Рішення № 78286731, 29.11.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3006/18

Провадження № 2/323/860/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

29.11.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., при секретарі Сабліній А.А., розглянувши на підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, третя особа: державний нотаріус Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому вказує, що ОСОБА_1, 10.11.1935року народження, є рідною сестрою ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 26 червня 2017 року. Після його смерті відкрилася спадщина на дві земельні ділянки та будинок, який знаходиться за адресою: с.Преображенка, вул.Тітова,61, Оріхівського району, Запорізької області.

Позивач своєчасно подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті брата ОСОБА_3 була зареєстрована Оріхівською державною нотаріальною конторою та відкрита спадкова справа за №187/2017.

Однак у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок свідоцтво про право на спадщину позивач отримати не змогла, у зв’язку з чим ОСОБА_2 державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2018р.

Тому позивач просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, право власності на будинок №61 по вул. Тітова в с.Преображенка, Оріхівського району, Запорізької області в порядку спадкування за законом після померлого 26.06.2017 року брата ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача ОСОБА_4 та позивач, ОСОБА_1, у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали.

Відповідач, представник Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Третя особа, завідувач державної нотаріальної контори ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер 26 червня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №392838, видане 27 червня 2017 року /а.с.36/.

ОСОБА_1, 10.11.1935року народження, є рідною сестрою ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про народження №105 та №367665, видані відділом ЗАЦС, свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ЖС №291028 від 27 квітня 1976 року /а.с.37,38, 52 зворотна сторона/.

Згідно матеріалів спадкової справи №187/2017заведено після померлого 26 червня 2017 року ОСОБА_3 судом встановлено, що ОСОБА_5 своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Згідно ст. 1262 ЦК України вона є спадкоємицею другої черги. Інших спадкоємців не має. У зв’язку з тим, що спадкоємцем правовстановлюючі документи на житловий будинок за адресою: вул.Тітова,61, с.Преображенка, Оріхівського району, Запорізької області не надано нотаріусу, постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого 26 червня 2017 року гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /45-71/.

Постановою Пленуму Верховного Суду України (п. 23) від 30.05.2008 р. за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз’яснено, що «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємцю нотаріусом відмовлено в оформленні права на спадщину, закон надає йому право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що згідно запису погосподарського обліку 10-1188-1, погосподарська книга №15 в виконкомі Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за ОСОБА_3 обліковується домоволодіння за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, село Преображенка, вулиця Тітова, будинок 61 /а.с.33/.

Згідно дозволу №12 от 30.10.1059 року виконавчим комітетом Оріхівської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_6 дозволено здійснювати будівництво на земельній ділянці площею 0, 15 га, наданим колгоспом «Росія» на основі протоколу від 10 листопада 1959 року в с. Преображенка Оріхівського району /а.с.14/.

Згідно копії технічного паспорту, виданого фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, село Преображенка, вул. Тітова, буд.61 не зареєстровано /а.с.30/ .

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. З зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Станом на час набуття спадкодавцем спадкового майна були чинними Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, а також Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджені заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року.

Зазначені нормативні акти передбачали обов’язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві.

Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину за законом, але оформити своє право на спадщину позивач не може, оскільки право власності на житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_8 на паперових носіях у погосподарській Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області і за свого життя не провів перенесення цього запису до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна за заповітом або за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що ОСОБА_8 за життя набув право власності на вказаний житловий будинок, а тому це право відповідно до ст. 1218 ЦК України входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає використанню національними судами України як джерело права.

Так, у рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "CaseofOneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Оскільки право власності набувається з підстав встановлених цивільним законодавством, суд вважає, що спосіб, визначений позивачем поновити порушене право власності спадкоємця передбачений законом, тому позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає вирішенню питання судових витрат

Керуючись ст.ст.12, 76, 81,82, 141, 245, 265 ЦПК, ст. ст.16, 328, 1216,1217, 1218, 1262, 1268, 1270, 1297 Цивільного кодексу України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Рекордна, 40/24 ,м. Запоріжжя) до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (вул. Преображенська,3, с. Преображенка, Оріхівського району Запорізької області), третя особа: державний нотаріус Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_2 (вул. Шевченко,15, м. Оріхів ,Запорізької області) про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, право власності на будинок №61 по вул. Тітова в с.Преображенка, Оріхівського району, Запорізької області в порядку спадкування за законом після померлого 26.06.2017 року брата ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Оріхівському районі Запорізькій області (ЄДРПОУ 38025629) повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, 50 відсотків

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 04 грудня 2018 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9