Рішення № 78285900, 22.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р. Справа№0540/5961/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32, код ЄДРПОУ 08592158),

Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Університетська, 30, код ЄДРПОУ 08671604),

Головного управління Національної поліції у Донецькій області (юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86 код ЄДРПОУ 40109058)

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

від відповідача 1 - Коваленко О.В.,

від відповідача 2 - Довбиш В.М. за довіреністю,

відповідача 3 - Коваленко О.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області (відповідач 1), Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 2), Головного управління Національної поліції у Донецькій області (відповідач 3), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області № 15 о/с від 20.06.2018 року про звільнення, ОСОБА_1, у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1, капітана міліції, на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області з 21.06.2018 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 15.05.2018 року як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну поліцію" та прийняти відповідне рішення.

- зобов'язати Слов'янський міський відділ (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 21.06.2018 року до постановлення судового рішення;

- звернути до негайного виконання судове рішення у цій справі в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць;

- витребувати зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) - довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 та довідку про фактично виплачені суми грошового забезпечення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року відкрито провадження у справі № 0540/5961/18-а та призначено підготовче засідання на 08 серпня 2018 року, про що повідомлено сторін.

У підготовчому засіданні 08 серпня 2018 року оголошено перерву до 22 серпня 2018 року. Ухвалою від 22 серпня 2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні та призначено підготовче засідання на 26 вересня 2018 року у режимі відеоконференції.

26 вересня 2018 року у підготовче засідання з'явився позивач та представник відповідача - Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Проте, з технічних причин встановити зв'язок із Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області для проведення відеоконференції не вдалось, тому судове засідання не відбулось.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання на 24 жовтня 2018 року, про що повідомлені учасники справи.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 22 листопада 2018 року.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідачів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом,ю оскільки вважає оскаржуваний наказ про його звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, незважаючи на його бажання проходити в подальшому службу в Національній поліції, те, що він є атестованим працівником міліції, 20.06.2018 року його було звільнено з 20.06.2018 року в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Позивач також зауважив суду, що після поновлення його на службі 13.04.2018 року він одразу повідомив про своє бажання проходити службу в Національній поліції співробітникам СКЗ Слов'янського відділу поліції та 15.05.2018 року відправив рапорт з цього приводу на адресу начальника Національної поліції Донецької області. При цьому, направити таке повідомлення з дня набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію» він не мав можливості, оскільки відносно нього здійснювалось незаконне кримінальне переслідування та було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що підтверджується судовим рішенням по справі № 805/861/18-а.

Під час судового розгляду справи позивач надав додаткові пояснення, згідно яких, він був обізнаний про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад до органів Національної поліції в Донецькій області, проте не брав/не бажав брати у них участі, оскільки вважає, що конкурс проводиться для тих осіб, які за власним бажанням звільнились, а потім з власної ініціативи вирішили проходити конкурс.

Отже, у судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог позивача. Так, у наданому на адресу суду відзиві, відповідач 1 щодо дотримання процедури звільнення зазначив, що 20 квітня 2018 року позивач був попереджений про наступне вивільнення, у зв'язку із скороченням посади начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Слов'янського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області. Одночасно з цим позивач був повідомлений, що прийом на службу в Національну поліцію здійснюється виключно до наказу МВС України від 25 грудня 2015 року № 1631 «Про організацію добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських», відповідно до якого для призначення на відповідну вакантну посаду оголошується конкурс. Таким чином, відповідачем обов'язок по здійсненню попередження про майбутнє звільнення через скорочення штатів виконано у повному обсязі.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не були запропоновані посади в органах Національної поліції, відповідач 1, посилаючи на норми Закону України «Про Національну поліцію», зауважив, що не наділений повноваженнями призначення осіб на посади поліцейських. Також, відповідач 1 зазначив, що забезпечити право позивача стосовно переведення його на іншу посаду не уявилось можливим у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 730-15 року та втратою чинності нормативної бази щодо проходження служби працівниками міліції. Так, відповідно до пункту 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію». Крім того, Закон України «Про Національну поліцію» не покладає прямого обов'язку на новоутворені територіальні органи Національної поліції та приймати на службу в поліцію абсолютно всіх без виключень колишніх працівників міліції, у тому числі і позивача. Згідно з переліком змін у штатах МВС, затверджених наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1388, в ГУМВС України в Донецькій області всі без виключення штати скасовано, всі посади - скорочено.

Слов'янський МВ ГУМВС України в Донецькій області був ліквідований без правонаступників. Повноваженнями щодо зобов'язання іншої юридичної особи працевлаштувати працівників відповідачі також не наділені.

Відповідач 2 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення його позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування поданих заперечень відповідач 2 зазначив, що у зв'язку скороченням всіх штатів і посад (згідно з переліком змін у штатах МВС, затверджених наказом МВС України від 06.11.2015 № 1388) та ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, у тому числі і Головного управління МВС України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу звільненню підлягали всі працівники без виключення. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 № 385 о/с позивач звільнений з ОВС у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС з 06.11.2015 року. Проте, не погоджуючись з наказом про звільнення позивач оскаржив його до суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2018р. визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 385 о/с в частині звільнення позивача, поновлено його на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського МВ, зобов'язано виплатити позивачу грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року. Отже, на виконання вищезазначеного рішення суду ГУМВС України в Донецькій області було видано наказ №7о/с від 11.04.2018р. яким скасовано пункт наказу щодо звільнення позивача та поновлено на посаді з 07.11.2015 року. Разом з цим 20 квітня 2018 року позивача було попереджено про наступне звільнення за умови відсутності вакантних посад, що відповідають його освітньо-кваліфікаційному рівню та набутому фаху або при відмові позивача від запропонованих посад. Відповідач 2 також зауважив суду, що Слов'янський МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) було саме ліквідовано, а не реорганізовано, що відповідно до положень чинного законодавства передбачає скорочення усієї чисельності та штату працівників.

Також, відповідач 2 зазначив, що згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Отже, пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначена можливість колишніх працівників органів внутрішніх справ бути прийнятими на службу до поліції у спрощеній процедурі без проходження ними конкурсу, однак, на думку відповідача 2, ці положення не містять в жодному випадку обов'язку керівників цих установ безапеляційно приймати до лав поліції усіх без винятку працівників лише за фактом виявлення останніми такого бажання, та допускає оцінку здатності працівника на виконання завдань, поставлених перед новоутвореною структурою поліції.

Під час судового розгляду справи представник відповідача 3 заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, з підстав, зазначених відповідачем 1. При цьому, відповідач 3 зауважив суду, що позивач в лавах поліції не працював, тому його поновлення без проведення конкурсу неможливе.

У судовому засіданні представники відповідачів підтримали вимоги заявлених заперечень та просили суд відмовити у задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, письмовому відзиві відповідачів 1 та 2, усних поясненнях позивача, представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив службу у Слов'янському МВ ГУМВС України в Донецькій області на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району). Був звільнений наказом ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 № 385 о/с у запас за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою КМУ від 29.07.91 № 114.

21 березня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Г'УМВС України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу ( з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області - задоволено повністю. Наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 385 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ визнано протиправним та скасовано. ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янська та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 07.11.2015 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ГУМВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 805/861/18-а - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янська та Слов'янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 805/861/18-а - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/861/18-а змінено. В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 805/861/18-а цифри «171247,05» змінено на «122247,45 грн.» У абзаці п'ятому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 805/861/18-а цифри «6147,33 грн.» змінено на «4 388,37 грн.». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 805/861/18-а - залишено без змін.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що на виконання зазначеного рішення суду позивача було поновлено на посаді.

Проте, 20 квітня 2018 року позивачу було вручено попередження про наступне вивільнення , у якому, зокрема, зазначено, що через 2 місяці за умови відсутності вакантних посад, що відповідають його освітньо-кваліфікаційному рівню та набутому фаху або при відмові від запропонованих посад його буде звільнено із посади начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області.

15 травня 2018 року позивачем на адресу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області було подано рапорт, у якому позивач просив прийняти його до Національної поліції та заявив про бажання проходити службу на аналогічній посаді.

У відповідь позивачу було надано інформацію щодо порядку прийому на службу в національній поліції (лист від 29 травня 2018 року вих. № 139з/лк та від 11 червня 2018 року вих. № М-201/лк). У зазначених листах позивачеві, зокрема, було повідомлено, що наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1385 скорочено всі штатні посади ГУМВС України в Донецькій області, у тому числі посада начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського відділу ГУМВС України в Донецькій області. При цьому, позивачеві повідомлено, що пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, до працівники міліції, як виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому орган (закладі, установі) поліції. Також, позивача поінформовано, що прийом на служу в Національну поліцію здійснюється виключно відповідно до наказу МВСУ України від 25.12.2015 року № 1631 «Про організацію добору (конкурсу) та просування по службі», яким передбачено проведення конкурсу на заміщення вакантних посад. Інформація про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційном веб-порталі центрального органу управління відповідального територіального органу (закладу, установи) поліції, на якому зазначається (місцезнаходження поліцейської комісії, назва вакантної посади, перелік документів необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання, дата і місце проведення конкурсу (етапів конкурсу) та інше. Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, подає заяву про участь у конкурсі та інші документи, які визначені статтею 54 Закону Україні «Про Національну поліцію». Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні відповідні заяви позивача, що підтверджували б його наміри брати участь у конкурсі. Зазначений факт не спростовувався позивачем під час судового розгляду справи.

На підставі викладеного, для вступу на службу до Національної поліції згідно наданого рапорту позивачеві було рекомендовано слідкувати за оголошенням конкурсного відбору на офіційному веб-порталі.

Суд не вбачає процесуальних порушень в наданій відповіді позивачу, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Отже, наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 20 червня 2018 року № 15 о/с лк капітана міліції ОСОБА_1 (М-164241) - начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 20 червня 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень зазначеного Закону визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Пунктами 8-11 визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення (пункт 19).

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком (згідно з додатком 1) та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком (згідно з додатком 2), в тому числі Слов'янський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району).

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з частиною першою статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 25 січня 2011 року ліквідація юридичної особи - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов'язки. У разі ліквідації уся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у даному випадку відбулась саме ліквідація Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) та в даному випадку відповідачем правомірно (на виконання вимог трудового законодавства) було направлено попередження позивачу про наступне вивільнення.

Зазначене спростовує доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду позиції Верховного Суду по справі № 821/3732/15-а від 18.05.2018 року, у якій Верховний Суд зазначив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що небажання особи брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад для служби у лавах Національної поліції за умови, що такий порядок вступу на службу в органах поліції передбачений нормами чинного законодавства, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та відповідно - його поновлення на посаді.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Однак, презумпція винуватості не є абсолютною. Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів. Отож застосування принципу презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не обумовлює його автоматично програшного становища у справі та не звільняє суд від обов'язку ухвалити справедливе і правосудне судове рішення.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд не вбачає протиправності в діях відповідача, отже, вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32, код ЄДРПОУ 08592158), Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Університетська, 30, код ЄДРПОУ 08671604)? Головного управління Національної поліції у Донецькій області (юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86 код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 листопада 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 03 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.