Ухвала суду № 78286069, 29.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАННЯ РОЗ’ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

29 листопада 2018 року

Справа № 808/3695/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз’яснення судового рішення в адміністративній справі

за поданням Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 598537,35 грн.

Постановою суду від 05.12.2016 подання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено.

19 листопада 2018 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх. №37214) про роз’яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року.

На обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2016 направлялись інкасові доручення, але у зв’язку із недостатністю коштів, були повернуті з частковим виконанням. Відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована 14.11.2002, на території Запорізької області має п’ять діючих філій, які мають відкриті рахунки у банківських установах та здійснюють діяльність. Заявник зазначає, що на виконання інших постанов/рішень про стягнення податкового боргу з відповідача та з його діючих філій, які мають відкриті рахунки в банківських установах та здійснюють діяльність, щомісячно проводиться списання в рахунок погашення податкової заборгованості близько 1 млн. грн. У зв’язку з чим заявник просить роз’яснити виконання судового рішення.

Розгляд заяви призначено на 29.11.2018 о 17 год. 30 хв., про що повідомлено учасників справи (їх представників).

Представник заявника у судове засідання не з’явився.

Представники відповідача у судове засідання також не з’явився, проте надав суду заперечення (вх. №38784 від 28.11.2018) на заяву про роз’яснення постанови.

Згідно з ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз’яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із змісту вказаної статті, роз’яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання.

Так, згідно Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” від 20.05.2013 №7 визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Суд вважає, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, яке здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, а приписи статті 254 КАС України передбачають можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю розширеним мотивуванням судового рішення та способом усунення незрозумілості його змісту, що може виражатись, зокрема, у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз’яснення здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Отже, стаття 254 КАС України не передбачає зміни суті рішення та розгляд питань, які не були предметом судового розгляду, натомість роз’яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз’яснення його складно виконати або є ймовірність неправильного виконання внаслідок неякісної резолютивної частини рішення. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз’яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.

Відповідно до статті 95 ПК України податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків: реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

В матеріалах справи наявна довідка про банківські рахунки та дані про відокремлені підрозділи Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”.

Суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов'язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Слід розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, який виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов'язаний із стягненням, є наступною стадією, яка має свої певні особливості.

Заявник просить роз'яснення постанови від 05.12.2018 у справі, що є фактично вимогою про роз'яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 КАС України.

З мотивувальної та резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 у даній справі вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому дане судове рішення роз'яснення не потребує.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви представника Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про роз’яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №808/3695/16 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про роз’яснення постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 по справі №808/3695/16 за поданням Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” про стягнення коштів за податковим боргом, – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.

Повний текст ухвали складено 04.12.2018.

Суддя А.В. Сіпака