Рішення № 78290522, 04.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2018 року № 826/10237/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова"

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про

стягнення пені по бюджетній заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, літера 2-А, поверх 14) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в якому просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління казначейської служби України в м. Києві на користь позивача пеню по бюджетній заборгованості в сумі 55 528,33 грн. за період з 21.08.2015 по 30.06.2016 включно.

Позов зареєстрований канцелярією суду 06.07.2016.

Початково, у позовній заяві Позивач зазначив, що 19.03.2015 подав до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015, в якій у рядку 23.2. задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку у розмірі 108 631,00 грн. (за звітний період) та в рядку 30 задекларовано суму залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 71 237,00 грн. (за звітні періоди до 01.02.2015).

Разом із декларацією були подані додатки: Д1, Д2, Д3, Д4, Д5.

Надалі, як зазначається у позові, в період з 20.05.2015 по 03.06.2015 буда проведена документальна позапланова перевірка правомірності нарахування позивачем в податковій декларації з ПДВ та уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 23.2.) на суму 111 142,00 грн. та суми залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 30) на суму 71237,00 грн., за результатами якої складено Акт перевірки від 05.06.2015 № 3409/26-51-28-00-07/25469838.

У позові зазначається, що перевіркою підтверджено задекларовану суму від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3. ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (рядок 23.2) за лютий 2015 на суму 108 641,00 грн. та суму залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 30) за лютий 2015 в сумі 71 237,00 грн.

Отже, як зазначає позивач, враховуючи те, що позивачем були виконані вимоги пунктів 207, 208 ст. 200 ПК України та за результатами перевірки підтверджено правомірність нарахування заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ, відповідач-1 (ДПІ) зобов’язаний був відповідно до п. 200.12 ПК України в 5-денний строк після закінчення перевірки (тобто в строк до 10.06.2015 включно) подати органу ДКСУ висновок про бюджетне відшкодування на рахунок позивача у банку суми 108 641,00 грн. (рядок 23.2. декларації) та 71 237,00 грн. (рядок 30 декларації), що разом складає 179 878,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем-1 в порушення вимог п. 200.12. ПК України не подано до ГУ ДКСУ у м. Києві (відповідач-2) висновок щодо відшкодування позивачу суми ПДВ в розмірі 179 878,00 грн., заявленої в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Позивач зазначає, що постановою ОАС м. Києва від 25.01.2016 у справі № 826/18323/15 позов задоволено. Суд вирішив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179 878,00 грн. за лютий 2015 року та підлягає відшкодуванню на користь позивача;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179 878,00 грн. за лютий 2015 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» пеню в сумі 11 281,94 грн.

Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 апеляційні скарги відповідачів задоволено частково.

Так, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179 878,00 грн. за лютий 2015 року - скасовано та прийнято нове рішення в цій частині.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «Авіалінії Харкова» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179 878,00 грн. за лютий 2015 року.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Посилаючись на вищевикладене та, зокрема, на положення п. 200.12, п. 200.13, п. 200.17, п. 200.23 ПК України позивач зазначає, що 05.06.2015 (дата складання акту перевірки) офіційно закінчилась процедура підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 179 878 грн.

Позивач зазначає, що оскільки на момент звернення до суду з даним позовом, позивачу не відшкодовано суму бюджетного відшкодування в розмірі 179 878 грн., така сума є заборгованістю бюджету перед позивачем, а тому, згідно п. 200.23. ПК України на суму заборгованості нараховується пеня. Беручи до уваги, що у справі № 826/18323/15 судом вже стягнуто пеню за період з 18.06.2015 по 20.08.2015 включно, тому позивач вимагає нарахування та стягнення з пені за період з 21.08.2015 по 30.06.2016 (дата, що передує даті підписання позову). Позивач зазначає, що відповідно до постанови НБУ від 02.03.2015 № 154 станом на 18.08.2015 діяла облікова ставка НБУ в розмірі 30 %. Відповідно, як зазначає позивач, пеня встановлюється на рівні 36 % (20%*120). Розмір пені в день становить: 36%/365 = 0,098%. Кількість днів прострочення з 21.08.2015 по 30.06.2016 – 315 днів. Сума пені (з 21.08.2015 по 30.06.2016 включно) становить: 179 878 * 0,098% * 315= 55528,33 грн.

Між тим, 26.08.2016 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Позивач зазначив, що 11.07.2016 товариство отримало суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 162 206 грн.

Крім того, 12.07.2016 товариство отримало суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 17 672 грн., тобто, всього 179 878 грн.

Позивач зазначає, що кількість додаткових днів прострочки з 01.07.2016 по 12.07.2016 становить 12 днів. Сума пені за період з 01.07.2016 по 10.07.2016 включено) становить 179 878,00 * 0,098%*10=1762,80 грн.

В період з 11.07.2016 по 12.07.2016 залишок заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ становить 17 672,00 грн. Отже, за висновком позивача, сума пені (за період з 11.07.2016 по 12.07.2016 включно) становить 17 672,00 грн. * 0,098%*2=34,63 грн.

Загальний розмір пені за період з 01.07.2016 по 12.07.2016 становить, як визначив позивач, 1797,43 грн.

Таким чином, з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, сума пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ за період з 21.08.2015 по 12.07.2016 включно становить 57 325,76 грн.

Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач-1 (ДПІ) у відзиві на позов виклав історію питання щодо звернення позивача до суду відносно сум бюджетного відшкодування, процитував положення п. 200.15 ПК України та просив відмовити у задоволенні позову.

Тобто, по суті, ДПІ взагалі не визначила мотивів з яких заперечує проти позову.

Відповідач-2 (ГУ ДКСУ у м. Києві) зазначає, що в силу ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Відповідач зазначає, що 11.07.2016 та 12.07.2016 було здійснено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок позивача. Зазначається у відзиві на позов, що органом казначейської служби було вжито всіх заходів для повернення позивачу в порядку черговості суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 179 878,00 грн., у зв’язку з чим відповідач вважає, що підстав для стягнення пені не має. Відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №5301 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 10.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено розгляд справи на 12.12.2017. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України (в редакції до 15.12.2017) у судовому засіданні 12.12.2017 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, дослідивши наявні пояснення учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, у даному випадку учасниками справи не заперечується та не спростовується факт подання вищезгаданої податкової декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування, проведення ДПІ перевірки, складання вищезазначеного акту перевірки, яким підтверджено суми бюджетного відшкодування які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків, нездійснення бюджетного відшкодування – як зазначено вище, розгляд цього питання у судовому порядку, в результаті чого ДПІ було зобов’язано вчинити дії, спрямовані на формування висновку, а також фактичні обставини відшкодування, зазначені вище, а відтак зазначені обставини, які також підтверджуються матеріалами справи, є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи така перевірка була проведена та ДПІ підтверджено суми до відшкодування на рахунок позивача. Більш того, вказані суми підтверджені і вищезгаданими судовими рішеннями.

Пунктом 200.12 та пунктом 200.13 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У даному випадку, при тому, що Акт ДПІ про підтвердження сум відшкодування складений 05.06.2015, висновки сформовані лише 22.06.2016 і тільки на виконання рішення суду, тобто у примусовому порядку.

Вказані висновки отримані казначейством 24.06.2016 (лист ГУ ДКСУ у м. Києві від 16.11.2018 № 14-12/2556-12682).

Як встановлено під час розгляду справи, 11.07.2016 на рахунок товариства зараховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 162 206 грн. та 12.07.2016 - 17 672 грн., тобто, всього 179 878 грн.

З наведеного у сукупності вбачається прострочення зарахування сум бюджетного відшкодування та наявність підстав для застосування приписів п. 200.23. ПК України, однак, з урахуванням наступного.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постановах від 16 жовтня 2018 року по справі №808/939/15 та від 20 червня 2018 року у справі №822/2340/17.

В останній також зазначено, що на підставі положень п. 200.23 ПК України нарахування пені починається з наступного дня після спливу п’ятиденного строку (5 операційних днів), який наданий органу казначейства для перерахування коштів, після отримання висновку від контролюючого органу. В той же час, перебіг строку, наданий податковому органу для оформлення висновку, суд рахує з наступного дня після закінчення перевірки та відповідно, оформлення довідки про результати такої перевірки.

Однак, у даному випадку, позивач у своєму розрахунку не враховує, що з моменту отримання від ДПІ висновку, органу ДКСУ було надано п’ять операційних днів для виконання подання ДПІ, у зв’язку з чим судом наводиться наступний розрахунок.

Так, за попереднім судовим рішенням на користь позивача вже стягнуто пеню за період з 18.06.2015 по 20.08.2015 включено, що визнається позивачем. Відтак, враховано п’ятиденний строк внесення ДПІ подання про відшкодування до органу ДКСУ.

У той же час, щодо розрахунку пені у даній справі, підлягає врахуванню кількість днів прострочення сплати позивачу суми бюджетного відшкодування з період з 21.08.2015 (день, до якого розраховано пеню за попереднім рішенням суду) по 11.07.2016 включно (день зарахування 162 206 грн.) з вирахуванням п’яти операційних (банківських) днів після дня отримання органом ДКСУ висновку ДПІ (тобто, з вирахуванням: 24.06.2016 (день отримання висновку, який враховано у розрахунку відносно дотримання строків з боку ДПІ), 25.06.2016-26.06.2016 (вихідні дні) та 5-ти операційних днів – з 27.06.2016 по 01.07.2018 включно), що складає загалом 326 днів.

Крім того, у розрахунку застосовується ставка пені в день із розрахунку: 30% - річна облікова ставка НБУ (на день виникнення заборгованості); пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ (згідно з п. 200.23 ПКУ), що дорівнює 36% річних; 365 днів у році, що, відтак, дорівнює = 0,09863013698 % (ставка у день).

Відповідно, пеня за вказаний період та відносно суми боргу у розмірі 179 878,00 грн. складає: 179 878 грн. * 326 днів * 0,09863% = 57836,94 грн.

Крім того, за період з 11.07.2016 по 12.07.2016, тобто за 2 дні підлягає стягненню пеня із суми заборгованості у розмірі 17 672 грн., а саме: 17 672 грн. * 2 (дні) * 0,09863013698 % (ставка у день), що відповідно, дорівнює сумі 34,86 грн.

Відтак, загальний розмір пені, що підлягає стягненню дорівнює 57 871,80 грн.

У той же час, позивач загалом заявив до стягнення 57 325,76 грн., тобто, у меншій сумі, що є правом позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено правомірності бездіяльності щодо повернення позивачу суми бюджетного відшкодування, а відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві (код ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, літера 2-А, поверх 14) в порядку п. 200.23 ПК України - пеню у розмірі 57 325,76 грн. (п’ятдесят сім тисяч триста двадцять п’ять грн. 76 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін