Рішення № 78278766, 04.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2018

Справа № 910/13988/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика"

про стягнення 9455,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" про стягнення 9455,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок завищення обсягів виконаних робіт за договорами №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015, №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 позивачу завдано збитки на суму 9455,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13988/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання залучення до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза".

В обґрунтування свого клопотання позивач посилається на те, що у разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову, місцевому бюджету міста Києва будуть завдані збитки, у зв’язку із чим, на думку позивача рішення в даній справі може вплинути на права та обов’язки вказаних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 9455,00 грн. збитків з підстав завищення відповідачем вартості виконаних робіт за укладеними між позивачем та відповідачем договорами на виконання проектних робіт, з урахуванням чого рішення в даній справі не може вплинути на права і законні інтереси Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза", а також не наділить таких осіб новими правами та не покладе на них нових обов’язків, не змінить та не позбавить їх прав та обов’язків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 23.10.2018, отриманою відповідачем 26.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047953603.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" від 01.10.2015 № 973 "Про передачу функцій замовника будівництва ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі" (далі - Розпорядження) Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" визначено замовником будівництва

На виконання вимог вказаного розпорядження, між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" як замовником та Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" як підрядником були укладені наступні договори: договір №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, договір №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 та договір №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015.

У відповідності до умов вказаних договорів відповідач зобов’язався виконати топографо-геодезичну підоснову М 1:2000, топографо-геодезичну підоснову М 1:500 та інженерно-геодезичні вишукування в масштабі 1:500 по об'єкту "Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі м. Києві" (роботи), а позивач взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.

Позивачем зазначено, що на виконання умов договорів відповідачем були виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи по об’єкту "Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі м. Києві".

Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено аудит стосовно діяльності КП "Спецжитлофонд" щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з будівництва ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву "Осокорки- Північні" у Дарницькому районі м. Києва.

За результатами проведеного аудиту було встановлено завищення вартості виконаних Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" робіт у розмірі 9 455,00 грн.

Результати проведеного аудиту викладені у аудиторському звіті, копія якого наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що внаслідок завищення відповідачем обсягів і вартості виконаних проектно-вишукувальних робіт в актах за грудень 2015 – вересень 2016 року, позивачем було зайво перераховано на рахунок відповідача кошти на суму 9 455,00 грн., у зв’язку із чим, позивачу завдані збитку у вказаній сумі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Спір у даній справі виник, у зв’язку із тим, що як стверджує позивач, Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" завищено вартість виконаних робіт за договорами №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 та №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 на загальну суму 9455,00 грн.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач вказує на Аудиторський звіт (без номеру та дати) Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №151/151 від 18.09.2014 (в редакції на час проведення перевірки), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно п. 1.8 Положення, Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" (п. 1.11).

Відповідно до п. 2.1. Положення, основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва та районів міста Києва, іншими суб'єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

У відповідності до Статуту Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 777 від 19.04.2001, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" створене рішенням Київської міської ради № 217/1194 від 01.03.2001 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та підпорядковується Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, з урахуванням наведеного Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит комунальних підприємств, в тому числі Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Враховуючи наведене, Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним доказом факту завищення вартості виконаних за договорами підряду на виконання вишукувальних та проектних робіт на загальну суму 9455,00 грн., оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом позивача, який окрім іншого, проведений не державним органом, не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Звіт аудиту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором. Аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень підприємства та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у звіті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Крім того судом враховано, що у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованого Департаменту підприємством факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному звіті сум та не звільняють сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як належний та допустимий доказ на підтвердження завищення вартості робіт на загальну суму 9455,00 грн., виконаних за договорами №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 та №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015, оскільки встановлені у звіті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, документів на підставі яких представниками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено суму завищення вартості робіт матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Судом враховано, відповідно до пп. 4.4.6 п. 4.6 договорів сторони погодили можливість зміни ціни договору у разі виявлення завищення вартості (обсягу) робіт, виявленої після проведення експертизи уповноваженим органом, однак, докази укладення між сторонами додаткових угод до договору про внесення змін щодо ціни договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не надано жодних первинних документів в підтвердження завищення вартості робіт за договорами №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 та №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 на загальну суму 9455,00 грн.

Оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договорами, а також не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 9455,00 грн., то суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З наведеного випливає, що збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивачем не доведено суду завищення відповідачем вартості робіт за договорами №198 про виконання вишукувальних робіт від 22.08.2016, №145 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 та №146 на виконання проектних робіт від 14.12.2015 на загальну суму 9455,00 грн.. Докази порушення відповідачем зобов’язань за вказаними договорами та наявності причинного зв’язку між діями відповідача та заявленою позивачем сумою в матеріалах справи, також відсутні.

З урахуванням наведеного, позивачем не доведено суду наявності підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді збитків.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення: 04.12.2018.

Суддя О.В. Гулевець