Ухвала суду № 78286465, 29.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4987/18

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

29 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача Гевяк П.І.,

представник відповідача не прибув,

третя особа не прибула

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Фідленс" до Головного управління ДФС у Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Фідленс" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 00001571400.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання від 25.11.2018 (вх.. № 23.11.2018) про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В даному у позові позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 00001571400.Позивачем 26.06.2018 надіслано скаргу на адресу ДФС України на дане податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду первинної скарги 21.08.2018 ДФС України було винесено рішення № 27071/6/99-99-11-01-01-25, яким залишено без змін оскаржене податкове повідомлення-рішення. Дане рішення надіслано на юридичну адресу позивача (Чернігівська обл., смт.Варва. вул .Шевченка, 6.82, к.7), але офіційно не отримано ним, повернуто поштою з відміткою «не існує». Відповідно до норм абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Поштова відмітка проставлена 26.08.2018, що фактично є датою вручення рішення про результати розгляду скарги. Однак, до суду позивач звернувся з позовом лише в жовтні 2018 року. Посилаючись ст. 122 КАС України, п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу, вважає, що відповідачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

У підготовчому засіданні представник позивача щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив.

Відповідач у підготовче засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Третя особа у підготовче засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце підготовчого засідання.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

З аналізу зазначених норм вбачається, що строки звернення до суду встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлені строки оскарження рішень контролюючих органів. При цьому суд зазначає, що в даному випадку, строки встановлені цією статтею Податкового кодексу України є пріоритетними над нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 56.19 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому дана норма вказує, що строк оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, щодо якого проводилася процедура адміністративного оскарження, настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті, протягом місяця.

Судом встановлено, що 26.06.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Фідленс" звернулось до Головного управління ДФС у Чернігівській області з скаргою на податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 00001571400.

Рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2018 № 27071/6/99-9911-01-01-25 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.05.2018 № 00001571400 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що прийняте за наслідками розгляду скарги, рішення Державної фіскальної служби України 21.08.2018 № 27071/6/99-9911-01-01-25 направлялося позивачу, але було повернуто поштовою службою з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обовязок щодо пересилання поштового відправлення».

Вищий адміністративний суд України ще 01.11.2011 у листі № 1935/11/13-11 звертав увагу на те, що редакція пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України конкретизувала строки давності, протягом яких платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, шляхом безпосереднього посилання на статтю 102 цього ж Кодексу. Тобто, законодавцем усунуто можливі різні тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу Українив частині визначення тривалості строку для оскарження в суді рішень контролюючого органу. Цей строк з урахуванням змісту статті 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів з дня отримання оскарженого рішення.

Враховуючи, що рішення від 21.08.2018 № 27071/6/99-9911-01-01-25 повернуто на адресу ДФС України з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення», позивач звернувся до суду 22.10.2018 з цим позовом, що свідчить про дотримання встановленого пунктом 56.18 статті 56 ПК України 1095-денного строку на судове оскарження рішення контролюючого органу, що, у свою чергу, спростовує наявність обставин, які слугували підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, за вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 118, 121, 122, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.

У підготовчому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2018.

Суддя Костецький Н.В.