Рішення № 78280133, 04.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/1918/16-ц

Номер провадження 2/229/1195/2018

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого –судді Гонтар А.Л.

за участі секретарів Костенко В.М., Пантелєєвої Є.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 09 червня 2016 р. звернулася до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що з 16 липня 2011 року вона знаходилась із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. 11 січня 2012 року у них народився син ОСОБА_4.

Спільне життя з відповідачем не склалось. Дитина мешкає разом з нею, відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не оказує. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини на утримання сина ОСОБА_4.

13 червня 2016 року провадження по справі було відкрито і по справі було призначено судовий розгляд на 21 червня 2016 року (а.с.11-12).

13 липня 2016 року по справі було винесено заочне рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1//3 частина (а.с.24-25).

03 серпня 2018 року до Дружківського міського суду надійшла заява від ОСОБА_3 про скасування заочного рішення (а.с.39).

Ухвалою Дружківського міського суду від 24 вересня 2018 року заочне рішення суду від 13 липня 2016 року було скасоване і справу призначено до судового розгляду у загальному порядку (а.с.44).

В судове засіданні позивачка ОСОБА_1 з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила стягнути аліменти у розмірі 1/4 частині, змінивши розмір аліментів.

Представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання прибув, не заперечує проти стягнення аліментів з нього, але, вважає, що розмір аліментів повинен бути у розмірі 1/6 частини, оскільки у нього є ще одна неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, вивчивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що вказано у ст. 81 ЦПК України.

Судом встановлено, що сторони з 16 липня 2011 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4)

Відповідно до актового запису № 55 від 02 лютого 2012 року, батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 (а.с.4 ).

Також, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народженя серія І-НО № 760422 (а.с.40)

Згідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтями 181,191 СК України пеоредбачені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, які визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) і (або) у твердій грошовій сумі; аліменти на дитину присуджуються (за загальним правилом) за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вибачається із ст.. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде сплачуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Розмір аліментів, при цьому, за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян та 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на своїю неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/5 частини свого заробітку, але не менше розміру встановленому законом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача треба стягнути судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 180,182,183,184,191 Сімейного Кодексу України ст.ст. 10,11,258, 259, 263,264,265 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

в и р і ш и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати аліменти щомісяця з ОСОБА_3, який народився 21.10.1992 року у місті Дружківка Донецької області , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиточного мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 червня 2016 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 код ЕДРПОУ (банку) 34686563 код ЕДРПОУ (суду) 02895722 КБК 22030001 судовий збір у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп..,

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 04 грудня 2018 року.

Суддя: А. Л. Гонтар