
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/1819/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2018 року
м.Львів, вул. Чоловського, 2
зал судових засідань №1
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Козак О.М.,
представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Міністерства юстиції України про зобов'язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 місце проживання 79044, АДРЕСА_1 звернулася до суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, код ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8 (надалі - Франківський ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, код ЄДРПОУ 34942940, місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл.Шашкевича, 1 (надалі- ГТУЮ у Львівській області), Міністерства юстиції України код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001,м. Київ, вул. Городецького, 13, в якому просить суд:
- зобов'язати ГТУЮ у Львівській області провести перевірку дотримання Конституції України, Законів України при розгляді скарг та інформаційних запитів ОСОБА_4 щодо законності накладення арешту на її квартиру державним виконавцем Франківського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області Борським Р.М. (ВП №5191846 від 23.08.2016) з врахуванням відповідальності державного виконавця при вчиненні виконавчих дій, начальника відділу вказаного відділу Сіщук В.В. при організації і виконанні контрольних функцій за роботою вказаного відділу;
- зобов'язати Міністерство юстиції України, враховуючи виявлені факти порушення порядку реєстрації виконавчих документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження, провести перевірку відповідного підрозділу ГТУЮ у Львівській області Франківського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області.
Ухвалою судді від 08.05.2018 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою судді від 08.06.2018 провадження у справі відкрито.
Ухвалою від 08.06.2018 суд звільнив позивача від сплати судового збору.
Ухвалою 16.07.2018 суд витребував докази.
Ухвалою від 16.07.2018 суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою від 15.08.2018 суд зупинив провадження до вирішення заяви позивача про відвід судді.
Ухвалою від 18.10.2018 суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 22.11.2018 суд відмовив в залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач багаторазово зверталась до відповідачів із скаргами на зловживання, що мають місце у Франківському ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, проте всупереч вимогам Закону України «Про звернення громадян» такі скарги залишені без задоволення. Належним і допустимим доказом порушення законодавства Франківським ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області, на думку позивача, є той факт, що державним виконавцем в поза робочий час накладено арешт на квартиру, яка належить позивачу, при цьому використано постанову, датовану після закінчення дії виконавчого напису. Звертаючись із скаргами позивач наголошувала відповідачам на обов'язковості проведення перевірки, викладених нею фактів щодо спроби захоплення її квартири. Проте, така перевірка не проводилась.
Відповідач - Франківський ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що виконавчий напис на підставі якого відкрито виконавче провадження, відповідає вимогам чинного законодавства. На всі звернення позивача надано вичерпні відповіді та у встановлений чинним законодавством строк.
Відповідач - ГТУЮ у Львівській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що Франківським ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області арешт на майно, яке належить позивачу, не накладався. Також зазначає про те, що позивач у справі не є ні стороною, ні учасником виконавчого провадження, а тому відсутні підстави для проведення перевірок. Відповідач також посилається на те, що на всі звернення позивача надано вичерпні відповіді та у встановлений строк.
Відповідач - Міністерство юстиції України відзиву на позовну заяву чи заяву про визнання позову не подало.
Позивач та її представники в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про час, дату і місце розгляду справи. Від представника позивача ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого суд відмовив, та ухвалив продовжувати розгляд справи на основі наявних у справі доказах.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили. Просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступних підстав.
Позивач зверталась до Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області із скаргою від 20.04.2018, в якій просила вжити заходів дисциплінарного реагування щодо поведінки державного виконавця; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження; вжити організаційні заходи з огляду на відсутність належного контролю.
На вказану скаргу Франківський ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області надав відповідь від 07.05.2018 вих/8953, в якій вказав, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому скарга розгляду не підлягає.
25.04.2018 із заявою до Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області звернувся ОСОБА_8, в якій просив зупинити виконавче провадження до постановлення судом рішення.
На вказану заяву ОСОБА_8 надано відповідь від 03.05.2018 вих./8260, в якій вказано, що підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.
10.05.2018 позивач звернулась з інформаційним запитом, в якому просила надати інформацію про дату звільнення державного виконавця ОСОБА_13.
На вказаний запит позивача надано відповідь від 16.05.2018 вих./2352/01-16/9, в якому зазначено, що виконавчих проваджень стороною в яких є позивач, на виконанні у Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області немає. Документів, які б підтверджували право позивача представляти інтереси сторони виконавчого провадження не подано. Тому, така інформація може бути надана лише після усунення зазначених порушень.
10.05.2018 позивач звернулась з інформаційним запитом, в якому просила надати звіт про оцінку вартості квартири.
На вказаний запит позивача надано відповідь вих./2352/01-19/9, 2352,01-16/9, в якій зазначено, що виконавчих проваджень стороною, в яких є позивач, на виконанні у Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області немає. Документів, які б підтверджували право позивача представляти інтереси сторони виконавчого провадження не подано. Тому, така інформація може бути надана лише після усунення зазначених порушень.
14.05.2018 позивач звернулась із вимогою, в якій вимагала скасувати постанову про накладення арешту на квартиру та повідомити її про дату притягнення державного виконавця до відповідальності.
На вказану вимогу позивача надано відповідь від 20.05.2018 вих./23676/01-16/9, в якій зазначено, що виконавчих проваджень стороною в яких є позивач, на виконанні у Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області немає. Документів, які б підтверджували право позивача представляти інтереси сторони виконавчого провадження не подано. Тому, така інформація може бути надана лише після усунення зазначених порушень.
16.05.2018 ОСОБА_8 подав заяву про відвід державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
На вказану заяву надано відповідь від 15.06.2018 вих./12979, в якій вказано, що підстави для відводу державного виконавця відсутні. В частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження підстави відсутні.
14.05.2018 позивач звернулась з інформаційним запитом, в якому просила повідомити про дату скерування запитів про наявні заборони щодо відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_8
На вказаний інформаційний запит позивача надано відповідь від 20.05.2018 вих./2518/01-16/9, в якій зазначено, що виконавчих проваджень стороною в яких є позивач, на виконанні у Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області немає. Документів, які б підтверджували право позивача представляти інтереси сторони виконавчого провадження не подано. Тому, така інформація може бути надана лише після усунення зазначених порушень.
10.05.2018 ОСОБА_8 звернувся з інформаційним запитом, в якому просив надати копію постанови про стягнення витрат виконавчого провадження.
На вказаний інформаційний запит ОСОБА_8 надано відповідь від 21.05.2018 вих.№В-9/2521, в якому вказано, що розподіл стягнутих з боржника сум не проводився, тому постанова про стягнення витрат не виносилась.
14.03.2018 позивач звернулась до ГТУЮ у Львівській області з інформаційним запитом, в якому просила повідомити про заходи реагування, вжиті до державного виконавця Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області Борського Р.М.; повідомити про заходи реагування, вжиті щодо протиправних дій посадової особи ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2; повідомити дату винесення постанови про проведення перевірки законності виконавчого провадження ВП №51918146 за скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_7 від 24.07.2018; повідомити дату скерування постанови про проведення перевірки законності виконавчого провадження ВП №51918146 власнику квартири ОСОБА_4, на яку накладено арешт.
ГТУЮ у Львівській області листом від 26.03.2018 №6267/0/1-18/02-14 на вказаний запит повідомлено, що факти, викладені у запиті потребують додаткової перевірки, інформацію про результат розгляду скарги буде надано додатково.
Листом від 16.04.2018 №6267/0/1-18/02-14 повідомлено позивача, що проведеною перевіркою встановлено, що постанова про арешт майна боржника ВП №51918146 від 23.08.2016 не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Також зазначено, що позивач не є стороною виконавчого провадження та роз'яснено їй, особа, яка вважає, що майна, на яке накладене арешт належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позивач звернулась до ГТУЮ у Львівській області з вимогою від 21.05.2018, в якій вимагала вирішити питання про можливість подальшого перебування Сіщука В.В. на посаді начальника Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області; вирішити питання про можливість перебування ОСОБА_9 на посаді заступника начальника відділу контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області.
На вказану вимогу надано відповідь від 16.04.2018 №6267/0/1-18/02-14, в якій повідомлено про те, що за результатами перевірки виконавчого провадження №51918146 встановлено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначено, що позивач не є стороною виконавчого провадження та роз'яснено їй, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладене арешт належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті виходив з наступного.
У відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР, з наступними змінами та доповненнями, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Як передбачено ч.1 ст.15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Пунктом 1 Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 за №109/2008 встановлено, що органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язано вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян", упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень та забезпечення проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України; приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують соціального захисту та підтримки; запровадження постійного контролю за організацією роботи посадових та службових осіб зі зверненнями громадян; з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян; забезпечення створення та функціонування гарячих ліній і телефонів довіри, проведення широкої роз'яснювальної роботи з питань реалізації громадянами права на звернення та особистий прийом.
У статті 18 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" (в редакції станом на дату надання відповіді) органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Таким чином, виходячи з наведеного, будь-яка особа має право звернутися із зауваженням, скаргою чи пропозицією, що стосується статутної діяльності відповідної установи чи організації, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, а відповідний орган зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглянути їх, перевірити викладені в них факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити виконання такого рішення та повідомити громадянина про наслідки розгляду заяви (клопотання). Громадянин має право на обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді.
Суд встановив, що на виконанні Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області перебувало виконавче провадження № 51918146 з примусового виконання виконавчого напису № 4136, виданого 19.05.2016 Дніпропетровським міським нотаріальним округом про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 18 828,97 грн. Згідно з ВП №51918146 боржником є ОСОБА_8.
Оскільки поданий виконавчий напис № 4136, виданий 19.05.2016 Дніпропетровським міським нотаріальним округом відповідав вимогам встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 23.08.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження перебувало на виконанні в державного виконавця Романюк Т.Р., який звільнений із займаної посади 09.09.2016. Виконавче провадження передано старшому державному виконавцю Борському Р.М.
В ході примусового виконання у відповідності до вимог ч.3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 1999 року) постановою державного виконавця від 23.08.2016 накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми звернення стягнення.
В процесі примусового виконання встановлено, що боржнику на праві приватної спільної часткової власності належить 1/6 частки квартири, об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ч.7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Враховуючи те , що в процесі примусового виконання в боржника не було виявлено іншого майна, керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Борським Р.М. 23.06.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу .
Суд встановив, що на виконанні Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження № 56110847 з примусового виконання виконавчого напису № 4136, виданого 19.05.2016 Дніпропетровським міським нотаріальним округом про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 18 828,97 грн.
Оскільки поданий виконавчий документ відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу 04.04.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із виконання виконавчого напису, копію якої скеровано сторонам до виконання та відома.
З метою встановлення майнового стану боржника, державним виконавцем 02.05.2018 скеровано запити в реєструючі органи, згідно з відповідей на які встановлено, що боржник пенсії не отримує, за трудовим та цивільно-правовим договором не працює. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області повідомлено, що в боржника відкритих розрахункових рахунків в банківських установах немає.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником на праві власності зареєстроване нерухоме майно, а саме 1/6 частка квартира №6 по вул. генерала Т.Чупринки,99 у м. Львові.
Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» 04.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна.
Враховуючи викладене, Франківським ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області не здійснювались обтяження нерухомого майна, належне позивачу, що підтверджується відповідними Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Таким чином, відповідач у справі правомірно та своєчасно з дотриманням положень Закону України «Про звернення громадян» надавав позивачу відповіді на його заяви, скарги, інформаційні запити від 20.04.2018, 25.04.2018, 11.05.2018, 11.05.2018, 14.05.2018, 16.05.2018, 16.05.2018, 16.05.2018.
З огляду на вказане позовній вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог до ГТУЮ у Львівській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) перевіряти законність виконавчого провадження мають право:
директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби;
начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває перебувало на виконанні у цьому відділі;
начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього правління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані;
начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Пунктом 2 розділу XII вказаної Інструкції встановлено, що посадові особи, зазначені в пункті 1 вказаного розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункті 1 вказаного розділу можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 1 вказаного розділу - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Таким чином, здійснювати перевірку виконавчого провадження вправі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
ОСОБА_4 не є ні стороною виконавчого провадження № 5191846, ні його учасником, а отже в Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відсутні підстави для перевірки виконавчого провадження №5191846 з примусового виконання виконавчого напису № 4136, виданого 19.05.2016 Дніпропетровським міським нотаріальним округом про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 18 828.97 гри. за скаргою ОСОБА_4
Разом з цим, начальник Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. 30.03.2018 здійснив перевірку матеріалів виконавчою провадження №51918146 в частині накладення державним виконавцем арешту на майно боржника.
У відповідності до постанови про результати перевірки виконавчого провадження №51918146 від 30.03.2018 встановлено, що постанова №51918146 від 23.08.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд в межах перевірки доводів позивача щодо зобов'язання ГТУЮ у Львівській області до вчинення дій не встановив порушень з його боку, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог до Міністерства юстиції України позивач в позовній заяві не навів, які порушення допущені відповідачем, жодних доказів в обґрунтування позовних вимог не надав, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Суд в контексті спірних відносин звертає увагу позивача на те, відповідно до ч. 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй. а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Проте, позивач не скористалася встановленим порядком захисту, порушеного на її думку права.
Крім цього, позивач вправі оскаржити до суду постанови державного виконавця винесені в ході здійснення виконавчого провадження.
Суд також звертає увагу на те, що при розгляді справи не надавалась оцінка правомірності дій відповідачів щодо підстав відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на квартиру та інших процесуальних дій, пов'язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, які здійснювалися ними в ході виконавчого провадження, оскільки оцінка таких обставин виходить за межі предмету доказування у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи те, що суд звільнив позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
у задоволенні позову ОСОБА_4 до Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Міністерства юстиції України про зобов'язання до вчинення дій відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене та підписане 03.12.2018.
Суддя А.Г. Гулик
Судове рішення № 78287713, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/1819/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: