Ухвала суду № 78278883, 04.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

м. Київ

04.12.2018Справа № 910/21682/15

За заявою ОСОБА_1

до Державного підприємства "Конярство України"

про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку

У межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Чеберяка П.П. перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

28.11.2017 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" прийнято до розгляду та зупинено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку до повернення матеріалів справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Конярство України" на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.10.2017 по 03.10.2018 в розмірі 42 393 (сорок дві тисячі триста дев'яносто три) грн. 52 коп., а також витрат на листування в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 80 коп., стягнуто з Державного підприємства "Конярство України" в дохід Державного бюджету України 1 550,56 коп. судового збору.

03.12.2018 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу.

На виконання розпорядження В.о. Керівника апарату Латко І.О. № 05-23/2057 від 03.12.2017 проведено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Чеберяка П.П.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закону) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

Відтак, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до Державного підприємства "Конярство України" про банкрутство повинна розглядатись складом суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається у тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Слід зазначити, що Європейський суд з справ людини у рішеннях "Coeme та інші проти Бельгії" (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року), "Gurov проти Молдови" (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року), "Олександр Волков проти України" (№ 21722/11, рішення від 9 січня 2013 року), "DMD Group A.S. проти Словаччини" (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року), "Сокуренко і Стригун проти України" (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) наголосив, що поняття "суд, встановлений законом", вжите у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Отже, зважаючи на викладені вище обставини суддя Омельченко Л.В. підлягає самовідводу від розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до Державного підприємства "Конярство України" про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 35, 38, 39, 40, 233-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Омельченка Леоніда Володимировича задовольнити.

2. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до Державного підприємства "Конярство України" про банкрутство, передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справ.

3. Ухвала набирає законної сили 04.12.2018, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Омельченко