Рішення № 78279212, 26.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1991/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1991/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця»

про: стягнення 16 134,72 грн., -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2015р. №582

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.11.2018р. №2788

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» 16134,72 грн. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу.

Позовну заяву обґрунтовано виявленою недостачею вантажу, який прийнятий до перевезення відповідачем.

У відзиві на позовну заяву за вх.№20607/18 від 09.10.2018р. відповідач просить суд відмовити у позові, з посиланням при цьому на те, що вантаж був прийнятий вантажоодержувачем без претензій до залізниці та будь-яких зауважень, у технічному відношенні вагон у справному стані, на вагоні наявні непорушені запірно-пломбувальні пристрої, які відповідають даним, зазначеним у залізничній накладній та в технічному відношенні справні. Експертиза проведена після спливу доби з моменту передачі вагонів вантажовідправнику, весь час вагони знаходились на під’їзній колії позивача.

У відповіді на відзив за вх.№21552/18 від 22.10.2018р. позивач посилається на те, що наведені у відзиві доводи не спростовують вини відповідача за нестачу вантажу, переданого до перевезення. Будь-яких зауважень щодо маси вантажу з боку перевізника при прийнятті вантажу до перевезення та укладанні договору перевезення (накладної) не було. Відповідачем не надано доказів невірного визначення позивачем маси вантажу при навантаженні його у вагон. Відповідач безпідставно відмовився від проведення комісійної видачі вантажу та складання комерційного акту. Факт технічної несправності вагону встановлено актом експертизи РТПП Миколаївської області. Вагон, у якому виявлено нестачу вантажу не відноситься до відкритого рухомого складу, а отже застосування відповідних положень ст.111 Статуту залізниць України у даному випадку неможливе. Технічні несправності вагону, в якому було виявлено нестачу вантажу, мали прихований характер і виникли в процесі перевезення вантажу. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у нестачі вантажу. Правилами користування вагонами і контейнерами не передбачено ані права, ані обов’язку вносити до пам’яток про забирання вагонів будь-яких зауважень, у тому числі щодо технічного стану вагону.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх.№21893/18 від 25.10.2018р. відповідач зазначив, що маса вантажу у вагоні була визначена відправником. Оскільки вагон прибув на станцію у технічно справному стані, без ознак недостачі, з непошкодженими ЗПП, а невідповідність маси вантажу була виявлена після прийняття вагону та без участі відповідача, тому відмова у комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту була законною та обґрунтованою. Експертиза РТПП Миколаївської області була розпочата 23.05.2018р., та про її проведення залізницю було повідомлено лише 24.05.2018р.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 26.11.2018р., яке відбулося за участю представників сторін, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

20.05.2018р. зі станції відправлення Кам'янець-Подільський Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (відправник та одержувач вантажу, позивач) відправлений вантаж в тому числі у вагоні 95643516 у кількості 61200 кг, що підтверджується накладною №34967372, згідно з якою вантаж завантажений у вагон насипом та вагони запломбовані ЗПП відправника.

Також судом встановлено, що 22.05.2018р. вантаж прибув до станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.

При визначенні на вагах перевантажувального терміналу ТОВ СП "Нібулон" маси вантажу було виявлено невідповідність даним, зазначеним у перевізних документах.

23.05.2018р. комісією у складі вагаря ТОВ СП «Нібулон», прийомоздавальника ТОВ СП «Нібулон», змінного майстра ТОВ СП «Нібулон» та начальника команди охорони ТОВ СП «Нібулон» складений акт про виявлення нестачі вантажу, згідно з яким при визначенні на вагах №2, 21.12.2017р. (номер ваг, дата останньої повірки) перевантажувального терміналу ТОВ СП «Нібулон» маси брутто вагону 95643516, який прибув за станції Камінець-Подільський на станцію Миколаїв-Вантажний на адресу ТОВ СП «Нібулон» за накладною №34967372 від 20.05.2018р. виявлено невідповідність маси брутто вантажу порівняно з даними, зазначеними в накладній у розмірі 2900 кг.

У листі від 23.05.20018р. №23/25 позивач заявив начальнику станції Миколаїв-Вантажний про невідповідність маси вантажу у вагоні №95643516, відправленого за накладною №34967372 від 20.05.2018р., які зазначені у перевізних документах та вимагав відповідача прийняти участь у перевірці маси вантажу у вказаному вагоні та скласти комерційний акт.

23.05.2018р. листом №177/М станцією Миколаїв-Вантажний повідомлено про відсутність підстав для комісійної видачі вагону №95643516, оскільки під час огляду вагону представниками станції виявлено: вагон у технічному справному стані, ЗПП відправника у наявності не пошкоджені, відбитки відповідають вказаним у перевізних документах, інших комерційних несправностей не виявлено, вагони забрані зі станції без зауважень, про що свідчить пам’ятка на подавання вагонів №811.

23.05.2018р. позивач звернувся до Херсонської дирекції залізничних перевезень РФ "Одеська залізниця" із скаргою на відмову у складанні комерційного акту №23-2/35, згідно з якою просив надати розпорядження керівництву станції Миколаїв-Вантажний про забезпечення участі представника залізниці у перевірці маси вантажу у вагоні №95643516, відправленого за накладною №34967372 від 20.05.2018р. та складання відповідного комерційного акту.

За результатами розгляду скарги Херсонською дирекцією залізничних перевезень РФ "Одеська залізниця" у листі від 23.05.2018р. №225 повідомлено, що відмова Начальника станції Миколаїв-Вантажний у комісійній видачі вантажу є обґрунтованою та відсутні підстави для комісійної видачі вантажу із вагону №95643516 та складання комерційного акту.

У листі від 24.05.2018р. №24/35, який одержаний станцією Миколаїв-Вантажний 24.05.2018р. о 08:30, позивач повідомив залізницю, що при визначенні на вагах перевантажувального терміналу ТОВ СП «Нібулон» маси брутто вагону №95643516 було виявлено невідповідність маси вантажу у розмірі 2900 кг порівняно з даними, які зазначені у перевізному документі. Також у листі позивач повідомив, що приймання вантажу буде проводитись на території перевантажувального терміналу ТОВ СП «Нібулон» 24.05.2018р. о 11:00 за участю експертів Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та запропонував направити уповноваженого представника залізниці для участі у прийманні вказаного вантажу та складанні акту про приймання вантажу по кількості.

24.05.2018р. комісією у складі вагаря ТОВ СП «Нібулон», прийомоздавальника ТОВ СП «Нібулон» та змінного майстра ТОВ СП «Нібулон» складений акт приймання продукції за кількістю №19, з якого вбачається:

- час початку приймання продукції – 24.05.2018р. о 11:00;

- час закінчення приймання продукції – 24.05.2018р. о 12:58;

- час видачі вантажу органом транспорту – 23.05.2018р. о 04:30;

- час доставки вантажу та огляд одержувача – 24.05.2018р. о 12:58;

- у складанні комерційного акту відмовлено;

- визначення кількості продукції (товарів) проводилось на справних вагах ВЕВ 150/2 заводський номер 1370614/2, дата Державної повірки 21.12.2017р.;

- за чиєю вагою або пломбами відвантажено продукції – відправника, стан пломб – справні;

- при перевірці вантажу встановлено: зерно пшениці, за документами - 61200 кг, фактична кількість – 58510 кг, нестача -3050 кг;

- чи могла вміститися продукція, якої нестає у вагоні – могла;

- висновок комісії про причини і місце утворення нестачі – при огляді вагону встановлено: у місці з’єднання кришки і бункеру середнього розвантажувального бункеру, з протилежної сторони від штурвалів вагону виявлений зазор, в якому зажаті зерна пшениці. При знятті пломб на верхніх завантажувальних люках при огляді поверхні і місткості вантажу виявлено: у третьому (від сходів вагону) завантажувальному люці є поглиблення вантажу у вигляді воронки завглибшки візуально близько 1,2 1,5 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою, характерний для стікаючого вниз вантажу у бік середнього розвантажувального бункеру, з протилежної сторони від штурвалів вагону. В інших завантажувальних люках поверхня вантажу рівна, без поглиблень.

При цьому комерційного акту на станції призначення складено не було.

Згідно з висновком експертів, викладеним в акті експертизи Регіональної ТПП Миколаївської області №120-699, який складений 24.05.2018р. при зважуванні і огляді одного залізничного вагону (хопера) №95643516 за непорушними пломбами відправника, завантаженого зерном пшениці насипом встановлено: фактична маса нетто складає 58150 кг, що на 3050 кг менше проти вказаних у залізничній накладній №34967372. При цьому в акті експертизи зазначено, що у місці з’єднання кришки і бункеру середнього розвантажувального бункеру з протилежної сторони від штурвалів вагону виявлений зазор, у якій зажаті зерна пшениці. При знятті пломб у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках, при огляді поверхні і місткості вантажу виявлено: в оглянутому вагоні у третьому (від сходів вагону) завантажувальному люці є поглиблення вантажу у вигляді воронки (конусоподібної порожнини) завглибшки візуально близько 1,2-1,5 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою, характерній для стікаючого вниз вантажу, у бік середнього розвантажувального бункеру, з протилежної сторони від штурвалів вагону. У інших завантажувальних люках поверхня вантажу рівна, без поглиблень. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися недоліку вантажу.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 03.09.2018р. №10615/3-18/27 вартість однієї тони вантажу (пшениці), що було прийнято до перевезення та відправлено зі станції Кам’янець-Подільський Південно-Західної залізниці за накладною №34967372 від 20.05.2018р. у вагоні №95643516 складала 5880 грн., в т.ч. ПДВ (без включення провізних платежів). Маса вантажу, зазначена у перевізному документі у вагоні №95643516 – 61200 кг. Загальна вартість вантажу у вагоні №95643516, відправленого за накладною №34967372 від 20.05.2018р. складає 359856 грн.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, із врахуванням норми недостачі вантажу 0,5% маси нетто вантажу (природна втрата), маса відповідальної недостачі вантажу у вагоні №95643516 становить 16134,72 грн.

Позивачем також був наданий до суду лист заводу-виробника вагонів-зерновозів ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" від 28.07.2016р. №50-01-36/1337, з якого вбачається, що відповідно до конструкторської документації на механізм розвантаження вагону для зерна моделі 19-752 виробництва ПАТ "КВБЗ" при закритих розвантажувальних люках зазор між резиновими ущільнювачами та кришкою (для вагона-зерновоза) не допускається по всьому периметру місця утілення.

В свою чергу відповідачем надано до суду пам’ятку №811 про подавання вагонів (час передачі вагонів при подаванні 23.05.2018р. о 04:30), який не містить зауважень одержувача вагону №95643516 та пам’ятку №806 (час забирання вагонів залізницею 24.05.2018р. о 14:00) про забирання вагонів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №34967372 від 20.05.2018р. свідчить про укладення між відправником (позивач) і залізницею (відповідач) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивач), яким і подано позов до суду, що відповідає вимогам п."б" ст.130 Статуту залізниць України.

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ст.38 Статуту залізниць України завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження. Перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.

У п.3 Правил пломбування вагонів і контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №793/5984 10.09.2001р. встановлено, що завантажені криті вагони, ізотермічні, хопери-зерновози, цистерни і контейнери пломбуються: ЗПП (пломбами) залізниці, коли вантаж завантажено залізницею; ЗПП (пломбами) відправника, коли вантаж завантажено відправником.

Відомості, які наведені у залізничній накладній №№34967372 від 20.05.2018р. свідчать, що завантаження вантажу у вагони здійснено відправником і ним же вказані вагони запломбовані ЗПП. В свою чергу перевізником жодних зауважень щодо неправильного накладення ЗПП на вагони, або відсутності ЗПП на вагонах не надано і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Між тим, відомості, які зазначені вантажовідправником в акті приймання продукції за кількістю №19 від 24.05.2018р. свідчать про наявність пошкоджень вагону, які не забезпечують збереження вантажу під час його перевезення.

Більш того, такі відомості щодо наявності пошкоджень вагону, а також щодо наявності ознак втрати вантажу підтверджуються і висновком експерта РТПП Миколаївської області в Акті експертизи №120-699 від 24.05.2018р.

При цьому господарський суд враховує, що позивачем було повідомлено відповідача про призначення приймання вантажу саме на 24.05.2018р. о 11:00 та запропоновано залізниці взяти участь у прийманні вантажу та складанні відповідних актів.

Водночас згідно з листом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" наявність щілин між кришками і горловинами розвантажувальних люків у вагонах для зерна моделі 19-752 не допускається, а відповідно до вимог Технічних умов ТУ 24.05.491-81 "Вагон для зерна модель 19-752" резинові ущільнювачі розвантажувальних люків повинні забезпечувати щільне прилягання кришок по всьому периметру, не допускаючи розсипання вантажу на шляхи і виключаючи попадання атмосферних опадів у середину кузова вагону.

Отже, господарський суд вважає, що встановлені обставини, які свідчать про пошкодження вагону та про наявність ознак втрати вантажу в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України унеможливлюють звільнення залізниці від відповідальності за нестачу вантажу, навіть за умови непошкоджених пломб вантажовідправника.

Водночас встановлення таких обставин щодо пошкодження вагону спростовує відомості відповідача про технічну справність цього вагону, про що зазначено у листі станції Миколаїв-Вантажний від 23.05.2018р. №177/М.

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон".

При цьому, розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, та згідно з яким вартість недостачі вантажу становить 16 134,72грн., перевірений господарським судом та встановлено, що маса і вартість відповідальної недостачі вантажу у вагоні №95643516 правильно розрахована позивачем.

Посилання відповідача на те, що вантаж був прийнятий вантажоодержувачем без претензій до залізниці, про що свідчить відповідна пам’ятка про подавання вагонів, господарським судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до п.4 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про

подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Водночас вказаним наказом не передбачено внесення до пам’ятки зауважень вантажоодержувача щодо вантажу у відповідному вагоні.

Посилання відповідача на те, що датою початку експертизи, яка проведена за участю експерта РТПП Миколаївської області є 23.05.2018р., а відповідача до участі у вказаній експертизі запрошено на 24.05.2015р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки саме 23.05.2018р. експертом РТПП Миколаївської області отримано заявку та наряд позивача на проведення експертизи, а тому і дата початку проведення експертизи зазначена в акті 23.05.2018р. Фактично датою проведення експертизи є 24.05.2018р., яка вказана у відповідному акті як дата закінчення експертизи.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із залученням експертів, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат, пов’язаних із залученням експертів та оплати таких витрат в розмірі 1440 грн. позивачем надані до суду договір про надання послуг від 30.08.2016р. №938, із додатками и та додатковими угодами до цього договору, які укладені між ТОВ СП „Нібулон” (замовник) і Регіональною ТПП Миколаївської області (виконавець), акт приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2018р., рахунок на оплату №120-0699 від 01.06.2018р. та платіжне доручення №25581 від 05.06.2018р.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ ВП 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) 16134 (шістнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 72 коп. у якості відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору та 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. витрат, пов’язаних із залученням експертів та проведенням експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 03 грудня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець