Рішення № 78291929, 04.12.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/540/17

Провадження № 2-а/344/703/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайла О.В.,

секретаря Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 16 січня 2017року звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, в якому просить: визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду в м.Івано-Франківську у зарахування до сум, з яких йому обраховано розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, грошові винагороди, суми індексації та грошову допомогу (10 посадових окладів при виході на пенсію); зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 90% заробітної плати державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, грошові винагороди, суми індексації та грошову допомогу (10 посадових окладів при виході на пенсію), з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок про складові заробітної плати, здійснити таких перерахунок в межах терміну позовної давності, тобто з січня 2014року без обмеження будь-яким кінцевим терміном.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що з 14.10.2005року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». При визначення розміру пенсії Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в порушення вимог ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не включено до розрахунку заробіток, з якого визначається пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, грошові винагороди, суми індексації та грошову допомогу (10 посадових окладів при виході на пенсію, з яких було сплачено страхові внески. Позивач звернувся до Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з листом від 11.01.2017року про врахування даних виплат при визначення суми пенсії та здійсненні перерахунку, однак відповідачем в листі від 12.01.2017року відмовлено. Позивач вважає дану відмову неправомірною, у зв'язку з чим звернувся із адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% заробітної плати державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, грошові винагороди, суми індексації та грошову допомогу (10 посадових окладів при виході на пенсію), з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок про складові заробітної плати з січня 2014року до 15.07.2016року залишено без розгляду з підстав пропущення строку звернення.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017року позов ОСОБА_1 до Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську задоволено частково: визнано неправомірними дії Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо відмови у зарахуванні сум, з яких обраховано розмір пенсії позивача, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та суми індексації; зобов'язано Управлінням пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію державного службовця з включенням до заробітної плати (з якої нараховується пенсія) суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та індексації, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про виплачені суми матеріальної допомоги та індексації за період з 01.10.2003року по 30.09.2005року від 12.01.2017року №1 в розмірі 90% з 16.07.2016року без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.20017року змінено постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017року в частині зобов'язання УПФ України в м.Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та індексації, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про виплачені суми матеріальної допомоги та індексації за період з 01.10.2003року по 30.09.2005року від 12.01.2017року №1 в розмірі 90%, вказавши дату з 27.02.2017року. в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 05.06.2018року, за результатами розгляду касаційної скарги УПФ України в м.Івано-Франківську, виніс постанову, якою касаційну скаргу відповідача задовольнив частко, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017року та змінену постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017року скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Справа перебувала у провадженні в судді Островського Л.Є.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.09.2018 року та наказом від 21.09.2018 року суддю Островського Л.Є. звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

На виконання вимог п.2.3.50 Положення про АСДС проведено повторний автоматизований розподіл незавершених розглядом судових справ, які перебувають у провадженні судді Островського Л.Є.

Шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю - Шамотайла О.В.

18 жовтня 2018 року суддею прийнято до провадження вказану справу та призначено судове засідання на 30 жовтня 2018 року на 11.00 год.

30 жовтня 2018 року судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення позивача та оголошено перерву до 08.40год 04 грудня 2018 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позову, а в наступне судове засідання подав до суду заяву про слухання справи без його участі та просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача при розгляді справи присутнім не був, однак проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у наданому до суду 01.11.2018року письмовому відзиві адміністративний на позов, де просив відмовити у їх задоволенні.

Зокрема, відповідно до викладених у відзиві тверджень відповідача, стаття 33 Закону України «Про державну службу» передбачає, що заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок та премій. На переконання відповідача суми матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексацій не відносяться до надбавок чи структури заробітної плати, тому враховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав. Крім того, в обґрунтування відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю, УПФ України в м.Івано-Франківську наведено аргумент, що на момент звернення позивача відсутні підстави та механізм перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків

Згідно п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, з наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 14.10.2005року призначено пенсію державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ, що не оскаржується сторонами у справі. Відповідна пенсія визначена у розмірі 90% від заробітку державного службовця (без врахування матеріальних допомог, грошової допомоги та індексації) 1228,73грн.

Позивач 11.01.2017року звернувся до УПФ України в м.Івано-Франківську із заявою про проведення перерахунку пенсії, у зв'язку із не включенням до заробітної плати, з якої було призначено розмір пенсії 14.10.2005року, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації заробітної плати та грошової допомоги, з яких утримувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки №1 від 12.01.2017року про складові заробітної плати, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

У відповідь на дане звернення позивача УПФ України в м.Івано-Франківську листом від 13.01.2017року №15/П-15 було відмовлено у даномку перерахунку, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога (10посадових окладів при виході на пенсію) та індексація заробітної плати не відносяться до надбавок чи структури заробітної плати, а тому не мають враховуватись і при обчисленні пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім того, зазначено, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відсутня правова підстава для проведення перерахунку пенсій державних службовців, а норми законодавства, чинні на час призначення пенсії, застосуванню не підлягають.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Відповідно до положень ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входила до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як встановлено судом, факт сплати з матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати страхових внесків чи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.01.2017року №1.

Проте, таке право позивача на врахування цих видів виплат, виникло при призначенні пенсії ще в 2005році, однак за захистом свого права він звернулася до суду 16.01.2017р. Тому, зважаючи на норми ст.122, 123 КАС України, суд прийшов до висновку про задоволення цих вимог з 16.07.2016 року.

Стосовно вимоги позивача про відмову у перерахунку розміру пенсії з мотивів невключення до заробітку грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів при виході на пенсію державного службовця, то в цій частині слід відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.10 ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

За змістом підп.3.6 п.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004року, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам) не належить до фонду оплати праці.

За таких обставин, коли грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків, відноситься до разових платежів, її виплата зумовлена фактом звільнення, та не входить до фонду оплати праці, то така допомога не підлягає і врахуванню в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Таким чином, грошова допомога, нарахована та виплачена при виході на пенсію не може бути включена до розрахунку пенсії позивача.

Разом з тим, однією з підстав відмови УПФ в м.Івано-Франківську у перерахунку пенсії ОСОБА_1, яка викладена у листі від 13.01.2017р. є відсутність на момент звернення розробленого та чинного самого механізму здійснення перерахунку пенсії. При цьому, відповідач безпідставно обґрунтував причину відмови відсутністю механізму перерахунку пенсії в контексті перерахунку, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцем.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, суд приходить до висновку, що предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що позивачу з 14.10.2005року призначена пенсія державного службовця у розмірі 90% від заробітку державного службовця без врахування матеріальних допомог, грошової допомоги та індексації.

У цьому випадку, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачу протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа № 275/593/17), від 4 вересня 2018року (справа №442/897/17).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки, це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки, це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 73, 75, 77, 122, 123, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську ОСОБА_1 у зарахуванні до сум, з яких обраховано розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та суми індексації.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 44, код ЄДРПОУ 20550895), перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 пенсію державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та суми індексації, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про виплачені матеріальні допомоги та індексації за період з 01.10.2003року по 30.09.2005року від 12.01.2017року №1 в розмірі 90% з 16.07.2016року без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1- 640 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В.Шамотайло