Ухвала суду № 78290475, 04.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

04 грудня 2018 року м. Київ № 640/19806/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень №1969 та 1981

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1969 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" та від 07.09.2018 № 1981 "Про затвердження обгрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов"язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України".

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1969 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України";

- зупинення дії рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1981 "Про затвердження обгрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов"язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України";

- заборони посадовим особам Національного антикорупційного бюро України розпочинати і здійснювати відносно ОСОБА_2 досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, на підставі рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1981 та № 1969.

Частинами першою, другою та третьою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В обгрунтування необхідності вжити заходи забезпечення позову позивач зазначає, що незупинення дії оскаржуваних рішень Національного агентства з питань запобігання корупції матиме юридичним наслідком відкриття відносно позивача кримінального провадження за статтею 366-1 Кримінального кодексу України та проведення слідчими органами Національного антикорупційного бюро України відповідних слідчих дій в рамках такого кримінального провадження, що зробить неможливим виконання рішення у даній справі та ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від передчасних і безпідставних слідчих дій.

Розглянувши докази та доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1969 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" встановлено, що суб"єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 5, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції"; суб"єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, пов"язаного з корупцією, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаного рішення, доручено уповноваженій особі повідомити суб"єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєсті декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік з достовірними відомостями.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1981 "Про затвердження обгрунтованого висновку щодо виявлених ознак правопорушення, пов"язаного з корупцією та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України" до Національного антикорупційного бюро України" затверджено обгрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, передбаченого з корупцією та доручено уповноваженій особі забезпечити повідомлення Національного антикорупційного бюро України про прийняте рішення шляхом надсилання обгрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, передбаченого з корупцією, та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 № 1969 № 1969 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, народним депутатом України".

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56, за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Згідно з пунктом 3 розділу ІV Порядку у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. Інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про подання у декларації завідомо недостовірних відомостей здійснюється з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що оскаржувані рішення Національного агентства з питань запобігання корупції містять виключно висновки відповідача, зроблені за результатами повної перевірки декларації. При цьому, вказані рішення не містять зобов"язального характеру.

Щодо посилань позивача, що рішення Національного агентства з питань запобігання корупції є підставою для проведення слідчими органами Національного антикорупційного бюро України відповідних слідчих дій в рамках кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із частиною першою статті 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, у разі здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України процесуальних дій, які, на думку позивача, порушують її права та охоронювані законом інтереси, позивач наділена правом оскаржити їх до суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо надання оцінки обставинам щодо наявності чи відсутності підстав для здійснення посадовими особами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення.

За таких обставин, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду в подальшому стане неможливим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя М.А. Бояринцева