Ухвала суду № 78283230, 03.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12655/18 2-з/335/137/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В, за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною сумісною власністю,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною сумісною власністю.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам за його довіреністю і з його відома та дозволу, здійснювати руйнування приміщень квартири АДРЕСА_1.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання.

Так, заявником у позові заявлено вимогу про визначення порядку користування квартирою № 150 будинку № 18 по вул. Лермонтова у м. Запоріжжі. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем ОСОБА_2 вчиняються руйнівні роботи у квартирі АДРЕСА_1 - у приміщеннях кімнат, що перебувають у спільному користуванні, а також у кімнаті, яку займає позивач, без її відома, що порушує її права як співвласника житлового приміщення.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 87038055 від 15.05.2017 року позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_2. Співвласником зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_2, якому на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 121831948 від 24.04.2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи із заявлених позовних вимог, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії щодо предмету спору, може ускладнити виконання майбутнього судового рішення по справі, та суд вважає, що захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник є співмірним із позовними вимогами.

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засоби правового захисту мають бути ефективними, як на практиці, так і за законом.

У рішенні ЄСПЛ «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття „ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. При вирішенні справи „Каіч та інші проти Хорватії” Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

За викладених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, з метою захисту прав та законних інтересів заявника до розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 здійснювати руйнування приміщень квартири АДРЕСА_1.

В частині заборони іншим особам за довіреністю відповідача та з його відома та дозволу вчиняти вказані дії, заява є необґрунтованою та вимоги заяви в цій частині не є співмірними з позовними вимогами - позивачем не визначено коло осіб, які вчиняють дії по руйнуванню помешкання та дії інших осіб не є предметом позову у даній справі.

У зв’язку з цим заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Поряд із цим, судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких обов’язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв’язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу його право, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, у зв’язку з чим у тексті ухвали зазначаються відомості про стягувача та боржника визначені ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження”.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, що є спільною сумісною власністю – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 здійснювати руйнування приміщень квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Боржник: ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3.

Стягувач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3.

Копію ухвали направити заявнику ОСОБА_1 - для відома, Вознесенівському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – для звернення до виконання; відповідачу ОСОБА_2 – для виконання та роз’яснити йому положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу видано 03.12.2018 року.

Строк пред’явлення ухвали до виконання до 04.12.2021 року.

Суддя: В.В. Калюжна