Ухвала суду № 78278601, 29.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/15232/18

Суддя Якименко М.М., розглянувши

позовну заяву Установи « 28 Управління начальника робіт» (03168, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6; код ЄДРПОУ 24967480)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ИССО» (02093, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 26-К, офіс 12; код ЄДРПОУ 25153041)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, ВУЛИЦЯ ВАЛЕНТИНИ ЧАЙКИ, будинок 16; код ЄДРПОУ 34536374)

про визнання права власності та витребування майна, визнання договору недійсним та стягнення 436 222,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Установа "28 Управління начальника робіт" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД" про визнання за позивачем права власності на баштові крани КБ-403А - зав. № 974 та КБ-405-1А - зав. № 2125, визнання укладеного між відповідачами договору № 1/3/10 від 03.10.2016 року на послуги з оренди механізмів недійсним, зобов'язання відповідачів повернути з незаконного володіння та використання баштові крани КБ-403А - зав. № 974 та КБ-405-1А - зав. № 2125, а також стягнути з відповідачів доходи, одержані від незаконного володіння майном та його використання в сумі 386400,00 грн. та втрати від інфляції в сумі 49822,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому суд звертає увагу, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, предметом даного позову є вимоги позивача про: визнання недійсним укладеного між відповідачами договору, стягнення 436222,00 грн., визнання права власності на майно (баштові крани КБ-403А - зав. № 974 та КБ-405-1А - зав. № 2125) та витребування спірного майна від відповідачів.

Тобто, звернувшись до суду в листопаді 2018 року із позовом з трьома вимогами, що носять немайновий характер, в тому числі про визнання права власності на майно вартістю 1412550,00 грн. (згідно довідки позивача від 12.03.2018 року), судовий збір за яку визначається як за вимогу майнового характеру, та майновими вимогами про стягнення суми, позивач мав сплатити з урахуванням змісту заявлених вимог, 31255,58 грн. (21188,25 грн.+1762,00 грн.+1762,00 грн.+6543,33 грн.) судового збору.

Натомість позовні матеріали містять клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилається на скрутний фінансовий стан Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України та довідку про заборгованість із виплати заробітної плати як підставу для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову.

Розглядаючи клопотання позивача про звільнення сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких- не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору позивачем, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та відсутність умов, визначених вказаною статтею, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має сплатити з урахуванням змісту позовних вимог 31255,58 грн. судового збору.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак, в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов'язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: позовні матеріали не містять жодних доказів фактичного перебування спірного майна (баштових кранів) у володінні відповідачів та зазначення точного місця перебування майна (земельної ділянки); не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача 2 звернення від 23.03.2018 року № 83, належним чином засвідченої копії проекту договору оренди, доданого до цього листа; належним чином засвідчених копій звернення позивача № 82 від 23.03.2018 року, звернення до Дарницького управління поліції ГУНП у місті Києві (вх. № 8542); інформації про стан досудового розслідування № 12018100020003597; належним чином засвідчених копій повідомлення № 6555/125/48-2018 від 02.04.2018 року, повідомлення № 7986/125/48-2018 від 02.04.2018 року тощо.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Установи "28 Управління начальника робіт" без руху.

3. Встановити Установі "28 Управління начальника робіт" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Встановити Установі "28 Управління начальника робіт" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмових доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 31255,58 грн.;

- подання до суду належних та допустимих доказів фактичного перебування спірного майна (баштових кранів) у володінні відповідачів та на підтвердження точного місця перебування майна (земельної ділянки);

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача-2 звернення від 23.03.2018 року № 83;

- подання до суду належним чином засвідченої копії проекту договору оренди, доданого до листа №83 від 23.03.2018 року;

- подання до суду належним чином засвідчених копій звернення позивача №82 від 23.03.2018 року, звернення до Дарницького управління поліції ГУНП у місті Києві (вх. № 8542); копій повідомлення № 6555/125/48-2018 від 02.04.2018 року, повідомлення № 7986/125/48-2018 від 02.04.2018 року;

- подання до суду інформації про стан досудового розслідування №12018100020003597.

Надати суду докази (опис вкладення в лист та фіскальний чек) направлення копій вказаних доказів відповідачам.

4. Ухвала набрала законної сили 29.11.2018 року та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Якименко