Рішення № 78286199, 19.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року м.Київ № 320/5424/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та просить суд:

зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням до перерахунку стажу роботи в ВАТ «Харківметробуд» протягом семи місяців 1992 року згідно коефіцієнту № 3 за працю в кесоні з 01.09.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у серпні 2018 року звернувся до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу роботи для обчислення пенсії періоду роботи в ВАТ «Харківметробуд» протягом 7 місяців 1992 року згідно коефіцієнту № 3 за працю в кесоні, однак відповідач відмовив у зарахуванні такого стажу та перерахунку пенсії позивача, оскільки на це відсутні правові підстави.

На думку позивача таке рішення є неправомірним та таким, що порушує права та законні інтереси.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Засобами поштового зв'язку 09.11.2018 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Ідентичний відзив надійшов 19.11.2018.

Відповідно до письмових пояснень, які були подані до суду представником позивача 14.11.2018, позивач вважає, що доводи пенсійного органу не відповідають законодавчим приписам та не спростовують підстав та вимог адміністративного позову.

Крім того, представник позивача 14.11.2018 подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, однак враховуючи положення п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмоивти, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Орджонікідзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29.03.1996, зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Фастівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з лютого 2010 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 виданим 22.06.2010.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 16.09.2015 та військовим квитком серії НОМЕР_2

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 159 к від 20.04.2009, виданої ВАТ «Харківметробуд», ОСОБА_1 працював повний робочий день в Будівельно-монтажному управлінні № 705 УС «Харківметробуд», зараз - ВАТ «Харківметробуд» і за період з 01.06.1982 по 21.07.1986 виконував підземні роботи на будівництві метрополітену за професією - прохідник підземних робіт, що передбачена Списком № 1; у період з 01.06.1982 по 21.06.1986 працював на підземних роботах повний робочий день - 04 роки 04 місяці 20 днів.

Позивачем було виявлено, що Фастівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було неправомірно зменшено розмір його пенсії під час її нарахування, у зв'язку з чим, позивач неодноразово звертався за захистом своїх прав до суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 у справі № 2а/1027/3008/2012 було визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Фастів та Фастівському районі Київської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці на підприємствах по Списку № 1 з 19.05.1994 по 31.12.1998 та роботу з 1986 року по 1988 рік, і в 1992 році, а також зобов'язано зробити позивачу перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці на підприємствах по Списку № 1 з 19.05.1994 по 31.12.1998 та роботу з 1986 року по 1988 рік, і в 1992 році.

Додатковою постановою від 26.09.2014 у справі № 2а/1027/3008/2012 Київський апеляційний адміністративний суд визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Фастів та Фастівському районі Київської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці на підприємствах по Списку № 1 періоду роботи з 26.01.1998 по 26.06.1998 та з 07.04.2000 по 09.07.2001 та зобов'язав зробити позивачу перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці на підприємствах по Списку № 1 за період з 26.01.1998 по 26.06.1998 та з 07.04.2000 по 09.07.2001.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2016 роз'яснено постанову від 29.11.2013 наступним чином: перерахунок пенсії ОСОБА_2 із зарахуванням до стажу роботи в особливо тяжких умовах праці на підприємствах по Списку № 1 з 19.05.1994 по 31.12.1997 та роботу з 1986 року по 1988 рік і 1992 року та з 26.01.1998 по 26.06.1998, з 07.04.2000 по 09.07.2001 повинен бути проведений починаючи з 01.09.2011 року.

Згодом, позивачем було виявлено, що незважаючи на вищевказані рішення суду, розмір його пенсії є значно меншим, оскільки при її перерахунку відповідач не врахував до стажу роботи позивача роботу в ВАТ «Харківметробуд» протягом 7 місяців 1992 року згідно коефіцієнту № 3 за працю в кесоні, у зв'язку з чим, 29.08.2018 позивач звернувся до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи в ВАТ «Харківметробуд» протягом 7 місяців 1992 року згідно коефіцієнту № 3 за працю в "Кісоні".

Відповідач листом від 12.09.2018 № 163/А-01 повідомив, що на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/1027/3008/2012 від 02.09.2016, постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/1027/3008/2012 від 29.11.2013, постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/1027/3008/2012 від 26.09.2014 проведено перерахунок із зарахуванням до стажу роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1, зараховано всі періоди, які зазначені у відповідних постановах в подвійному розмірі.

Щодо застосування до розрахунку пенсії ОСОБА_1 за період роботи в 1992 році в ВАТ «Харківметробуд» коефіцієнту № 3 за роботу в "Кісоні", відповідач зазначив, що зарахування вказаного позивачем стажу у потрійному розмірі законом не передбачено, а зазначений період враховано до страхового стажу за списком № 1 з кратністю 2.

Також, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 35 років 10 місяців 15 днів, з них: за Списком № 1 - 25 років 04 місяці 15 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,58833.

Осучаснений середньомісячний заробіток розрахований за період з 01.06.1994 по 30.06.1999 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2009 складає -

12 843,23 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,41176.

Розмір пенсії станом на 01.09.2018 складає 8 313,48 грн., з яких:

7 556,06 грн. - розмір пенсії за віком (12 843,23 грн. х 0,58833);

354,42 грн. - доплата за понаднормативний стаж 33 роки;

363,00 грн. - підвищення учаснику бойових дій;

40,00 грн. - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.

Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - 1058), які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено, що позивач звертався до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив, зокрема, застосувати до розрахунку розміру пенсії за період праці в ВАТ «Харківметробуд» з січня 1992 року по липень 1992 року коефіцієнт № 3 за працю в кесоні (особливо небезпечні умови роботи).

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2016 у справі № 381/1029/16-а в частині вищезазначеної вимоги позивачу було відмовлено, оскільки зарахування зазначеного стажу в потрійному розмірі законом не передбачено.

Фастівський міськрайонний суд Київської області у постановою від 06.04.2017 у справі № 381/388/17, предметом розгляду якої були вимоги позивача, зокрема про застосування до розрахунку розміру пенсії за період праці в ВАТ «Харківметробуд» з січня 1992 року по липень 1992 року коефіцієнту № 3 за працю в "Кісоні" також відмовив у задоволенні вказаної вимоги, оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, встановлена відсутність підстав для застосування до розрахунку пенсії позивача за період роботи в ВАТ «Харківметробуд» з січня 1992 року по липень 1992 року коефіцієнту № 3 за працю в "Кісоні".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позовної вимоги про застосування до розрахунку розміру пенсії за період праці в ВАТ «Харківметробуд» протягом семи місяців 1992 року згідно коефіцієнту № 3 за працю в "Кісоні" з 01.09.2011.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.