Рішення № 78286322, 03.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2018 року о/об 09 год. 15 хв.Справа № 280/4215/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради (69001, м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд.20-А; код ЄДРПОУ 37591417)

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, буд.3, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 26080214)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області (73003, Херсонська область, м.Херсон, вул.Суворова, буд.30; код ЄДРПОУ 26033190)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Департамент охорони здоров'я Запорізької міської ради (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач, ВКДКА), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІІ-011/2018 від 17.08.2018; 2) зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу представника позивача Михайловського А.С. на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 20.04.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №388, видане 27.04.2011 Кіровоградською обласною КДКА).

Позивач в адміністративному позові (т.1, а.с.5-11) зазначив, що Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІІ-011/2018 від 17.08.2018 скаргу Михайловського А.С. (як представника Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради) залишено без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 20.04.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - без змін. Підставою для відмови в порушенні дисциплінарної справи зазначено недоведеність зловживання адвокатом ОСОБА_1 своїми правами, чинення ним тиску на суддю ОСОБА_4 при розгляді цивільної справи №331/124/17. Позивач вважає рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.08.2018 незаконним, необгрунтованим. Так, 20.10.2017 о 09-50 год. в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя розпочався розгляд цивільної справи №331/124/17 за позовом Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради в інтересах Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди. Наведена цивільна справа перебувала в провадженні судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_4. Михайловським А.С., представлялись інтереси позивача (Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради) по даній справі. Під час розгляду зазначеної справи, приблизно о 13-00 год., до зали судового засідання, як адвокат відповідача ОСОБА_3, з'явився ОСОБА_1 та заявив суду клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для ознайомлення його з матеріалами даної справи, оскільки раніше він не приймав в ній участь. Суддею ОСОБА_4 роз'яснено адвокату ОСОБА_1 про те, що наразі триває розгляд справи і він має право ознайомитись з її матеріалами до або після судового засідання, але ж ніяк не під час судового засідання. Проте, наполягаючи на задоволенні вказаного клопотання, адвокат ОСОБА_1 допустив порушення вимог ст.25 «Правил адвокатської етики», затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, а саме: виконуючи адвокатські функції, при цьому умисно використовуючи свій особливий статус депутата Запорізької обласної ради, почав прямо та неприкрито тиснути на суд. Адвокат ОСОБА_1 одразу ж заявив суду, що є депутатом Запорізької обласної ради, членом комісії правоохоронної та судової діяльності. Він, посилаючись на свій особливий статус депутата, зауважив, що вкрай незадоволений ходом розгляду справи судом, у зв'язку з чим, ним вже готуються документи на комісію правоохоронної та судової діяльності, членом якої він є, на якій буде розглядатися питання про подання відповідних документів до Вищої ради правосуддя щодо вчинення суддею ОСОБА_4 дисциплінарного проступку під час розгляду зазначеної справи. В оскаржуваному рішенні ВКДКА зазначено про те, що адвокат ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях підтвердив свої висловлювання на адресу суду про порушення закону по цій справі, а також погрози про направлення скарги до Вищої ради правосуддя про притягнення судді ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності. До своїх пояснень адвокат ОСОБА_1 додав скаргу на суддю ОСОБА_4, яка вже була подана до Вищої ради правосуддя. Тобто, сам адвокат ОСОБА_1 підтвердив вчинення ним дій, які є дисциплінарним проступком. Проте, під час розгляду скарги Михайловського А.С. на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 20.04.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 відповідач проігнорував вказаний факт порушення вказаним адвокатом положень чинного законодавства України, не надав йому належної правової оцінки та не обґрунтував підстав його відхилення, що є порушенням вимог ст.ст.38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Наступним проявом тиску адвоката ОСОБА_1 на суд була його заява про те, що йому відомо про погодження переходу судді ОСОБА_4. до Шевченківського районного суду м.Києва. Адвокат ОСОБА_1 заявив, що категорично проти цього і буде особисто добиватися, щоб спочатку були розглянуті всі дисциплінарні скарги щодо дій судді ОСОБА_4., а потім кадрові питання щодо неї. Відмовляючи в задоволенні скарги в цій частині, ВКДКА мотивувала своє рішення з посиланням на відсутність в Реєстрі повідомлень суддів про втручання в їх діяльність відомостей щодо звернення судді ОСОБА_4. з приводу втручання в її діяльність з боку адвоката ОСОБА_1 Проте, наявність чи відсутність таких відомостей в Реєстрі не є єдиним безумовним доказом, що підтверджує вчинення тиску на суддю при здійсненні нею своєї діяльності. В оскаржуваному рішенні ВКДКА фактично виклала свої міркування, зазначивши, що адвокат ОСОБА_1 лише висловлював свою думку про направлення до Вищої ради правосуддя скарги на суддю ОСОБА_4 Однак, вказаний висновок ВКДКА є безпідставним та спростовується наданим адвокатом ОСОБА_1 листом за підписом його клієнта ОСОБА_3 на адресу Вищої ради правосуддя про притягнення судді ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги. За наведених обставин, вказана погроза та тиск, які висловлювались адвокатом ОСОБА_1 на адресу суду під час розгляду цивільної справи, були реалізовані цим адвокатом шляхом подачі його клієнтом ОСОБА_3 відповідної скарги. Однак, вказаний факт також залишився поза увагою відповідача під час розгляду скарги по суті. Ще однією обставиною, яка свідчить про вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, є його промова, а фактично, заявлений Суду ультиматум та відверті погрози, які полягали у тому, що він припинить зловживати процесуальними правами, припинить вчиняти «процесуальну диверсію» та «процесуальне ґвалтування» по відношенню до суду (дотримано мови оригіналу) тільки у випадку задоволення його клопотання та оголошення перерви в судовому засіданні. Таким чином, під час розгляду цивільної справи №331/124/17, адвокат ОСОБА_1 умисно та свідомо зловживав своїми процесуальними правами, про що прямо заявив суду. Однак, факт зловживання цим адвокатом процесуальними правами, фактичне визнання ним факту допущення вказаних порушень безпідставно та неправомірно залишилося поза увагою ВКДКА та цій обставині не було надано відповідачем належного правового обґрунтування, що свідчить про незаконність ухваленого ВКДКА рішення, що наразі оскаржується позивачем. Доказом зловживання процесуальними правами є подання адвокатом ОСОБА_1 та його підлеглими - працівниками юридичної фірми «ОСОБА_1 та партнери» за його дорученням цілої низки безпідставних необґрунтованих клопотань з різних питань та подання понад 5 разів по одним й тим самим підставам бездоказових та невмотивованих заяв про відвід судді, в задоволенні яких судом було обґрунтовано відмовлено. Виключно з вини адвоката ОСОБА_1 суд був позбавлений можливості розпочати розгляд цивільної справи по суті, чим було грубо порушено право позивача на своєчасний та ефективний судовий захист. Крім того, безпосередньо в рішенні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.11.2017 по зазначеній справі №331/124/17 суд встановив факт зловживання процесуальними правами адвокатом ОСОБА_1 Однак, в цій частині Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не надала належної правової оцінки цим обставинам, а лише зазначила про те, що право заявляти клопотання передбачено діючим законодавством. Доказом фактів, викладених в даній позовній заяві, є технічний запис судового засідання від 20.10.2017 (з 13:19:02 по 13:26:29) по цивільній справі №331/124/17, отриманий в судовій установі у передбачений законом спосіб. На вказаному звукозаписі зафіксовано, що адвокат ОСОБА_1 під час виконання ним своїх професійних обов'язків постійно намагався зірвати судове засідання, зловживав своїми правами, а також висловлював погрози та чинив тиск на суддю ОСОБА_4 Однак, в порушення вимог ст.ст.38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не досліджувала та не прослуховувала один з ключових (основних) доказів вчинення адвокатом ОСОБА_1 вказаних вище дисциплінарних проступків, а лише формально обмежилась безпідставним та необґрунтованим висновком про недоведеність вказаних вище фактів. Однак, оскаржене рішення є невмотивованим, оскільки ґрунтується виключно на поясненнях адвоката ОСОБА_1 та прийнято без фактичного дослідження відповідачем доказів вчинення цим адвокатом дисциплінарних проступків. В порушення вимог закону, в рішенні не надано оцінку викладеним у скарзі позивача фактам, зокрема щодо погрозливих висловлювань та психологічного тиску на суддю, які відбувались під час судового розгляду справи №331/124/17 та зафіксовані технічними засобами фіксації судового процесу. З викладеного вище вбачається, що адвокатом ОСОБА_1 не дотримано присяги адвоката та правил адвокатської етики, що свідчить про вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказані обставини свідчать про те, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.08.2018 є невмотивованим та незаконним, у зв'язку з чим, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (т.1, а.с.104-110), згідно з яким ВКДКА проти позову заперечує в повному обсязі, оскільки оскаржене до суду рішення ВКДКА, є на її думку законним і обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Крім того, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. При цьому, всупереч вимогам чинного законодавства України, позивач у справі не надає жодних належних та допустимих доказів протиправності оскаржуваного рішення ВКДКА в обґрунтування своїх позовних вимог. 20.04.2018 рішенням дисциплінарної палати КДКА Херсонської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1. Вказане рішення вмотивовано відсутністю підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, що підтверджується, зокрема, матеріалами дисциплінарного провадження, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження, з урахуванням принципу презумпції невинуватості. Після прийняття рішення ВКДКА супровідним листом ВКДКА за вих.№1638 від 06.09.2018 до КДКА Херсонської області повернуто матеріали дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 і направлено копію рішення ВКДКА від 17.08.2018. Отже, матеріали вказаної дисциплінарної справи, вже не знаходяться в провадженні ВКДКА та були повернуті до КДКА Херсонської області, у зв'язку з чим у ВКДКА відсутня можливість надати їх до суду. Згідно з п.1 розділу 1 Положення про ВКДКА, ВКДКА - це колегіальний орган, що діє у системі органів НААУ та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Тобто, чинним законодавством передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи. Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування здійснюється, серед іншого, через діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя) та ВКДКА. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону. Таким чином, ВКДКА та КДКА регіону хоча і є органами адвокатського самоврядування, але є різними юридичними особами і КДКА Херсонської області напряму не підконтрольна та не підзвітна ВКДКА. Пунктом 3.39 Регламенту ВКДКА прямо передбачений обов'язок ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребувати матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Аналогічні вимоги містяться у ч.2 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, чинним законодавством (Законом та Регламентом ВКДКА) не передбачено права ВКДКА витребувати матеріали дисциплінарної справи з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, окрім як на підставі отриманих заяв (скарг) на рішення, дії чи бездіяльність регіональних КДКА з метою їх розгляду. Відтак, оскаржуване рішення ВКДКА, яким залишено без змін рішення ДП КДКА регіону, приймалось на підставі всебічно і повно з'ясованих наявних обставин справи, наданих документів та матеріалів, в тому числі, з урахуванням матеріалів дисциплінарного провадження відносно Адвоката, що надходила до ВКДКА з КДКА Херсонської області. При цьому, як зазначалось вище, після прийняття рішення ВКДКА від 17.08.2018 матеріали вказаного дисциплінарного провадження відносно адвоката повернуто до КДКА Херсонської області, і вони вже не знаходяться в провадженні ВКДКА, у зв'язку з чим у ВКДКА відсутня можливість надати їх до суду. Відповідно до вимог ст.70 «Правил адвокатської етики», затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено у законному порядку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката також, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися припущеннях, так як усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Разом з тим, матеріали дисциплінарного провадження вказують на відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 Отже, при прийнятті рішення ВКДКА діяла правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, у спосіб, в порядку та в межах наданих повноважень, з огляду на що жодних належних і достатніх підстав для його скасування немає. Позивач жодним чином не довів і не обґрунтував протиправності прийнятого рішення ВКДКА. Доводи позивача з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не базуються на приписах діючого законодавства України. Предметом розгляду даного судового спору та предметом оскарження є рішення ВКДКА, яким залишено без змін рішення ДП КДКА регіону, саме час його прийняття, тобто станом на 17.08.2018. Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення КДКА - без змін; 2) змінити рішення КДКА; 3) скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. При цьому, обов'язок надання документально підтверджених відомостей покладається чинним законодавством саме на скаржника, і в жодному випадку не може перекладатись тягарем на відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури чи ВКДКА. Жодна норма чинного законодавства України не містить положень про зобов'язання відповідної КДКА та/або ВКДКА збирати докази замість скаржника.

Відповідач проти позову заперечував.

ОСОБА_1, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (т.1, а.с.147-150) подав письмові пояснення, в яких зазначив, що дійсно 20.11.2017 відбулося судове засідання з розгляду цивільної справи №331/124/17 на якому він був присутній. Після оголошення ухвали про розгляд клопотання про передачу справи до іншого суду ним заявлено усне клопотання про ознайомлення із матеріалами цивільної справи, для подальшої побудови правової позиції захисту, оскільки він жодного разу не приймав участь у даній справі. Далі ОСОБА_1 зазначено (мовою оригіналу): «... в нас не зважаючи на те, що офіс знаходиться дуже близько, 5 хвилин фактично від цього залу, я, як депутат Запорізької обласної ради, член комісії з питань законності та боротьби з корупцією не приймав участі у судовому засіданні, щоб не казали, що я якийсь тиск на суд здійснюю і так далі» (звукозапис судового засідання 00:02:42-00:02:56). Також, він додав, що у зв'язку із численними зверненнями до нього від його юристів, громадськості та засобів масової інформації щодо здійснення правосуддя у спосіб, який суперечить загальним засадам цивільного судочинства, ним зазначено: «... ми вважаємо, що грубо порушується тут закон, і ми готуємо на теперішній час документи, в понеділок на засідання комісії правоохоронної та судової діяльності Верховної Ради, де буде розглядатися питання щодо подання відповідних документів до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_4 ...». З огляду на вищевикладене, враховуючи суттєву різницю між обставинами викладеними у скарзі, позовній заяві та дійсними обставинами справи, які підтверджуються беззаперечним доказом, а саме звукозаписом судового засідання, постає питання, у чому саме він здійснив порушення «Правил адвокатської етики», чим порушив присягу адвоката України та в чому полягав тиск на суд. ОСОБА_1 не здійснювалися будь-які погрози в бік суду, він не допускав будь-яких висловлювань (тверджень), які якимось чином могли б бути дійсно враховані як тиск на суд, порушення «Правил адвокатської етики» тощо. Від ОСОБА_1 не лунало жодного вислову в якому містилось би неповага до суду, що підтверджується відповідним звукозаписом судового засідання. Викладені у позові відомості не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 було зазначено (мовою оригіналу): «... з засобів масової інформації нам відомо, що начебто погоджено Ваш перехід до Шевченківського районного суду м.Києва. Ми категорично проти цього і всіма законними способами ми будемо добиватися того, що вважаючи, що в Ваших діях є склад дисциплінарного проступку, щоб спочатку були розглянуті всі дисциплінарні скарги щодо Ваших дій для чого нам необхідний час. Про це ми будемо пізніше казати неодноразово. Мені звичайно, я відношуся з глибокою повагою до шановного високого суду, мені дуже, категорично не подобається ця ситуація. ...». ОСОБА_1 звертає увагу на те, що при здійсненні вищезазначеного вислову, який був спотворений та перекручений Михайловським А.С., він жодним чином не здійснював тиск на суд. ОСОБА_1, як адвокатом, було зазначено, що «всіма законними способами, ми будемо добиватися ... щоб були розглянуті всі дисциплінарні скарги» щодо дій судді ОСОБА_4.», оскільки на його глибоке переконання суддя ОСОБА_4 вчинила дії, які мають явні ознаки дисциплінарного проступку. Упереджене ставлення суду підтвердилося на наступному судовому засіданні, коли суддя ОСОБА_4 зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом введення представників Відповідача в оману винесла завідомо незаконне рішення. Не дивлячись на те, що в межах цивільної справи №331/124/17 дійсно відбувалися досить абсурдні речі між учасниками процесу, фактично діалог ОСОБА_1 із суддею ОСОБА_4 проходив досить конструктивно та мирно, жодних порушень «Правил адвокатської етики» та присяги адвоката України він не допускав, що підтверджується не лише звукозаписом судового засідання, а й відсутністю скарг з боку судді ОСОБА_4., у том числі до Вищої ради правосуддя про що свідчить реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя за жовтень-грудень 2017 року. Подана на ОСОБА_1 скарга є безпідставною, необґрунтованою та надуманою, а докази на які посилається скаржник є такими, що спростовують твердження самого скаржника. Подання такої скарги є цілеспрямованим тиском на ОСОБА_1 як адвоката та незаконним втручанням у адвокатську діяльність. Зважаючи на ці обставини дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Херсонської області та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів винесли, на його думку, законні, обґрунтовані та об'єктивні рішення щодо відмови у відкритті дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1, а отже позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, внаслідок чого не підлягає задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача проти позову заперечувала.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача письмові пояснення з приводу обставин справи до суду не подано.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

20.04.2018 дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області розглянула скаргу Михайловського А.С. про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Заявник посилався на те, що адвокатом ОСОБА_1 порушені вимоги ч.1 ст.66 «Правил адвокатської етики», ч.ч.1,2 ст.ст.34, 35, 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За результатами розгляду скарги дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області 20.04.2018 прийнято Рішення, в якому зазначено: «… Відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №388 від 27.04.2011, виданого на підставі рішення №7/11 від 18.04.2011 Кіровоградської обласної КДКА. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. …» (т.1, а.с.14-15, 116-117; т.2, а.с.58-60).

Вказане Рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 прийняте 20.04.2018 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області позивач до суду не оскаржив і воно не є предметом розгляду у даній справі.

На Рішення прийняте 20.04.2018 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області позивачем подано Скаргу від 12.06.2018 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх.№10509 від 20.06.2018), вмотивування яких є аналогічним викладеним у позові обставинам (т.1, а.с.114-116; т.2, а.с.68-70).

Судом досліджено рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІІІ-011/2018 від 17.08.2018, в якому зазначено наступне: «… До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Михайловського Андрія Сергійовича на рішення КДКА Херсонської області від 20.04.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1. У своїй скарзі Михайловський А.С. клопоче про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Херсонської області від 20.04.2018 у зв'язку з тим, що 18.05.2018 ним було подано вказану скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, проте листом від 04.06.2018 за №1138 скаргу було повернуто у зв'язку з її недоліками. Після усунення недоліків ним повторно направлено скаргу до ВКДКА засобами поштового зв'язку, саме через що і допущено пропуск звернення зі скаргою. Михайловський А.С. вказує на те, що з рішенням дисциплінарної палати КДКА регіону не згоден, так як вважає його необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам закону та не враховує конкретні обставини. Просить скасувати це рішення, порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Скаржник зазначає, що КДКА Херсонської області проігнорувала пояснення адвоката ОСОБА_1 про те, що він висловлював суду про порушення ним закону під час розгляду цивільної справи за позовом управління охорони здоров'я до ОСОБА_3, не врахувала лист за підписом клієнта адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на адресу Вищої ради правосуддя про притягнення судді у цій же справі ОСОБА_4. до відповідальності, не враховано промову адвоката в судовому засіданні з клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні, безпідставне з'явлення відводів, рішення суду у вказаній цивільній справі, яким встановлено факт зловживання процесуальними правами адвокатом, не досліджено та не прослухано технічний запис судового засідання Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у цій справі №331/124/17 від 20.10.2017 що є доказом фактів порушення адвокатом Правил адвокатської етики. Заслухавши доповідача - заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнову Л.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Херсонської області, заслухавши інших учасників засідання. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне. Приймаючи до уваги той факт, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом направляла скаржнику скаргу із доданими матеріалами з метою усунення недоліків відповідно до вимог Положення, то пропущений ним строк із зверненням зі скаргою на рішення є таким, що відбувся за поважних причин, а тому скаргу Михайловського А.С. прийнято до розгляду. З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2018 за вх.№31 на адресу КДКА Херсонської області надійшли матеріали дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 та скарга Михайловського А.С. про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. На підтвердження своїх вимог скаржник Михайловський А.С. вказує, що під час розгляду цивільної справи Жовтневим райсудом м.Запоріжжя за позовом міської ради до ОСОБА_3 до зали судового засідання зайшов адвокат ОСОБА_1 Я В. та заявив клопотання про надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи та перенесення її слухання на іншу дату. Після цього адвокат, зловживаючи своїм особливим статусом - депутата Запорізької обласної ради, заявив, що ним буде направлено документи до Вищої ради правосуддя відносно судді ОСОБА_4. (головуюча по справі) про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Після цього ОСОБА_1 заявив, що у разі якщо суддя погодиться з його клопотанням та назначить іншу дату розгляду справи, він ніяких скарг направляти не буде. Також скаржник вказує, що у справі приймають участь юристи, які працюють у юридичній фірмі ОСОБА_1 та, на його думку, вони також зловживають своїми правами, оскільки заявляли низку клопотань про відвід судді ОСОБА_4. Крім цього, заявник посилається на те, що адвокатом ОСОБА_1 порушено вимоги ч.1 ст.66 Правил адвокатської етики, ч.ч.1,2 ст.ст.34, 35, 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як вбачається з пояснень адвоката ОСОБА_1 24 лютого 2017 року між ним як адвокатом та ОСОБА_3. укладено договір про надання правової допомоги останньому. Також ОСОБА_1 повідомив, що був присутнім у судовому засіданні під головуванням судді ОСОБА_4. 20.10.2017 під час розгляду цивільної справи, відповідачем у якій був його клієнт Завгородній С.М. Після оголошення судом про передачу справи він заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ухвалою суду. Адвокат не заперечує факту своїх висловлювань про порушення закону по цій справі, а також висловлював думку про направлення скарги або подання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, але ніякого тиску на суд не здійснював. На підтвердження своїх доводів проти скарги адвокатом долучено Реєстр повідомлень суддів про втручання в їх діяльність за жовтень - грудень 2017 року, у якому факт звернення судді ОСОБА_4. до комісії Вищої ради правосуддя про втручання в її діяльність зі сторони адвокатів або інших осіб - відсутній. Адвокатом також долучено додатковий лист ОСОБА_3 на адресу Вищої ради правосуддя про притягнення судді ОСОБА_4. до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги, у якому він просить долучити до раніше поданої скарги на суддю диск з відеозаписом судового засідання під головуванням цієї судді. ОСОБА_1 вважає, що ним не було допущено порушень Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі присяги адвоката. Відповідно до ст.43 Правил адвокатської етики, адвокат має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, зневажливе ставлення суду до його самого, свого клієнта, або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством. Доводи заявника Михайловського А.С. при розгляді його скарги, що адвокатом ОСОБА_1 навмисно затягується розгляд справи шляхом подання, на його думку, чисельних клопотань про відвід суду не може розглядатися як тиск на суддю та не може розглядатися як зловживання адвокатською діяльністю, оскільки дане право прямо передбачено діючим законодавством. Відповідно до вимог ч.4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Відповідно до вимог ст.70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 - адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено у законному порядку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката також, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, так як усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Будучи присутнім на засіданні дисциплінарної палати КДКА регіону, скаржник Михайловський А.С. не навів доказів того, що адвокат ОСОБА_1 зловживав своїм правом, чинив тиск на суддю ОСОБА_4 при розгляді цивільної справи. Перевіривши скаргу Михайловського А.С. про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, врахувавши пояснення адвоката, довідку та матеріали перевірки, пояснення самого заявника, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обґрунтовано вирішила питання відповідно до ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 З урахуванням викладеного, керуючись ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, - ВИРІШИЛА: 1.Скаргу Михайловського Андрія Сергійовича, - залишити без задоволення. 2.Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 20.04.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, - залишити без змін. …» (т1, а.с.12-13; т.2, а.с.83-85).

Також, судом досліджено: копії матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1, надані до суду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області на виконання ухвали суду від 29.10.2018 про витребування доказів (т.1, а.с.166-167; т.2, а.с.1-86); СД-диск з технічним записом судового засідання у цивільній справі №331/124/17 (т.1, а.с.31).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.11.2017 у справі №331/124/17, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06.11.2018, задоволено позов Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської в інтересах Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди (т.1, а.с.18-23, 41-47; т.2, а.с.89-92).

Позов не підлягає задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення правил адвокатської етики.

Як передбачено ст.42 «Правил адвокатської етики», затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Документальних доказів того, що до адвоката ОСОБА_1 під час судового засідання Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у цивільній справі №331/124/17 від 20.10.2017 здійснювались заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, позивач до суду - не надав.

Технічний запис судового засідання Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у цивільній справі №331/124/17 від 20.10.2017 свідчить лише про активну позицію адвоката під час розгляду справи. Дії, зазначені Михайловським А.С., які він вважає неприпустимими та незаконними з боку ОСОБА_1, є лише його суб'єктивною оцінкою тих чи інших обставин.

Суддею ОСОБА_4 у цивільній справі №331/124/17 винесено 09.11.2017 судове рішення про задоволення позову Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської в інтересах Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя» до ОСОБА_3, інтереси якого представляв у суді ОСОБА_1 Дане судове рішення залишене апеляційною інстанцією без змін.

Опосередковано заявлений позивачем тиск на суддю ОСОБА_4 спростовується відсутністю скарг з боку судді ОСОБА_4. до Вищої ради правосуддя про що свідчить Реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя за жовтень-грудень 2017 року (т.1, а.с.155-157).

Як передбачено ч.1 ст.43 «Правил адвокатської етики», затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом.

У ст.70 «Правил адвокатської етики», затверджених 09.06.2017Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, зазначено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Відтак, вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, як то передбачено ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачем документально не доведено.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Як передбачено п.1 ч.4 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи (ч.2 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Досліджені судом документи свідчать про своєчасне витребування відповідачем у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області матеріалів справи №33/18 (а.с.127-128).

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Як встановлено ч.6 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Позивачем не наведено конкретних порушень відповідачем ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при розгляді його скарги.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (ч.7 ст.52 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …».

Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про додержання відповідачем вимог норм права при здійсненні власних дискреційних функцій.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 03.12.2018.

Суддя О.О. Прасов