Ухвала суду № 78288236, 27.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2243/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участі секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича, Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський", Фонд державного майна України про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича, Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський", Фонд державного майна України про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення.

До судового засідання з'явились представник позивача та представник Міністерства юстиції України, інші учасники процесу до суду не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які з'явились до судового засідання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича, Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" про визнання дій Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича протиправними, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34125555 від 03.03.2017 року 09:11:42, прийняте Державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравцем О.В., яке стало підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №19294975, дата та час державної реєстрації: 01.03.2017 року 15:54:41, про реєстрацію за Державою в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, країна реєстрації: Україна, права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позовній заяві зазначено, що у 2015 році між позивачем та Міністерством юстиції України виник спір щодо незаконної реєстрації за останнім права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі № 815/1468/15 апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19351779від 14.02.2015року 14:56:35год., прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби України Сидорчуком Андрієм Вікторовичем. Визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бабіч Альони Володимирівни стосовно внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 8737146від 14.02.2015року о 09:58:37год. про реєстрацію за державою в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2 та скасовано цей запис. Визнано протиправною видачу державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бабіч Альони Володимирівни Свідоцтва про право власності № 33658051від 16.02.2015року. Таким чином, реєстрація будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, була проведена незаконно. Однак, 01.03.2017 року в 15:54:41 державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравцем О.В. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно майно внесено запис № 19294975 про державну реєстрацію за державною в особі Міністерства юстиції України права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Однак, ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та протиправно вніс до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності, про реєстрацію за державною в особі Міністерства юстиції України права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 кв.м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Крім того, держава, як в особі Фонду державного майна України, так і в особі Міністерства юстиції України ніколи не була власником будівель і споруд санаторію «Лермонтовський», оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 09 грудня 2011 року по справі № 9/17-4164-2011 досі не виконане в установленому порядку. При цьому, Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 24 квітня 2003 року відповідно до рішення загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22 січня 2003 року «Про зміни організації організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"» Одеське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" передало, а Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" прийняло у володіння та користування майном, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", інших активів, зобов'язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2. До теперішнього часу Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" є фактичним користувачем будівель та споруд санаторію «Лермонтовський», який здійснює діяльність санаторно-курортного закладу, має працівників, платить податки та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством України. На момент здійснення відповідачем оспорюваних дій та прийняття спірного рішення Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було і залишається користувачем нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, а тому потребує захисту своїх інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Як вбачається з позовної заяви, позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права користування нерухомим майном, що розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, та відсутністю такого права у Міністерства юстиції України, і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 826/25908/15 зазначено, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав власності позивача від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Крім того, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, за якою, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства чи ні, заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного запису в реєстрі, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких здійснено оспорюваний запис чи ні.

При цьому, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду вказує, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права або (якщо таке рішення виконане) про скасування запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є приватноправовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов'язане із захистом позивачем цивільного права користування нерухомим майном у спорі з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цього ж нерухомого майна. Тобто, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності виникнення такого права, в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одне й теж саме нерухоме майно. Таким чином, вказаний спір з огляду на суб'єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства, а не адміністративного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов до висновку, що провадження по справі за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича, Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський", Фонд державного майна України про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 238, 239, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 815/2243/17 за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича, Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський", Фонд державного майна України про визнання дій Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець Олександра Володимировича протиправними, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34125555 від 03.03.2017 року 09:11:42, прийняте Державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравцем О.В., яке стало підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №19294975, дата та час державної реєстрації: 01.03.2017 року 15:54:41, про реєстрацію за Державою в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, країна реєстрації: Україна, права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м.Одеса, провулок Лермонтовський, 2.

Роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03 грудня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.