Ухвала суду № 78279081, 13.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2018 р. Справа № 914/2998/16

м. Львів

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_1, с. Грабовець, Стрийський район, Львівська область, з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», м. Стрий, Львівська область, на суму 282913,00 грн.

у справі за заявою: Відріг Фінанц унд Бетайлігунге - Акціенгезельшафт (Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft)

про: банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (вул.Грабовського, буд. 3, м. Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 00274878).

Суддя Артимович В.М.

секретар судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від кредитора (ОСОБА_1): не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від інших кредиторів: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 3111 від Відріг Фінанц унд Бетайлігунге - Акціенгезельшафт (Widrig Finanz Ц Beteiligungs-Aktiengesellschaft) поступила заява про порушення справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий».

Ухвалою суду від 01.12.2016 р. прийнято до розгляду заяву Відріг Фінанц унд Бетайлігунге - Акціенгезельшафт (Widrig Finanz Ц Beteiligungs-Aktiengesellschaft) про порушення справи про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» та підготовче засідання суду призначено на 14.12.2016 р.

Ухвалою суду від 20.12.2016 р. порушено провадження у справі № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», визнано безспірні вимоги кредитора Відріг Фінанц унд Бетайлігунге-Акціенгезельшафт (Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft) до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» у розмірі 1958236,30 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», розпорядником майна ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» призначено арбітражного керуючого Чорнія М.В., встановлено арбітражному керуючому Чорнію М.В. оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», в задоволенні заяв арбітражних керуючих Стадника А.Л., Рудого А.М., Михайловського С.В., Кізленка В.А., Сиволобова М.М. про участь у даній справі відмовлено, попереднє засідання суду призначено на 07.02.2017 р.

Постановою Господарського суду Львівської області від 02.11.2017 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чорнія М.В.

20.09.2018 р. на розгляд суду від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» на суму 282913,00 грн.

Пунктом 10 ухвали Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 р. провадження у справі в частині розгляду заяви ОСОБА_1 до ТзОВ «Меблевий комбінат «Стрий» на суму 282913,00 грн. припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задолено частково, п. 10 ухвали Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 р. скасовано, справу № 914/2998/16 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 282913,00 грн. до боржника передано на новий розгляд господарському суду Львівської області.

Супровідним листом Львівського апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/2998/16 повернуто Господарському суду Львівської області.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/2998/16 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 282913,00 грн. до ТзОВ «Меблевий комбінат «Стрий» розподілено судді Артимовичу В.М.

Ухвалою суду від 15.08.2018 р. справу в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 282913,00 грн. до ТзОВ «Меблевий комбінат «Стрий» прийнято до розгляду, розгляд справи в частині розгляду заяви ОСОБА_1 призначено на 19.09.2018 р.

19.09.2018 р. на розгляд суду представник ОСОБА_1 подав клопотання з проханням зупинити провадження у даній справі в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог.

23.10.2018 р. заявник подав клопотання про відкладення розгляду справи.

06.11.2018 р. на розгляд суду ліквідатор подав клопотання з проханням долучити до матеріалів справи копію постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 р. у справі № 914/737/17.

13.11.2018 р. на розгляд суду ліквідатор подав пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про часткове визнання кредиторських вимог в сумі 20712,91 грн.

В судове засідання 13.11.2018 р. представники кредиторів, заявника та ліквідатор не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи в сукупності з матеріалами справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд встановив таке.

Провадження у справі № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» порушене 20.12.2016 р., оголошення про порушення справи про банкрутство товариства оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.12.2016 р.

13.04.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період з 20.01.2014 р. до 30.04.2014 р. в сумі 30913,13 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку за період з 30.04.2014 р. до 31.08.2016 р. в сумі 252000,00 грн.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 18.04.2017 р. порушив провадження у справі № 914/737/17 за позовом ОСОБА_1 до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» про стягнення заборгованості із заробітної плати, а ухвалою від 23.05.2017 р. припинив провадження у справі № 914/737/17 з тих підстав, що заяву ОСОБА_1 слід розглядати в межах справи № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий». Проте, Львівський апеляційний господарський суд скасував ухвалу господарського суду Львівської області від 23.05.2017 р. у справі № 914/737/17 та передав матеріали справи № 914/737/17 на розгляд Господарського суду Львівської області.

Господарський суд Львівської області розглянув справу № 914/737/17 за позовом ОСОБА_1 до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» у межах справи № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 23.05.2018 р. у справі № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий», Господарський суд Львівської області у межах справи № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» розглянув справу № 914/737/17 за позовом ОСОБА_1 до ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і ухвалою від 17.10.2017 р. у справі № 914/737/17 відмовив у задоволенні позову. Заявлені у справі № 914/2998/16 про банкрутство ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» вимоги ОСОБА_1 тотожні вимогам, що були предметом розгляду у справі № 914/737/17 і вирішені судом.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/737/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.10.2017 р. у справі № 914/737/17 скасовано і ухвалено нове рішення: позов задоволено частково, стягнуто з ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» на користь ОСОБА_1 20712,91 грн., з яких: 900,00 грн. заробітна плата за лютий 2014 р., 818,18 грн. заробітна плата за квітень 2014 р., 9000,00 грн. допомога з тимчасової непрацездатності за березень 2014 р., 8100,00 грн. допомога з тимчасової непрацездатності за квітень 2014 р., 1894,73 грн. середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 30.04.2014 р. до 08.05.2014 р., у решті позову відмовити.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 р. у справі № 914/737/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/737/17 в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.05.2014 р. по 31.08.2016 р. в сумі 250105,27 грн. залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/737/17 в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.05.2014 р. по 31.08.2016 р. в сумі 250105,27 грн. залишено без змін.

У п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. за № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Як вбачається з наведеного вище та раніше зазначалося, грошові вимоги ОСОБА_1 у даній справі та у справі № 914/737/17, рішення по якій набрало законної сили, є тотожними. Відтак, факти, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 914/737/17 є обов'язковими при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника у даній справі, та не підлягають доказуванню і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо).

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника, письмові пояснення учасників провадження у даній справі та рішення у справі № 914/737/17, яке набрало законної сили, дійшов висновку, що грошові вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому визнанню в сумі 20712,91 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в першу чергу.

В судовому засіданні судом також розглянуто клопотання заявника ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 914/737/17. Зважаючи на те, що станом на дату судового засідання 13.11.2018 р. постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 914/737/17 набрала законної сили, а її копія долучена ліквідатором до матеріалів даної справи, у суду відсутні підстави для задоволення даного клопотання. Відтак, у клопотанні ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі слід відмовити.

У зв'язку з перебуванням судді Артимовича В.М. на лікарняному з 14.11.2018 р. по 20.11.2018 р. повний текст ухвали складено 24.11.2018 р.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 8, 23, 40, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 75, 234, 235, 240 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі від 19.09.2018 р. відмовити.

2. Грошові вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) визнати частково в сумі 20712,91 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» в першу чергу.

3. У задоволенні решти грошових вимог відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття відповідно до ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 24.11.2018 р.

Суддя Артимович В.М.