Ухвала суду № 78286499, 04.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 465/4407/18

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

04 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позов, на стороні відповідача, Львівського комунального підприємства (надалі ЛКП) «Сонячне», Обслуговуючого кооперативу «Гаражний корпоратив «На Музики» та ОСОБА_10, про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися в суд з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дії та скасування розпоряджень від 18.05.2018 року №207, №206 та №273.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставами позовних вимог є те, що оскаржувані розпорядження суперечать чинному законодавству України, зокрема ст.376 ЦК України, а саме самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо порушує права інших осіб, однак права Франківської районної адміністрації Львівської міської ради не порушуються. На думку позивачів, оскаржувані розпорядження були винесені без дотримання принципу рівності перед законом, оскільки вони не мали можливості захистити свої права, та з порушенням принципу пропорційності, а саме відповідач поклав на позивачів повністю всі несприятливі наслідки щодо демонтажу металевих гаражів не з власної ініціативи чи потреби Львівської міської ради, а на підставі новоприбулих мешканців, що придбали житловий будинок і зацікавлені у даній земе6льній ділянці, на якій розташовані металеві гаражі.

Досліджуючи питання про розгляд справи за правилами адміністративного судочинства судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Розпорядженнями Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 18.05.2018 року за №№207, 206 та 273 затверджено висновки міжвідомчої комісії про демонтаж металевих гаражів на вул.Я.Музики, 9, які використовуються самочинно, без дозвільних документів. Рекомендовано особам, які без дозвільних документів використовують гараж, у місячний термін за власні кошти демонтувати металеві гаражі на вул.Я.Музики, 9 у м.Львові. Зобов'язано директора ЛКП «Сонячне» у випадку невиконання вимог п.2 розпорядження у двотижневий термін подати документи Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради для вирішення питання демонтажу металевих гаражів в примусовому порядку.

Дані розпорядження прийняті на підставі доповідної записки ЛКП «Сонячне», висновку міжвідомчої комісії, статті 376 ЦК України та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 року за №835 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові».

Як вбачається зі змісту частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Положення вищенаведеної правової норми частково кореспондуються із положеннями ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року за №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями, відповідно до яких у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що учасників спірних правовідносин, які можуть ставити питання про знесення самочинного будівництва, законодавець поділяє на уповноважені органи державного архітектурно-будівельного контролю та органи місцевого самоврядування, які уповноважені власником (територіальною громадою) земельної ділянки на здійснення майнових прав щодо такої земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд вважає, що приймаючи оскаржувані розпорядження Франківська районна адміністрація Львівської міської ради діяла в даному випадку не як уповноважений орган контролю (суб'єкт владних повноважень) у сфері публічних правовідносин, а як орган місцевого самоврядування, уповноважений власником земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти самочинного будівництва (металеві гаражі), у сфері приватних правовідносин.

Відтак, суд вважає, що предметом спірних правовідносин є волевиявлення уповноваженого власником земельної ділянки органу місцевого самоврядування в частині реалізації свого права на знесення самочинного будівництва на такій земельній ділянці, а тому між сторонами існує спір про реалізацію права цивільного, а не публічного.

За таких обставин, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з урахуванням складу учасників судового процесу.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Великої палати Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №520/15749/14-ц, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, провадження слід закрити.

Відповідно до ч.6 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Позивачем до суду не було подано заяву про відшкодування судових витрат, а тому суд у свою чергу не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 142, 183, 238, 239, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позов, на стороні відповідача, Львівського комунального підприємства (надалі ЛКП) «Сонячне», Обслуговуючого кооперативу «Гаражний корпоратив «На Музики» та ОСОБА_10, про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Я.Мартинюк