Рішення № 78286442, 30.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року № 826/7365/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Національного агенства з питань запобігання корупції до Панфильської сільської ради Яготинського району Київської області, третя особа: гр. ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Панфильської сільської ради Яготинського району Київської області, третя особа: гр. ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення від 05.05.2017 № 177-ХІ-VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Панфильської сільської ради Яготинського району Київської області від 05.05.2017 № 177-ХІ-VІІ дружині депутата цієї ради було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, проте сам депутат не повідомив сесію перед голосування за оскаржуване рішення про наявність відповідного конфлікту інтересів, чим порушив вимоги статей 28 та 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того, позивач вказав про те, що наявність у ОСОБА_2 конфлікту інтересів під час прийняття оскаржуваного рішення була встановлена постановою Яготинського районного суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 382/1887/17, якою вказану особу було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

До Київського окружного адміністративного суду справа надійшла 07.06.2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача та відповідача, а також третя особа надали суду заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження та вирішено розгляд справи по суті проводити у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, гр. ОСОБА_1 є дружиною депутата Панфильської сільської ради гр. ОСОБА_2, що підтверджується довідкорю ВК Панфильської сільської ради від 02.11.2017 № 34.

Гр. ОСОБА_1 26.04.2017 звернулася до Панфильської сільської ради Яготинського району Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якої додала необхідний пакет документів.

Рішенням Панфильської сільської ради Яготинського району Київської області 05.05.2017 № 177-ХІ-VІІ надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 29.01.2018 у справі № 382/1887/17 гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7 КУпАП та частиною другою статті 172-7 КУпАП, а саме в тому, що, перебуваючи у статусі депутата Панфильської сільської ради VII скликання Яготинського району Київської області, тобто особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 25.04.2017 року - 05.05.2017 року на засіданні сесії зазначеної сільської ради не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування за прийняття рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1» за № 177-ХІ-VІІ, чим порушив вимоги, встановлені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" та ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-7 КпАП України.

Крім того, не повідомивши Панфильську сільську раду VII скликання про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування щодо прийняття рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1.» за № 177-ХІ-VІІ, вчиняв дії та приймав рішення шляхом голосування в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги, встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" та ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КпАП України.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно частини першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Статтею 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено те, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

Згідно частини 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.

Частина перша статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" встановлює, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Крім того, суд звертає увагу, що стаття 67 Закону України «Про запобігання корупції» не містить імперативного припису про обов'язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним. у порядку, встановленим процесуальним законом

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає те, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності свого рішення.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Панфильської сільської ради сьомого скликання Яготинського району Київської області від 05.05.2017 № 177-ХІ-VІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.