
Справа № 420/5339/18
УХВАЛА
27 листопада 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенко О.М.;
при секретарі - Любімовій О.Є.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1,-
В С Т А Н О В И В:
12 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 16.10.2018 року позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки.
31 жовтня 2018 року за вх.. №32700/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшов лист на виконання ухвали суду від 16.10.2018 року разом із платіжним дорученням №526 від 25.10.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Разом з цим, 05.11.2018 року за вх. №ЕП/6165/18 засобами електронної пошти та 05 листопада 2018 року за вх. №33109/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій міститься інформація про місцезнаходження оригіналів документів, наданих до позову та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою суду від 07.11.2018 року судом:
- прийнято до розгляду позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та відкрити провадження у справі за даною позовною заявою;
- вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2018 року о 14:00 год.
- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 07.11.2018 року отримано позивачем засобами електронної пошти 09.11.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з електронної пошти (т.1 а.с.144-146).
Разом з цим, копію ухвали суду від 07.11.2018 року про відкриття провадження у справі №420/5339/18, а також повістку про виклик позивача у підготовче засідання, призначене на 27.11.2018 року о 14:00 год. отримано представником позивача нарочно 12.11.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (т.1 а.с.151).
У підготовче судове підготовче судове засідання, призначене на 27.11.2018 року представник позивача не прибув, про дату час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується вищевказаними доказами, які наявні в матеріалах справи.
При цьому позивачем як суб'єктом владних повноважень не було надано до суду жодних повідомлень про причини неприбуття у зазначене судове засідання, та не надано заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, неприбуття у судове засідання представника позивача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, який будь-яких доказів поважності його неявки до суду не надав, із клопотанням про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, свідчить про недоведеність поважності причин неявки позивача у судове засідання.
Відповідач у судове засідання 27.11.2018 року не з'явилась.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленими у пункті 4 частини першої статті 240 КАС приписами, відповідно до яких, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У розумінні КАС України, в даних спірних правовідносинах позивач - це суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва інтересів позивача при розгляді адміністративної справи.
З огляду на приписи наведеної статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальним законодавством передбачено випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності позивача - у разі надходження від нього відповідної заяви або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Суд вважає, що неявка позивача - суб'єкта владних повноважень у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позивачем не надано до суду жодного пояснення щодо підтримання його позовної заяви станом на 27.11.2018 року, не надано відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи із зазначенням причин неявки в судове засідання 27.11.2018 року.
Отже, неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі дійсні обставини справи, необхідні для вирішення спору, які можуть бути встановлені та перевірені за участю позивача в судовому засіданні.
Отже, враховуючи суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи.
Таким чином, враховуючи те, що представник позивача - суб'єкта владних повноважень про розгляд справи був повідомлений належним чином та своєчасно, проте не з'явився до судового засідання без поважних причин, не надавши при цьому заяви про розгляд справи за його відсутності, а також, зважаючи на те, що в даному випадку неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Поряд з цим, суд зазначає, що залишення адміністративного позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без ухвалення постанови, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 44, 120, 205, п.4 ч.1 ст.240, 243, 256, 295, 297 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.12.2018 року.
Суддя О.М. Соколенко
Судове рішення № 78288509, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/5339/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: