Рішення № 78286645, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5510/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 жовтня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 р., виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення - протиправними;

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером. В травні 2018 року йому стало відомо про те, що з 1 січня 2018 року суттєво змінився розмір пенсії військовослужбовцям Збройних Сил України, а також про те, що з 1 січня 2016 року вступив в силу закон №614-VIII «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення». Вказує, що згідно витягу із наказу Міністра оборони України № 0843 від 04.00.1992 року позивач ОСОБА_1 був звільнений із військової служби в запас за віком, наказом командира військової частини А 0371 № 11 від 02. 09.1992 року був виключений із списків частини з 30 жовтня 1992 року і згідно до розрахунку пенсії за вислугу років Одеського обласного військового комісаріату від 10.02.1993 року має 33 роки вислуги. Тобто, відсоток від грошового забезпечення, відповідно до якого повинна розраховуватись пенсія, становить 89%. Позивачу призначено з 30 жовтня 1992 року та виплачувалась в подальшому після первинного призначення пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років в розмірі 89% грошового забезпечення. На виконання постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ 31.03.2018 р. провело перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 р. При проведенні даного перерахунку відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача з 89% на 70% врахованого грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії від 31.03.2018 р. та розрахунком пенсії ЮО 078630 за вислугу років від 20.03.2018 року. Зазначає, що внесені зміни до ст.ст. 13, 43 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках та її максимального розміру стосуються виключно порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на первинне призначення пенсії за цим Законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. При перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії позивача 30 жовтня 1992 року. Вказує, що направив 09 жовтня 2018 року до відповідача заяву вх.2420/Г-11 з проханням усунути своє протиправне рішення про зменшення основного розміру пенсії до 70% суми грошового забезпечення, здійснити перерахунок пенсії та провести виплату перерахованого розміру пенсії виходячи з основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення. Відповідач листом від 23.10.2018 р. за вих. №2420/Г-11 відмовив у задоволенні заяви позивача. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення. Зазначає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

13 листопада 2018 року від відповідача за вх. №34520/18 до суду надійшов відзив на позов (а.с.26-27) в якому зазначено, що перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України». Зазначає, що до 01.01.2018 позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок станом на 01.01.2018 року. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 1-42/2011 від 26.12.2011, від 08.10.2008 № 20-рп/2008 зазначає, що внесенням змін до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ зменшенням максимального розміру пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005. Посилаючись на рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії», від 7 липня 1989 у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства», п. 6 ст. 92 Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України» від 22.12.2014 № 28-2, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

19 листопада 2018 року до суду від представника позивача за вх.№ЕП/6578/18 (а.с.50-52) надійшла відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно ч.2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 29 жовтня 2018 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.263 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Вовченко О.А. у період з 16.11.2018 року по 30.11.2018 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 03 грудня 2018 року (перший робочий день).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Наказом Міністра оборони України №0843 від 04 серпня 1992 року полковника ОСОБА_1, начальника направлення оперативної техніки, звільнено у запас по статті 59 п. «а» за віком. Вислуга років у Збройних Силах календарна - 32 роки 09 місяців (а.с.14, 38).

Як стверджується позивачем та не спростовується відповідачем, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 30.10.1992 року, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Згідно протоколів про перерахунок пенсії з пенсійної справи № ЮО078630 ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачу у період з 2008 року по 2013 рік неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 89%.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка (а.с.36) про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахування пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, яка видана Одеським обласним військовим комісаріатом ОСОБА_1 20.03.2018 року про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за посадою нач. оперативно-технічного напрямку в/ч 39910 становить усього 11100,00 грн.:

- посадовий оклад - 5920,00 грн.;

- оклад за військове звання (полковник) - 1480,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (50%) - 3700,00 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», на підставі вказаної вище довідки проведено перерахунок пенсії позивача.

Згідно здійсненого 20 березня 2018 року перерахунку пенсії позивача (а.с.19, 35) з 01.01.2018 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50 % - 3700,00 грн.; премія 0% - 0,00 грн., всього 11100,00 грн.

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 7770,00 грн.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 7836,43 грн. та з урахуванням попередньої суми пенсії 3458,63 та підвищення 2188,9 (50% від 4377,80) сума пенсії позивача склала 5647,53 грн. з 01.01.2018 року.

Також з вказаного перерахунку пенсії позивача від 20 березня 2018 року вбачається, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 4377,8 грн. та з нього виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2188,90 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісячно 75% від підвищення - 3283,35 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 4377,80 грн.

Позивачем у позовній заяві не зазначено заперечень стосовно визначених у даному перерахунку сум по видам підвищення або надбавки до пенсії (які також зазначені у довідці від 20.03.2018 року), він лише посилається на незгоду із зменшенням йому з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення.

В свою чергу, позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) щодо зменшення йому з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення, звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.

При цьому, судом встановлено, що з жовтня 1992 року пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 89% грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 89% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Окрім цього, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, зміна максимального розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення у ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 89% на 70% грошового забезпечення, та відповідно такі дії відповідача є неправомірними.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 31.01.2018 року у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 року у справі №642/3284/17, від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18), від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 (К/9901/1786/18).

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 р., виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області перерахувати відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 р., виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 р., виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65058, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Вовченко O.A.

.