Рішення № 78289164, 23.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2018 р. № 2040/7808/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ліга А" (просп. Московський, буд. 52, 4 пов.,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ30588680) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Ліга А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 №00001831411;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 №00001851411;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 № 00001841411.

- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного підприємства "Ліга А" витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПП «Ліга А» не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями- рішеннями та вважає, що ці рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки, які є надуманими, документально необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам та суперечить положенням діючого законодавства України. За таких обставин, рішення, що ґрунтуються на таких висновках підлягають безумовному скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність та законність винесених повідомлень-рішень.

В судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «Ліга А» (далі по тексту - ПП «Ліга А», підприємство, Позивач) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку.

Головним управлінням ДФС у Харківській області (далі по тексту - ДФС, Відповідач) був складений акт №3267/20-40-14-11-11/30588680 від 10.08.18 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ліга А» (код ЄДРПОУ 30588680) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2018».

В акті перевірки ДФС дійшла висновків про порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), які призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 180 225.00 грн. за липень 2017 року.

На підставі означеного висновку ДФС було прийняте спірне податкове повідомлення- рішення від 27.08.18 №00001841411.

В той же час, в акті перевірки № 3267/20-40-14-11-11/30588680 від 10.08.18 Відповідач також дійшов висновків про порушення підприємством вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. які призвели до заниження податку на прибуток у сумі 1 001 665,00 грн. за 3 квартал 2017 року, та про порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, які призвели до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 6 941 029.00 грн. за червень 2018 року.

На підставі цих висновків акту перевірки ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27.08.18 №00001831411 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 252 081,25 грн. (у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 1 001 665,00 грн., за штрафними санкціями - 250 416,25 грн.);

- від 27.08.18 №00001851411 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6 941 029.00 грн.

Фактичною підставою для таких висновків слугувало судження ДФС про формування затрат та включення ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАЙТ СЕНС», ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС», TOB «ГРАНТОРГСЕРВІС», по яким встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ПП «Ліга А» товару у даних суб’єктів господарювання. Означені судження владного суб'єкта грунтуються на відомостях отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних та на складеній ДФС податковій інформації.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Ліга А» (як Покупець) та ТОВ «ЛАЙТ СЕНС» (як Постачальник) були укладені договори поставки від 06.07.17 № 0607П, від 26.07.17 № 2607П, від 30.08.17 №3008П, від 11.09.17 №1109П, від 19.09.17 №1909П, від 22.09.17 №2209П, від 04.10.17 №0410П, від 25.10.17 №2510П, предметами яких є поставка соняшнику. Відповідно до договорів ПП «Ліга А» придбала у ТОВ «ЛАЙТ СЕНС» соняшник у кількості 1543,87 т. на загальну суму 14 940 221,29 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 2 490 036,87 грн.

Між ПП «Ліга А» (як Покупець) та ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС» (як Постачальник) були укладені договори поставки від 11.12.17 №1112П, від 12.01.18 №1201П, від 17.01.18 №1701П, від 22.01.18 №2201П, від 02.04.18 №0204П, від 10.04.18 №1004П. Відповідно до умов договорів ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС» поставив ПП «Ліга А» соняшник у кількості 2392,94 т. на загальну суму 24 990 623,40 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 4 165 103,90 грн.

Також, між ПП «Ліга А» та ТОВ «ГРАНТОРГСЕРВІС» був укладений договір поставки від 26.10.17 №2610-0117П, предметом якого є поставка соняшнику. На виконання цього договору ТОВ «ГРАНТОРГСЕРВІС» поставило ПП «Ліга А» соняшник у кількості 279,08 т. на загальну суму 2 796 690,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 466 115,00 грн.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаних правочинів, ПП «Ліга А» для перевірки були надані: договори на поставку товару; належним чином складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за період з липня по грудень 2017 року, за січень, квітень 2018 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, а також інші документи на підтвердження проведення господарських операцій, які були надані до перевірки.

Вказані документи в сукупності відповідають вимогам до оформлення первинних документів, які висуваються нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Таким чином, оподатковуваний прибуток розраховуються за даними бухгалтерського обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 996-XIV визначено принципи, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність. Згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 (далі по тексту - П(С)БО 16).

Витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу в результаті його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, витрати визнаються в бухгалтерському обліку та відображаються у фінансовій звітності за таких умов:

- під час зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу;

- їх оцінка може бути достовірно визначена;

- одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, або у звітному періоді в якому вони були здійснені, у разі якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду.

Під достовірною оцінкою суми витрат розуміється максимально точна, неупереджено розрахункова сума витрат. Розрахункова сума витрат має ґрунтуватися на актуальній, доступній та надійній інформації. До джерел такої інформації відносяться, зокрема, умови договорів, первинні документи та інші джерела, визначені підприємством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ.

Виходячи з приписів пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та надання послуг. При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проаналізувавши положення наведених норм закону вбачається, що платник податків може правомірно реалізувати право на збільшення витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права па податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані підприємством до перевірки документи містять назву, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, виписані реально існуючими суб'єктами права.

Отже, документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 ПКУ, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчиненої підприємством господарської операції.

Щодо тверджень ДФС відносно не зазначення в товарно-транспортних накладних «певних пунктів навантаження».

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, транспортною документацією підтверджується операція з надання саме послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Крім того,товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказана позиція висловлена зокрема в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16.

Стосовно посилань відповідача в акті перевірки на ненадання Позивачем договорів на здійснення навантажувальних - розвантажувальних робіт із сторонніми організаціями, договорів складського зберіганнясудом встановлено з матеріалів справи наступне.

Відповідно до умов договорів на поставку товару, специфікацій між ПП «Ліга А» та ТОВ «ЛАЙТ СЕНС», ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС», TOB «ГРАНТОРГСЕРВІС» навантаження товару здійснював продавець власними силами та за свій рахунок.

Розвантаження товару здійснювалось за рахунок та силами покупця - ПП «Ліга А». Розвантаження товару здійснювалось за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14.

За вказаною адресою розміщуються виробничі потужності ТОВ «ОСОБА_3 Водолага». Основною ціллю придбання соняшнику було виготовлення соняшникової олії, свідченням чого є договір на переробку насіння соняшнику від 03.09.12 №0309-01, \ кладений між ТОВ «ОСОБА_3 Водолага» та ПП «Ліга А».

Відповідно до умов договору на переробку насіння соняшнику ПП «Ліга А» передавало, а ТОВ «ОСОБА_3 Водолага» зобов’язувалось в обумовлені строки прийняти соняшник у встановлених обсягах для переробки в соняшникову олію та макуху, провести розміщення сировини на переробку, передати виготовлену продукцію, надати послуги по відвантаженню продукції.

Приміщення ТОВ «ОСОБА_3 Водолага» для приймання сировини (насіння соняшника) обладнані спеціальними механізмами для розвантаження товару. Після заїзду на територію заводу ТОВ «ОСОБА_3 Водолага» автомобіль заїжджає на ваги підприємства, де відбувається зважування повної ваги автомобіля і відбір проб насіння лаборантом акредитованої лабораторії. Потім автомобіль з'їжджає з терезів і очікує результати аналізу соняшнику.

При позитивних результатах аналізу (сміття до 3%, волога до 8%) автомобіль автоматично розвантажується в завальну яму за допомогою підйомника ГУАР-35.

Після розвантаження автомобіль зважується та виїжджає за межі території підприємства. Якщо згідно з аналізами йде перевищення сміття і вологи, соняшник допрацьовується до необхідних показників на зерноочисному комплексі КБС-10 і зерносушарки FSN 15 1138Т.

Посилання відповідача на ненадання позивачем до перевірки актів-прийому передачі товару не беруться судом до уваги,з наступних підстав.

Законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.

Як встановлено з матеріалів справи, оприбуткування соняшника в бухгалтерському обліку ПП «Ліга А» здійснюється на підставі видаткових накладних постачальника, що є первинним документом та містить всі реквізити первинного документу, визначені законодавством.

Щодо ненадання до перевірки позивачем якісних посвідчень на товар, суд зазначає, що надання Постачальником Покупцю таких документів не передбачено умовами договорів, крім того такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції та не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, які фіксують рух активів, відтак не можуть слугувати підтвердженням чи спростуванням реальності господарської операції.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовувався факт виконання ПП «Ліга А» зобов'язань за правочинами, укладеним з ТОВ «ЛАЙТ СЕНС», ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС», ТОВ «ГРАНТОРГСЕРВІС», які були виконані шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на ці кошти. Не виявлено і фактів повернення цих коштів до ПП «Ліга А», наявності у підприємства та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов’язаності цих осіб).

Відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов’язань такого платника.

В акті перевірки не наведені факти, які б підтверджували невикористання підприємством отриманого товару у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували відсутність у ПП «Ліга А» об’єктивної потреби на укладання правочинів, неспівпадання предмету правочинів з напрямом господарської діяльності ПП «Ліга А», фізичну відсутність придбаного товару.

Висновки Відповідача про вчинення ПП «Ліга А» порушень податкового законодавства, і, як наслідок, заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «ЛАЙТ СЕНС», ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС», ТОВ «ГРАНТОРГСЕРВІС», загалом ґрунтуються на результатах опрацювання податкової інформації відносно контрагентів - постачальників.

Відповідно до п. 86.1, п. 86 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 ПКУ.

Таким чином, підставою для висновків контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення згідно з законом є виключно діючий акт перевірки, за яким винесено податкове повідомлення-рішення, а не письмові документи контролюючого органу за результатами опрацювання податкової інформації.

З огляду на викладене, складений контролюючим органом письмовий документу у формі узагальненої податкової інформації не може бути кваліфікований як доказ вчинення особою податкового правопорушення.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ПП «Ліга А» та його контрагенти є окремими суб’єктами права, а отже, за змістом ПКУ, ПП «Ліга А» та його контрагенти є окремими платниками та ведення бухгалтерського та податкового обліку покладено на кожного з них окремо. При цьому кожен платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення бухгалтерського та податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У випадку порушення контрагентом ПП «Ліга А» норм чинного законодавства, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не свідчить про порушення норм чинного законодавства ПП «Ліга А» у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та сформував документально підтверджені суми витрат та податкового кредиту.

Необхідно зазначити, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, господарські операції з придбання ПП «Ліга А» соняшнику у ТОВ «ЛАЙТ СЕНС», ТОВ «ЗБУТ СЕРВИС», ТОВ «ГРАНТОРГСЕРВІС» мали реальний характер, були фактично здійсненими, оскільки придбання товару відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП «Ліга А», наявні всі належні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняті на основі акту перевірки податкові повідомлення - рішення є безпідставними, незаконними та такими, що суперечать дійсним обставинам, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Ліга А" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 № 00001831411.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 № 00001851411.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.08.18 № 00001841411.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ: 39599198) на користь Приватного підприємства "Ліга А" (просп. Московський, буд. 52, 4 пов.,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ: 30588680) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 126275,87 грн. (сто двадцять шість тисяч двісті сімдесят пять гривень 87 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.