Ухвала суду № 78290592, 04.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 грудня 2018 року м. Київ № 640/18069/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код ЄДР: 40329193) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), в якому просить суд зобов'язати громадянина України ОСОБА_1 виконати не вчинену дію - надати доступ уповноваженій особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради до проведення позапланової перевірки на земельній ділянці за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 67.

Позов зареєстрований канцелярією суду 01.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням поштового індексу відповідача;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій, письмових доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги;

4) письмових пояснень щодо наявності у позивача, як суб'єкта владних повноважень, повноважень на звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами з посиланням на конкретну норму закону.

На виконання вимог ухвалу суду від 05.11.2018 позивачем надано до суду уточнену позовну заяву із зазначення поштового індексу відповідача, засвідчені копії, письмових доказів та письмових пояснень щодо наявності у позивача, як суб'єкта владних повноважень, повноважень на звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогам.

Між тим, залишаючи позовну заяву без руху, суд вказав, зокрема, що, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з 15.12.2017. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Натомість надаючи пояснення що строку звернення до суду позивач у заяві про усунення недоліків від 29.11.2018 вказав наступне.

Дійсно посадовою особою Відділу ДАБК Бориспільської міської ради неодноразово вживалися заходи, щодо здійснення позапланової перевірки об'єкта будівництва належного відповідачу, останній з яких датується 15.12.2017. Тобто, за висновком позивача, за захистом своїх прав позивач повинен був звернутися не пізніше 15.06.2018 включно.

Реалізуючи намір здійснити державний контролю позивач 12.06.2018 звернувся з відповідним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

19.06.2018 ухвалою Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/3012/18 позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для подачі документу про сплату судового збору. Однак, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 позовну заяву по справі № 810/3012/18 було повернуто позивачу.

В подальшому Відділ ДАБК Бориспільської міської ради 09.08.2018 повторно звернувся до Київського окружного адміністративного суду. Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 адміністративну справі № 810/4195/18 передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Між тим, ухвалою суду від 19.10.2018 позовну заяву у справі № 810/4195/18 було повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.

Підсумовуючи викладене, позивач у заяві зазначив, що Відділом ДАБК Бориспільської міської ради дійсно було пропущений строк звернення до суду, між тим, позивач вказав, що зважаючи на викладені обставини, а також беручи до уваги, що позивач звернувся до суду в межах встановленого строку, а всі подальші обставини, які впливали на прийняття позову до розгляду та перешкоди щодо сплати судового збору об'єктивно виникли не з волі Відділу ДАБК Бориспільської міської ради, у зв'язку з чим просив суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Тобто, ч. 2 ст. 122 КАС України передбачає як загальний шестимісячний строк звернення до суду, так і спеціальний для суб'єктів владних повноважень - тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

У даному випадку, суд не вважає заявлені позивачем причини поважними щодо пропуску строку звернення до суду, а саме: порушення суб'єктом владних повноважень територіальної юрисдикції (підсудності), не усунення недоліків раніше поданих позовів.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, в контексті викладених норм, суд зазначає що позивачем пропущено як загальний шестимісячний строк звернення до суду, так і спеціальний (тримісячний) строк звернення до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви позивачу.

Крім іншого, суд також зазначає, що посилання позивача на ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади у сфері державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як на норму, яка надає позивачу право, як суб'єкту владних повноважень, на звернення до суду з даними позовними вимогами є помилковим, оскільки вказана норма передбачає звернення до суду із позовом після проведення перевірки як заходу впливу щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) на підставі порушень виявлених в ході перевірки та зафіксованих в акті перевірки. Натомість вказана норма не передбачає звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом про зобов'язання допустити посадових осіб суб'єкта владних повноважень до перевірки, з огляду на що позивачем не підтверджено право на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.

2. Позовну заяву повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін