Рішення № 78283037, 03.12.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1180/18

Провадження № 2/321/502/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2018 року

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

за участю секретаря - Бородіної І.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю, посилаючись на наступні обставини.

В серпні 2007 року вона домовилася з ОСОБА_2 про купівлю у неї житлового будинку АДРЕСА_2 в вересні 2017 року за 10000 гривень після отримання неї грошових коштів від продажу домашнього господарства.

Так, 20 вересня 2007 року вона передала ОСОБА_2 у присутності свідків 10000 гривень, про що ОСОБА_3 надала їй розписку та ключі від будинку. Позивач того дня разом з дітьми вселилася до будинку. На момент укладення угоди між нею та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу житлового будинку не був укладений, так як у ОСОБА_2 не було правовстановлюючих документів на житловий будинок. Вони домовилися, що після прийняття ОСОБА_3 спадщини, вони звернуться до нотаріальної контори, але через стан здоров'я і тяжку хворобу ОСОБА_3 не встигла це зробити.

Позивач разом з неповнолітніми дітьми постійно проживає у житловому будинку АДРЕСА_2 з 20 вересня 2007 року і до цього часу.

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4, чоловіком ОСОБА_3

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняла його дружина - ОСОБА_2, яка вступила в управління та володіння спадковим майном і розпорядилася ним на свій розсуд, але свідоцтво на право на спадщину не отримала. До цього часу зміни і реєстраційний напис у відповідні документи не вносилися. В документації КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» власником житлового будинку значиться ОСОБА_4.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_9.

Позивач заволоділа нерухомим майном на законних підставах та відкрито, безперервно володіє і користується вказаним житловим будинком впродовж 11 років .

За період проживання у житловому будинку вона неодноразово робила в ньому ремонт, витратила особисті кошти та особисту працю, відремонтувала надвірні будови, побудувала новий сарай, вважає себе власницею нерухомого майна, так як за 11 років ніяких майнових претензій їй ніхто не заявляв.

Проте, вона не може від свого імені укласти договір з Михайлівським РЕМ на постачання електроенергії. В договорі до цього часу вказано прізвище «ОСОБА_5», яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_9, таке ж прізвище вказується в платіжних документах на оплату за спожиту електроенергію. Через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на житловий будинок, вона не може зареєструватися у ньому разом з моїми дітьми та отримувати соціальну допомогу за оплату комунальних послуг, як багатодітна сім'я.

19 березня 2018 року вона виготовила технічну документацію на вказаний житловий будинок в КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» де вказано, що за адресою: АДРЕСА_2 розташований житловий будинок - А 1, літня кухня;,- Б1, гараж-сарай - В1, сарай - Г1, погріб -П1, вбиральня -У1, огорожа -1, водопровід-2, загальною вартістю 49517.00 гривень.

Вона позбавлена можливості оформити свої права у встановленому законом порядку, тому змушена звертатися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 23.10.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 25.09.2018 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Згідно довідки наданої КП «Михайлівське районне архітектурно - планувальне та техінвентаризаційне бюро» право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 02.04.2018 року зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.1993 року.

Згідно свідоцтва про право особистої власності, виданого 10.11.1993 року Михайлівською районною державною адміністрацією право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4.

З технічної документації, виготовленої КП «Михайлівське районне архітектурно - планувальне та техінвентарізаційне бюро» на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 розташований об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок - А 1, літня кухня;-Б1, гараж-сарай - В1, сарай - Г1, погріб -П1, вбиральня -У1, огорожа -1, водопровід-2, загальною вартістю 49517.00 гривень.

Згідно акту - довідки виданої 14.09.2018 року депутатом Михайлівської селищної ради Запорізької області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 20.09.2007 року, разом з нею за цією адресою проживають її діти - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно квитанцій про оплату за спожиту електроенергію з 29.10.2009 року по 30.11.2009 рік, з 29.04.2010 року по 29.05.2010 рік, з 31.05.2011 року по 30.06.2011 рік, з 31.07.2018 року по 31.08.2018 рік платником спожитої електроенергії вказано ОСОБА_3

Згідно розписки від 20.09.2018 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 гроші в розмірі 10 000 грн. за продаж будинку, претензій до неї не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила, що в 2007 році була присутня під час передачі ОСОБА_12 грошей за житловий будинок від ОСОБА_1З того часу остання постійно проживає в зазначеному будинку з дітьми, несе витрати з його утримання, сплачує комунальні послуги. ОСОБА_3 в 2007 році переїхала до доньки і скорості померла.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що з 2007 році по сусідству з нею постійно проживає ОСОБА_1 з дітьми. Зазначений будинок раніше належав ОСОБА_3, яка на теперішній час померла. Позивач зробила в будинку ремонт, несе витрати з його утримання, сплачує комунальні послуги.

Суд не має сумнівів в достовірності та правдивості показань зазначених свідків. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що згідно розписки від 20.09.2007 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 10 000 грн. за продаж житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та з цього часу разом з неповнолітніми дітьми проживає в ньому.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Як зазначено в пунктах 9,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права.

Відповідно до ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс України набирає чинності з 0 січня 2004. Згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто, відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися не раніше, ніж з 01 січня 2001, отже, позовні вимоги про визнання права власності на нерухомий об'єкт за набувальною давністю можуть бути предметом розгляду саме з цієї дати.

Враховуючи, що ОСОБА_1 дійсно відкрито і добросовісно володіла житловим будинком розташованому за адресою: АДРЕСА_1, утримувала його, сплачувала всі комунальні послуги, що підтверджується наданими доказами, а саме: показами свідків, та вищезазначеними документами, суд приходить до висновку, що вона є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будовами та спорудами, а саме : житловий будинок - А 1, літня кухня - Б І, гараж-сарай - В 1, сарай - Г1, погріб - П 1, вбиральня -У1, огорожа -1, водопровід-2, загальною вартістю 49517.00 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.В. Машкіна