезахисні окуляри, але він відмовився це робити. Тоді ОСОБА_6 власноруч правою рукою зірвав з нього окуляри, після чого отримав у відповідь ляпас, якого він наніс йому лівою рукою по щоці. Також, тримаючи у правій руці ніж-брилок, якого мав при собі на зв'язці ключів від гаража, він, захищаючись витягнув його поперед себе. Потерпілий ОСОБА_6, намагаючись завдати йому удар, наткнувся своєю шиєю на вказаний ніж. Побачивши, що потерпілий поранився, він кинув ніж на землю та рушив за ним з метою йому допомогти, однак ОСОБА_6 зачинився в своєму будинку. Після цього він, ОСОБА_3, повернувся назад до хвіртки, та пішов вулицею у зворотньому напрямку додому, маючи від нього інші ключі. Свої окуляри та ключі від гаражу не шукав, на допомогу потерпілому нікого не кликав.

Підтримав заперечення свого захисника Богословського С.В., який не погодився із вказаною у клопотання кваліфікацією дій підозрюваного ОСОБА_3, вбачаючи, виходячи з наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, у діях останнього ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисного легкого тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. З цих підстав просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, кримінальне провадження закрити за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_4 пояснила, що на її думку підозрюваний вчинив більш м'який злочин, аніж йому інкримінується. Зауважила, що згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому були нанесені тілесні ушкодження, що належать до легких тілесних ушкоджень. Також вказала, що підозрюваний не мав наміру скоїти вбивство ОСОБА_6, оскільки маючи б таку мету, ОСОБА_3 міг би проникнути через відкрите вікно до будинку потерпілого та продовжити злочин, однак після того як ОСОБА_6 зачинився у будинку та не пустив його всередину, почувши, що будуть викликати поліцію ОСОБА_3 не тікав, а поволі пішов з двору потерпілого. Зазначила, що будь-яких свідків розмови чи події, яка сталася між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, не було, а отже показання потерпілого та його сприйняття, як загрозу своєму життю та здоров'ю, вважає явно перебільшеними. Просила суд перекваліфікувати дії ОСОБА_3 та змінити на більш м'який вид міру його запобіжного заходу.

Незважаючи на заперечення сторони захисту щодо кваліфікації кримінального правопорушення, ознаки якого містяться у діях підозрюваного ОСОБА_3, судом з урахуванням сукупності усіх досліджених доказів встановлено, що клопотання прокурора є достатньо аргументованим та повністю доводиться наступними доказами, які є належними та допустимими.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що після 17 годин 14.07.2017 року він підходив до свого будинку по АДРЕСА_2, щоб підзарядити власний мобільний телефон. У цей час почув, що позаду його хтось окликнув, він зупинився та, ставши спиною до сусідської огорожі, зачекав підозрюваного. ОСОБА_3, якого він особисто раніше не знав, підійшов до нього та сказав, щоб він показав йому свої руки. Запитавши підозрюваного, навіщо це йому і чому він повинен це зробити, він запропонував йому зняти окуляри, так як не між побачити його обличчя, проте помітивщи, що підозрюваний знаходиться у стривоженому стані та тримає у правій руці щось схоже на ніж, показав йому свої руки. ОСОБА_3 розвернувся та рушив в інший бік. Він, потерпілий, навздогін запитав його, що такого сталося, на що ОСОБА_3 обернувся з вигуком: "Та ти кузнєчик!" та, діставши з кишені ножа, що при цьому звякнув, нагадуючи ніж типу "метелик", яким наніс ним удар йому у шию. Він, ОСОБА_6, закрив рукою поранення на шиї та, рятуючись від нападу підозрюваного, який почав його переслідувати, забіг до свого будинку, проте одразу зачинити вхідні двері не міг так як з іншого боку їх намагався відчинити ОСОБА_3 Спромігшись закрити двері, потерпілий попросив присутню у будинку дружину викликати щвидку допомогу та поліцію. Підозрюваний після невдалих спроб потрапити до будинку втік з подвір'я.

Клопотання прокурора підтримав та просив його задоволити.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ввечері 14.07.2017 року вона, знаходячись у кімнаті свого будинку по АДРЕСА_2, подивилась у вікно та побачила як на їх подвір'я увірвався незнайомий їй чоловік, злякавшись побігла закривати двері. Добігши до коридору, побачила потерпілого ОСОБА_6, свого чоловіка, який швидко зачиняв двері. Він був поранений у шию, весь в крові. Вона запитала у нього, що трапилось, та потерпілий повідомив, що на нього напав невідомий чоловік. В цей час підозрюваний ОСОБА_3 намагався потрапити до їх будинку, шарпаючи за ручку дверей, однак потім розвернувся і втік з подвір'я. Вона бачила підозрюваного у профіль та зі спини.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 14.07.2017 року, знаходячись в власному будинку, він, переходячи з однієї кімнати до іншої, побачив через вікно як ОСОБА_6 із ОСОБА_3 стояли на вулиці поруч один від одного та про щось спокійно розмовляли. Невдовзі з вікна іншої кімнати побачив вже як потерпілий тікав до свого будинку, а за ним біг підозрюваний. ОСОБА_6 зачинився у своєму будинку, до якого ОСОБА_3 намагався потрапити, однак не зміг, розвернувся та пішов з подвір'я. Сутички між ними він не бачив, окулярів чи ножа у підозрюваного не помітив. Через деякий час до будинку потерпілого приїхали швидка допомога та служба поліції. Він, свідок, того вечора був запрошений у якості понятого під час огляду будинку потерпілого, де у коридорі бачив плями крові.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с.188) до нього 14.07.2017 року внесено відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за знаками того, що біля 17 години 20 хвилин 14.07.2017 року невідома особа неподалік будинку №30 по туп. Одеському в м.Жмеринці під час словесного , конфлікту, що виник раптово із ОСОБА_6, переслідуючи умисел на позбавлення його життя, завдала останньому один удар ножем у шию, після чого потерпілий з метою збереження свого життя та здоров'я почас втікати, а незнайома особа наздоганяла його, однак не змогла завершити свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілого з незалежних від її волі причин, так як ОСОБА_6 забіг до бидинку, де він проживає, та викликав допомогу.

За змістом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.07.2017 року (т.1 а.с.39-41,216-217) о 12 годині 30 хвилин вказаної доби слідчим було затримано ОСОБА_3 з підстав вказівки очевидців, у тому числі потерпілого, про вчинення ним 14.07.2017 року під час словесного конфлікту із ОСОБА_6 одного удару ножем у шию останньому із наміром позбавити його життя, продовжуючи переслідування потерпілого, який після цього заховався у своєму будинку.

Згідно письмової заяви від 14.07.2017 року (т.1 а.с.189) ОСОБА_9 надала працівникам поліції дозвіл на проведення огляду її будинковолодіння по туп. Одеському, 30, в м.Жмеринка.

Аналогічний дозвіл наданий згідно письмової заяви від 14.07.2017 року ОСОБА_7 (т.1 а.с.190), яка одночасно також добровільно видала працівникам поліції футболку чорного кольору з написом "Seven 5" зі слідами речовини бурого кольору, яка належала її чоловікові ОСОБА_6

Згідно протоколу огляду від 14.07.2017 року, схемою та фототаблицею до нього (т.1 а.с.191-192,193,194-200), предметом якого був огляд будинковолодіння по туп. Одеському, 30, в м.Жмеринка Вінницької області та прилеглої території, в ході якого встановлено розташування вказаного будинку та входу до нього на місцевості, виявлено наявність плям бурого кольору, схожих на кров на поверхні дощатих дошок хвіртки, на підлозі коридору будинку біля порогу, зіскоб та змиви з яких, з ручки вхідних дверей, а також добровільну видану ОСОБА_7 належну її чоловікові ОСОБА_6 чорну футболку зі слідами речовини бурого кольору вилучено до Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Постановою слідчого від 14.07.2017 року вказані зіскоб речовини бурого кольору з поверхні хвіртки, змив з ручки вхідних дверей, змив речовини бурого кольору з підлоги коридору, чоловічу футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, вилучені в ході огляду 14.07.2018 року у будинковолодінні за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 по туп. Одеському, 30, в м.Жмеринка визнано речовими доказами; ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницькї області від 17.07.2017 року надано дозвіл на проведення вказаної слідчої дії та накладено арешт на зазначені речі (т.1 а.с.219,220,221,222-224,225).

Згідно довідок Жмеринської центральної районної лікарні від 14.07.2017 року та від 15.07.2017 року (т.1 а.с.201,202) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, о 17 годині 40 хвилин 14.07.2017 року був доставлений до відділення екстреної невідкладної допомоги з діагнозом: колото-різана рана шиї зліва.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2017 року (т.1 а.с.203-204) вбачається прийняття слідчим усної заяви потерпілого ОСОБА_6 стосовно того, що близько 17 години 20 хвилин 14.07.2017 року поблизу домоволодіння №30 по туп. Одеському в м.Жмеринка невідома особа умисно та безпричинно предметом, схожим на ніж типу "метелик", наніс йому один удар в область шиї, після чого втік з місця події.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.07.2017 року та фототаблиці до нього (т.1 а.с.205-206, 207) вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 у встановленому порядку з поміж чотирьох чоловіків упізнав підозрюваного ОСОБА_3 як чоловіка, який у вечірній час 14.07.2017 року в м.Жмеринка намагався вбити його ножем.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.07.2017 року та фототаблиці до нього (т.1 а.с.208-209, 210) вбачається, що свідок ОСОБА_7 у встановленому порядку з поміж чотирьох чоловіків упізнала підозрюваного ОСОБА_3 як чоловіка, який 14.07.2017 року вривався до їхнього будинку та намагався вбити її чоловіка.

Відповідно довідки ОСК ГУНП України у Вінницькій області від 17.07.2017 року (т.1 а.с.211) ОСОБА_3 є особою, яка не має судимості.

У відповідності до довідок Жмеринської центральної районної лікарні від 17.07.2017 року (т.1 а.с.212,213) на обліку у наркокабінеті та у психкабінеті не значиться та упродовж п'яти років за лікуванням не звертався.

Згідно довідок Комунального підприємства "Жмеринкакомунсервіс" від 18.07.2017 року (т.1 а.с.214,215) підозрюваний ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю та повнолітнім братом, за місцем проживанняхарактеризується позитивно.

Відповідно до протоколу медичного огляду від 16.07.2017 року №213 (т.1 а.с.218) на час затримання підозрюваного ОСОБА_3 16.07.2017 року останній а також його одяг не мали ушкоджень, загальний стан здоров'я задовільний, ознак сп'яніння не виявлено.

Згідно протоколів отримання зразків від 16.07.2017 року слідчим відібрано зразки крові підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 (т.1 а.с.226,227 відповідно).

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 20.07.2007 року №231 (т.2 а.с.2-3), яка проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.1) встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 20.07.2007 року №230 (т.2 а.с.5-6), яка проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.4) встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В.

У відповідності до висновків судово-медичної експертизи від 03.08.2007 року №232 (т.2 а.с.8-10), яка проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.7-10) встановлено, що в плямах на футболці, яка належить потерпілому ОСОБА_6, у змиві з підлоги, на зрізах деревини з поверхні хвіртки встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антиген А та ізогемаглютинин анти-В. Можливість походження крові у цих плямах від потерпілого ОСОБА_6 не виключається.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 25.07.2007 року №174 (т.2 а.с.12), яка проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.11) встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 не виявляє ознак наркоманії та хронічного алкоголізму; примусового лікування не потребує.

Згідно висновків стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 24.10.2007 року №124 (т.2 а.с.17-22) встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 на період часу, що відноситься до скоєного кримінального правопорушення, у якому він пдозрюється, страждав на психічний розлад у формі "Шизофренії, параноїдної, період спостереження менше року" (що відповідає діагностичним критеріям рубрики "F20.09" за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що позбавляло його здатності розуміти свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_3 також страждає на хронічний психічний розлад у формі "Шизофренії, параноїдної, період спостереження менше року" (що відповідає діагностичним критеріям рубрики "F20.09" за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду); не здатний розуміти свої дії та керувати ними. З урахуванням його актуального психічного стану (вираженої дезорганізації психічної діяльності), ступеня суспільної небезпеки інкрімінованого суспільно небезпечного діяння (схильності до імпульсивних форм поведінки) ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення до медичного закладу із суворим наглядом.

Відповідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.08.2017 року та додатку до нього (т.2 а.с.44-45,46) на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.07.2017 року (т.2 а.с.43) слідчим вилучено медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_6 у Жмеринській центральній районній лікарні.

У відповідності до висновків судово-медичної експертизи від 08.09.2007 року №80 (т.2 а.с.48), яка проведена згідно постанови слідчого від 07.08.2017 року (т.2 а.с.47) встановлено, що у потерпілого ОСОБА_6 згідно медичних документів мало місце неприникаюче колото-різана рана шиї зліва, без пошкодження органів шиї. Ця травма шиї виникла від одноразової дії предмету, який мак колюче-ріжучі властивості, яким міг бути клинок ножа, що мало місце 14.07.2017 року. Оскільки дане ушкодження на шиї ОСОБА_6 не є ушкодженням, що небезпечне для життя і не потягло за собою тривалий розлад здоров'я понад 21 доби, але спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто понад 6, але не більше 21 доби, то воно належить до легких тілесних ушкоджень.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як воні зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та містять відомості щодо обставин кримінального правопорушення.

Суд не приймає до уваги виновки судової біологічної експертизи від 25.09.2007 року №550 (т.2 а.с.25-33), яка проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.23) та комплексної судової імунологічної та судової молекулярно-генетичної експертизи від 28.09.2007 року №72/551 (т.2 а.с.36-42), що проведена згідно постанови слідчого від 19.07.2017 року (т.2 а.с.34), оскільки встановлені ними відомості суто щодо генетичних ознак крові потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_3 самі по собі або у сукупності з іншими доказами не доводять та не спростовують ознак винуватості у діях останнього з огляду на непридатність для подальшої ідентифікації виявлених на змиві з ручки вхідних дверей клітин з ядрами. Відтак дані докази судом визнаються неналежними.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо ініціювання безпосередньо потрепілим ОСОБА_6 конфлікту із ОСОБА_3, а також стосовно намагання останнього надати першу допомогу пораненому ОСОБА_6, оскільки згідно відповідних пояснень потерпілого їх первісне спілкування при зустрічі проходило у спокійній обстановці на близькій дистанції один від одного, що також підтвержується показаннями свідка ОСОБА_8, проте, через вкрай незначний проміжок часу подальше переслідування ОСОБА_6 саме ОСОБА_3 мало прояв агресивних дій хуліганського характеру, що вчинялись останнім не лише у громадському місці на вулиці, а й безпосередньо на подвір'ї будинковолодіння ОСОБА_6, твердження якого про це додатково підтверджуються послідовними показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, та вочевидь не мало ніяких логічних заходів, які можуть вважатись спробами надання допомоги.

Суд також визнає безпідставними твердження підозрюваного ОСОБА_3 про необережне застосування ним ножа у виді брелка віз зв'язки ключів, якого він мав із собою, суто з метою самооборони від нападу ОСОБА_6, який ніби то примусово скинув з нього сонцезахисні окуляри, оскільки такі дії останнього не підтверджені ні в який спосіб, та навіть самі по собі вони не визначають достатніх підстав для небезпечного застосування будь-якого ножа у противагу діям, що заздалегідь не передбачають жодних загроз життю та здоров'ю підозрюваного, який до того ж не був обмежений у можливості пересування, тобто міг вільно залишити місце подій, а тому його дії не становлять ознак ані необхідної оборони, ані уявної оборони також.

Оскільки викладені підозрюваним ОСОБА_3 обставини подій, за яких ним пояснено спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів в ході судового розгляду, суд розцінює їх як обраний ОСОБА_3 спосіб захисту з метою уникнення застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

Разом з тим, в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено застосування підозрюваним ОСОБА_3 стосовно потерпілого ОСОБА_6 ножа саме типу "метелик", що вказаний за змістом даного клопотання, оскільки відповідного предмету не знайдено та не вилучено в ході досудового розслідування, самим потерпілим такий тип ножа визначений за власним припущенням, натомість можливість безпечного носіння його у відкритому стані в кишені, з якої згідно пояснень потерпілого ОСОБА_3 ножа було вийнято та миттєво завдано удару в шию, є малоймовірною, що потребує виключення вказаного типу ножа зі змісту встановлених обставин суспільно небезпечного діяння.

Відтак, з урахуванням умисної спрямованості вчиненого у громадському місці ОСОБА_3 безпідставного удару ножем у життєво важливу ділянку тіла, яким є шия ОСОБА_6, де на близькій відстані до поверхні шкіри розташовані великі кровеносні сосуди, усвідомлюючи, що їх пошкодження без вчасно наданої медичної допомоги може призвести до швидкої смерті потерпілого та бажаючи її настання, з огляду на подальше переслідування ОСОБА_6, яке супроводжувалось непоодинокими агресивними та зухвалими спробами проникнути до його будинку, де заховався останній, з метою завершити розпочате насилля, мають ознаки суспільно небезпечних дій підозрюваного ОСОБА_3, об'єктивно спрямованих на протиправне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6, вчинених без будь-якої причини з використанням малозначного приводу, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, тобто з хуліганських мотивів. Проте, довести свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілий вчасно заховався у власному будинку, а нанесений останнім удар не завдав шкоди його життю, спричинивши шкоду здоров'ю у виді легкого тілесного ушкодження, втім ступінь тяжкості якого стосовно відповідної кваліфікації дій ОСОБА_3 не має визначального значення.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що вказаними діями ОСОБА_3 вчинено суспільно небезпечне діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України, тобто незакінченого замаху на умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з хуліганських мотивів.

У зв'язку з цим вимоги захисника Богословського С.В. щодо закриття провадження та скасування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, а також вимоги законного представника ОСОБА_4 стосовно перекваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння щодо спричинення легких тілесних ушкоджень та зміни йому запобіжного заходу з поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку на передання на піклування близьким родичам з обов'язковим лікарським наглядом є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 3, 28 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справах "G. v. France" (п.39), "Halilovic v. Bosnia and Herzegovina" (п.18) почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Виходячи з роз'яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Таким чином, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, зокрема наведених вище висновків судово-психіатричної експертизи, які становлять передбачену законом сукупність підстав визначення ознак вчинення вказаного суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України, підозрюваним ОСОБА_3 у стані неосудності, та стану його психічного здоров'я, що до теперішнього часу не зазнав неяких поліпшень, суд доходить висновку, що до ОСОБА_3, як щодо психічно хворого, який вчинив в стані неосудності суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя іншої особи, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду у відповідності до положень ст.92, п.1 ч.1 ст.93, п.4 ч.1 та ч.5 ст.94 КК необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді саме госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Речові докази: зіскоб речовини бурого кольору з поверхні хвіртки, змив з зовнішньої ручки вхідних дверей, змив речовини бурого кольору з підлоги коридору, чоловічу футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, зразки крові ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_3, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, підлягають знищенню.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_3 до набрання ухвалою законної сили необхідно залишити без змін - поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.3,28 Конституції України, ст.19,93,94 КК України, ст. 369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_3 за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Запобіжний захід до набрання ухвалою законної сили щодо ОСОБА_3 залишити без змін - поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Речові докази: зіскоб речовини бурого кольору з поверхні хвіртки, змив з зовнішньої ручки вхідних дверей, змив речовини бурого кольору з підлоги коридору, чоловічу футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, зразки крові ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_3, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку її оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду Ухвала може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Вернік В.М.