Рішення № 78283065, 20.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.11.2018

Справа № 320/5495/17

2/320/307/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Діденко Т.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області, про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просить визнати його батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключивши з її актового запису про народження відомості про відповідача ОСОБА_4 як батька дитини та внести його відомості як батька.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримали та зазначили, що з 2009 року позивач проживав у цивільному шлюбі із ОСОБА_7 У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 народила дитину. І свідоцтві про її народження відомості про батька були внесені про відповідача ОСОБА_4, оскільки офіційно ОСОБА_7 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_4 Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 його цивільна дружина ОСОБА_7 померла, але за декілька днів перед смертю вона повідомила позивача, що біологічним батьком її дочки ОСОБА_8 є саме він. Тому, вони просять визнати позивача батьком ОСОБА_6 та внести відповідні зміни в її актовий запис про народження.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, не заперечує щодо заявлених позовних вимог /а.с.51/.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, в своїх письмових запереченнях зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки він знав, що народжена дитина ОСОБА_6 є його дочкою, він сам наполягав на її народженні, приймав участь при її народженні у пологовому будинку, називав її своєю дочкою. Він вважає. що встановлення батьківства потрібно позивачу для отримання державної допомоги на дитину.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнений позов не визнала та пояснила, що позивач з самого народження знав, що ОСОБА_6 є його дочкою. Після того, як він перестав проживати разом із ОСОБА_7 з грудня 2015 року ніяких претензій щодо дитини він не пред'являв, поїхав до РФ, де знаходився до липня 2017 року. Вона вважає, що йому дитина не потрібна, а лише державна допомога на дитину. Сама дівчинка не хоче проживати із позивачем, а хоче бути зі своїми братом та сестрою, розлучати дітей неможна.

Представник третьої особи - Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області у судове засідання не з'явився, однак, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, заперечень не надано.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що уточнений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. В її свідоцтві про народження батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_4, оскільки на той час вони були у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв /а.с.6,7/.

Відповідно до ст.133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.

Але, як встановлено у судовому засіданні на той час відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_9 разом не проживали, оскільки остання жила у цивільному шлюбі із позивачем в м.Мелітополі, що підтверджується довідкою старшої по будинку, завіреною виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради /а.с.9/.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть мати дівчинки ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.5/.

За рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2017 року ОСОБА_4 був позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_6, якій в подальшому розпорядженням Рогатинської районної держадміністрації від 02 серпня 2017 року було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування /а.с.20-21, 31/.

На даний час малолітня ОСОБА_6 знаходиться під опікою відповідача ОСОБА_5, який був призначений її опікуном розпорядженням голови Чаплинської райдержадміністрації /а.с.32-33/.

Той факт, що відповідач ОСОБА_4 не є батьком дитини зазначено в його нотаріально завіреній заяві /а.с.19/, тоді як позивач вважає себе батьком малолітньої ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до ч.2 ст. 128 СК України, яка кореспондується зі ст. 129 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно висновку експерта №231 від 22 лютого 2018 року вірогідність того, що позивач ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_6 і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами дослідження складає не менше 99,99999% /а.с.73-75/.

Твердження відповідача про пропущений позивачем передбачений ч.2 ст.129 СК України строк звернення до суду є безпідставним, оскільки суду не надано доказів, що позивач дійсно міг дізнатися про своє безперечне батьківство з народження дитини. Так, з пояснень позивача, вбачається, що він припускав своє батьківство, але оскільки ОСОБА_7 офіційно перебувала у шлюбі з іншими чоловіками, тому він не знав про це до її смерті.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає можливим визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,200,264,265,268,352-356 ЦПК України, ст.ст.128,129, 134 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області, про визнання батьківства задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Мелітополя Запорізької області, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виключити з актового запису № 1470 від 03.11.2009 про народження ОСОБА_6, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, відомості про батька ОСОБА_4.

Внести до актового запису № 1470 від 03.11.2009 про народження ОСОБА_6, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, відомості про батька, вказавши батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Мелітополя Запорізької області, громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: