Рішення № 78290070, 09.11.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/5702/18

Номер провадження 2/676/2419/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 листопада 2018 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу №676/5702/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Кам’янець-Подільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 95 по вул. Гагаріна, 13 в м. Кам’янець – Подільському, Хмельницької області. В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно із договором купівлі-продажу від 05.08.1992 р. зареєстрованого в реєстрі за № І-60ІІ, посвідченого ст. нотаріусом Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. У вище вказаній будинку зареєстрований її син ОСОБА_2, який з 2011 року не проживає за місцем реєстрації. Відповідач фактично переїхав на інше місце проживання, однак знятись з реєстрації не бажає. Реєстрація відповідача чинить їй перешкоди в оформленні субсидії на отримання комунальних послуг. Відповідач добровільно знятись з реєстрації не бажає, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою №95 по вул. Гагаріна, 13 в м. Кам’янець – Подільському, Хмельницької області.

В суді позивач позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений своєчасно належним чином судовою повісткою у відповідності до ст.. 128 ЦПК України..

Представник виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради у судове засідання не з’явився подав заяву про слухання справи у його відсутності, покладається на думку суду.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 – Подільському, Хмельницької області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.08.1992 року, виданого ст. нотаріусом Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №І-60ІІ.

Згідно із довідкою КП «УК ДОБРОБУТ» про склад сім’ї №215 від 20.08.2018 року та записів в домовій книзі за адресою АДРЕСА_3, в. м. Кам’янець-Подільському зареєстровані позивач та її син ОСОБА_2

Згідно акту перевірки паспортного режиму від 17.12.2014 р., 11.06.2015 р., 15.08.2018 р. в квартирі АДРЕСА_4 зареєстрований ОСОБА_2, але не проживає.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали, що з 2011 року ОСОБА_2, не проживає в будинку позивача, забрав свої речі та переїхав на постійне проживання до дружини, повертатись до матері не бажає.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння чи користування. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки.

За змістом зазначених норм матеріального права вбачається, що правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Зібраними у справі доказами підтверджується що відповідач не проживає в квартирі, що належить позивачу більше одного року без поважних причин.

Таким чином згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, так як ОСОБА_6 втратив право на користування квартирою №95 по вул. Гагаріна, 13 в м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області так як більше одного року не проживає за місцем реєстрації .

Згідно ч.1 ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні рішення суду є достатньою підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі і додаткового вирішення не потребує.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн, оскільки позивач від сплати судового збору звільнена згідно п. 9, ч.1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючисьст. ст. 12, 13, 81, 83, 263- 268, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Кам’янець-Подільської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою №95 по вул. Гагаріна, 13 в м. Кам’янець-Подільському, Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія НА №149415 виданий Кам’янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, 29.06.1996 р.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2018 року.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.