Постанова № 78288631, 26.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2018 Справа №607/10995/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді Братасюка В.М.

з участю секретаря Созанської Т.І.

представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі позовну заяву ОСОБА_3 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0070/40300/18 від 23 травня 2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 27165,51 грн. та просить закрити провадження у справі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій передбачених статтею 485 Митного кодексу України. Відсутність такого умислу унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею. Митне оформлення проводилось митним брокером. При винесенні спірної постанови допущено порушення цілої низки норм закону. Окрім того, вважає, що відповідачем пропущено шестимісячний строк для притягнення його до відповідальності, так як правопорушення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України не є триваючим, а навіть якби воно таким і було, то виявлено останнє 08 червня 2017 року, тобто у момент, коли на адресу відповідача надійшов лист Головного прокурора у м. Нюрнберг-Фюрт Німеччина № 404АR277336/16 від 27 квітня 2017 року. Також вказує на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 08 червня 2018 року, а тому з поважних причин пропустив строк на оскарження, який просить поновити.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представник Тернопільської митниці ДФС в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав суду відзив на позов, згідно якого вказав на те, що постанова Тернопільської митниці №0070/40300/18 від 23 травня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.485 МК України є законною та обґрунтованою, вважає даний позов безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

23 травня 2018 року в.о. заступника начальника Тернопільської митниці ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0070/40300/18, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 27165,51грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 20.09.2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора ОСОБА_4, та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір №01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (п. 1.1. Договору). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1. Договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов'язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (п. 3.2., 3.3. Договору). Вартість товару визначається в рахунках (п. 4.2. Договору).

10.10.2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_4, як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці. Дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 Договору).

17.02.2015 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС попередню декларацію ЕЕ №403000010/2015/100036 про намір ввезти на митну територію України товар «MERCEDES-BENZ Sprinter 316CDI, 2011 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2».

18.02.2015 року через митний пост «Шигині-Медика» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вказаний автомобіль.

Інвойс №0021 від 14.02.2015 року, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було подано в пункті пропуску водієм даного транспортного засобу.

Завершуючи митне оформлення, 19.02.2015 року ТОВ «Віта-Едванс» (ОСОБА_5М.), як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС митну декларацію № 403000010/2015/000068, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «MERCEDES-BENZ Sprinter 316CDI, 2011 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2» фактурною вартістю 3100 Євро. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 231733,10 грн.

Заявлена митна вартість (231733,10 грн.) визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження, про що свідчить: код МВВ - 6, зазначений у графі 43 декларації.

Фактурна вартість випливає із рахунку-інвойсу (invoys) № 0021, виданого 14 лютого 2015 року компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel), на якому міститься штамп Львівської митниці ДФС «під митним контролем» (18.02.2015 року) та штамп Тернопільської митниці ДФС «під митним контролем» (19.02.2015 року).

27.04.2017року головним прокурором землі у м. Нюрнберг-Фюрт, Німеччина направлено на адресу ДФС України лист № 404 AR 277336/16 від 27.04.2017року та рахунок-фактуру німецької компанії «Klaus Automobile» від 16.02/2015 № 20/02/15, а також копію паспорта громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон НОМЕР_3, на підставі яких встановлено, що вартість автомобіля MERCEDES-BENZ Sprinter 316CDI, 2011 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 становить 8500 євро, що по курсу Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 260030,54грн., а його покупцем є ОСОБА_6 а не ТОВ «Сокіл-Захід».

Вказаний транспортний засіб був проданий «VOS» Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel, а одержувачем вказано ТОВ «Сокіл-Захід».

Листом №DIC_2015_36537 від 13.11.2015 року, митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт 01/01/2014 між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією M.VOS VOF не укладався, а транспортні засоби українській компанії не продавались.

13 березня 2018 року відносно гр. ОСОБА_3 у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України. Протокол надіслано позивачу поштовою кореспонденцією 13.03.2018 року.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом частини першої статті 486, статті 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням; посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст.485 МК України, відповідальність настає, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з частиною першою ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини першої ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом. декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст.53 МК України.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів наявності в діях позивача умислу на вчинення дій передбачених диспозицією ст.485 МК України.

Так, як встановлено судом, попередня декларація та сама митна декларація №403000010/2015/000068 подавались Тернопільській митниці митним брокером ТОВ «Віта-Едванс» ОСОБА_5

Інвойс №00021 від 14.02.2015року, договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20.09.2014 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були подані на пункті пропуску працівникам митниці не безпосередньо позивачем, а водієм транспортного засобу, пояснень від якого щодо того хто йому надав вказані документи працівниками митниці відібрано не було.

Заявлена митна вартість товару була визначена на підставі узгодження ціни між митним брокером ТОВ «Віта-Едванс» та представниками митниці.

Митні платежі списувались на підставі декларації митницею самостійно, що також свідчить про те, що безпосередньо позивач дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, не вчиняв.

Частиною 5 ст.266 МК України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів некомерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Саме таку правову позицію займає Верховний Суд, виклавши її у постанові від 15 травня 2018 року (справа № 607/2400/17, провадження № К/9901/16435/18), котру слід врахувати, відповідно до частини 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року.

Також суд вважає, що проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої й сплачені митні платежі, вказує на відсутність умислу позивача на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі.

Договір із ТОВ «Віта-Едванс» від 10 жовтня 2014 року укладався не позивачем, а директором ТОВ «Сокіл-Захід» - ОСОБА_4

При цьому суд також зауважує, що жодних доказів щодо визнання нечинним у встановленому порядку зовнішньоекономічного контракту №01/01/2014 NL, укладеного 20.09.2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід», та нідерландською компанією M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) матеріали справи не містять, а у листі митного інформаційного центру Королівства Нідерланди №DIC_2015_36537 від 13.11.2015 року, на який посилається позивач, зазначено інший номер контракту, що ставить під сумнів достовірність наданої інформації.

Таким чином, документи, що на них посилається митний орган в якості підтвердження вини позивача, вину останнього не підтверджують.

Також, митним органом в діях позивача не доведена і об'єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявлення неправдивих відомостей та подання документів безпосередньо позивачем не здійснювалось.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаної норми права, відповідач, заперечуючи проти даного позову, не довів правомірності винесення вказаної постанови.

За таких обставин висновок відповідача в оскаржуваній постанові про те, що позивач заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, а саме інвойс №0021 від 14.02.2015 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 9055,17 грн., є безпідставним, таким, що ґрунтується на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З досліджених судом доказів не вбачається вчинення позивачем будь-яких умисних дій спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона такого правопорушення характеризується прямим умислом, якого у позивача не було.

Частиною 1 ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність обґрунтованих доказів, які б свідчили про прямий умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення недостовірної інформації про визначенні митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів інвойсу №0021 від 14.02.2015 року, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а також вважає, що викладені в оскаржуваній постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно п. 1,3 ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.

Крім цього, згідно з ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст.53 МК України.

Судом встановлено, що ТОВ "Сокіл-Захід" із 10.10.2014 року перебуває на обліку в Тернопільській митниці ДФС та є декларантом згідно МК України. Водночас, митне оформлення вказаного транспортного засобу було проведено Тернопільською митницею ДФС відповідно до поданої декларантом митної декларації №403000010/2015/000068 та необхідних документів, зокрема, контракту купівлі-продажу №01/01/2014 NL від 20.09.2014 року та інвойсу № 0021 від 14.02.2015 року.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналізуючи матеріали справи, приймаючи до уваги той факт, що лист митного інформаційного центру Королівства Нідерланди №DIC_2015_36537 від 13.11.2015 року, яким останній інформував ДФС України про те, що контракт №01/01/2014 від 20.09.2014 року між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською компанією "M.VOS VOF" не укладався, а транспортні засоби українській компанії не продавалися, приходить до переконання, що факт незаконного переміщення транспортного засобу було встановлено органом податків і зборів ще 13.11.2015 року.

Крім цього, суд зазначає, що 27.04.2017року головним прокурором землі у м. Нюрнберг-Фюрт, Німеччина направлено на адресу ДФС України лист № 404 AR 277336/16, і саме з цього часу орган доходів і зборів мав шість місяців для вирішення питання щодо накладення на позивача відповідного адміністративного стягнення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем пропущено строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, відсутність складу адміністративного правопорушення та закінчення на момент розгляду справи строків.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенсва права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому постанова в справі про порушення митних правил №0070/40300/18 від 23 травня 2018 року, винесена в.о. заступника начальника Тернопільської митниці ДФС про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 27165,51 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст.485, 486, 487, 489, 531 МК України, ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420537) про скасування постанови Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову в справі про порушення митних правил №0070/40300/18 від 23 травня 2018 року, винесену в.о. заступника начальника Тернопільської митниці ДФС про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 27165,51 гривень - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_3 за ст. 485 Митного кодексу України - провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду, відповідно до частини 4 ст.286 КАС України.

Позивач: ОСОБА_3 - місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Тернопільська митниця Державної фіскальної служби, місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420537.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк