Рішення № 78285917, 04.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/761/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 406443,95 грн.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.122 та 283 КАС України.

Зазначив, що заяви про поновлення строку звернення до суду відповідачем, з поданням позову, не подавалося та відповідно до приписів ч.3 ст.123 КАС України, просив суд залишити позовну заяву позивача без розгляду.

Представником відповідача було подано відповідь на відзив, відповідно до якого вважає доводи, зазначені відповідачем у відзиві безпідставними, тому що податкова вимога відповідачем отримана 15.02.2018 р., отже право на звернення до суду з адміністративним позовом виникло 16.04.2018 р., а оскільки податковий борг може бути стягнутий протягом 1095 днів з дня виникнення боргу, строк позовної давності не було пропущено.

Також зазначив, що відповідач помилково вважає, що податковий орган зобов'язаний подавати позови про стягнення податкового боргу виключно в порядку 283 статті КАС України, яка регулює порядок звернення органів доходів і зборів до суду, виключно щодо окремих категорій термінових адміністративних справ.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у відповідності до КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Фізична особа ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1.

За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 406443,95 грн., в тому числі пеня у розмірі 159439,26 грн. по платежах:

- 50 1805400 «Єдиний податок з юридичних осіб» у розмірі 4215,09 грн.;

- 30 15011100 «Додатковий імпортний збір» у розмірі 77894,43 грн., в тому числі пеня у розмірі 33775,70 грн;

- 30 14070100 «ПДВ з ввезених на територію України товарів» у розмірі 233761,28 грн., в тому числі пеня у розмірі 142702,04 грн;

- 30 15010200 «Мито на товар, які ввозяться (пересилаються) громадянами» у розмірі 90573,15 грн., в тому числі пеня у розмірі 31245,91 грн., який виник у зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (в редакції, чинній на день подання заяви), для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Судом встановлено, що відповідачем 13.03.2012 року було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за обраною ставкою 20 відсотків доходу та обранням 2 групи щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності.

Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до абзацу 2 п. 293.2. ст. 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 295.2. ст. 295 ПУ України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

У відповідності до вищевказаного ставка єдиного податку становить 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, станом на 01.01.2017 -640 грн. (3200*20%); станом на 01.01.2018 - 744,60 грн. (3723*20%).

Згідно п.295.1 ст. 295 ПУ України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як встановлено судом, відповідачу нараховано єдиний податок за 7 місяців: - грудень 2017 року в розмірі 640 грн. (сплачено 147,91 грн.) залишок боргу за грудень 2017 року - 492,09 грн., - січень - травень 2018 року в розмірі 3723 грн. (744,60 грн.*5 місяців) залишок боргу становить 4212,09 грн. (492,09+3723).

У відповідності до п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Працівниками Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання відповідачем законодавства України з питань державної митної справи - своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів під час ввезення товарів.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки № 4/н0004/7/07-16/13-11/НОМЕР_1 від 10.11.2017 р. на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0176471311 від 27.11.2017р., яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 44118,73 грн. (податкове зобов'язання - 35294,98 грн. та штрафні санкції - 8823,75 грн.) за платежем 30 15011100 «Додатковий імпортний збір». Проте сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- № 0176181311 від 27.11.2017р., яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 139343,63 грн. (податкове зобов'язання - 111474,90 грн. та штрафні санкції - 27868,73 грн.) за платежем 30 14070100 «ПДВ з ввезених на територію України товарів». Проте сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі;

- № 0176381311 від 27.11.2017р., яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 59327,24 грн. (податкове зобов'язання - 47461,79 грн. та штрафні санкції - 11865,45 грн.) за платежем 30 15010200 «Мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами». Проте сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі.

Вказані податкові повідомлення - рішення Відповідачем залишаються несплаченими та не оскаржувались ним ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, податковий борг у розмірі 406443,95 грн. є узгодженим.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.162. ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.129.1.1. ст.129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

У відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України, Відповідачу було проведено нарахування пені у розмірі 159439,26 грн. по платежам:

- 30 15011100 «Додатковий імпортний збір» у розмірі 33775,70 грн.;

- 30 14070100 «ПДВ з ввезених на територію України товарів» у розмірі 94417,65 грн.;

- 30 15010200 «Мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами» у розмірі 31245,91 грн..

Однак, вказана сума пені залишається відповідачем не сплачена в повному обсязі.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України).

Так, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлена податкова вимога від 17.01.2018р. № 947-17/116 про наявність податкового боргу, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та вручена 15.02.2018 р.

Щодо пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначеного відповідачем у відзиві та проханні залишити позов без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового Кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду подано позовну заяву в загальному порядку, у відповідності до ст.95 ПК України.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд зазначає, що податкова вимога отримана відповідачем 15.02.2018 р., отже право на звернення до суду з адміністративним позовом виникло з 16.04.2018 р., а оскільки податковий борг може бути стягнутий протягом 1095 днів з дня виникнення боргу, строк позовної давності не було пропущено.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема розрахунком податкового боргу, обліковими картками, податковою декларацією та податковими вимогами.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ФС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу відповідача, правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення податкового боргу в розмірі 406443,95 грн., за наведених обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 139, 189, 194, 243, 246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) кошти у сумі 406 443,95 (чотириста шість тисяч чотириста сорок три гривні дев'яносто п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк