Рішення № 78278490, 27.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/128/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 Справа № 908/2172/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді – Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання – Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2172/18

за позовною заявою: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача: комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1

про стягнення 97 757,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.12.16 № 3194

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

23.10.18 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (далі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС”) з позовною заявою від 18.10.18 № 28-23/23174 про стягнення з комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (надалі КП “ПКВ” Енергодарської МР) 97 757,11 грн. заборгованості за договором від 25.10.11 № 5Т-11, з якої: 88 116,38 грн. – основний борг, 7 552,62 грн. – пеня, 611,51 грн. – індекс інфляції, 1 476,60 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 193, 198, 230, 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, а також порушенням відповідачем зобов’язань за договором від 25.10.11 № 5Т-11 в частині оплати наданих позивачем послуг з виробництва теплової енергії за період з січня по лютий 2018 р. у загальній сумі 88 116,38 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.18, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.10.18 суддею прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2172/18 (якій присвоєно № провадження 17/128/18), справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.11.18.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У засіданні суду 27.11.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 18.10.18 № 28-23/23174. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь 97 757,11 грн. заборгованості за договором від 25.10.11 № 5Т-11, з якої: 88 116,38 грн. – основний борг, 7 552,62 грн. – пеня, 611,51 грн. – індекс інфляції, 1 476,60 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/2172/18, станом на час прийняття цієї справи до свого провадження суддею Корсун В.Л. місцезнаходженням КП “ПКВ” Енергодарської МР є: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, оф. 5-1.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2172/18 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 29.10.18 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого знаходиться у справі, уповноваженою особою КП “ПКВ” Енергодарської МР отримано 02.11.18 ухвалу суду від 29.10.18 (про відкриття провадження у справі).

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2172/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2172/18, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (споживачем, відповідачем у справі) 25.10.11 укладено договір № 5Т-11 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, теплопостачальна організація зобов’язалась відпустити теплову енергію у вигляді гарячої води в об’ємах, вказаних у Додатку № 1, з параметрами теплоносія згідно температурного графіку теплової мережі, затвердженого головним інженером (першим заступником генерального директора) теплопостачальної організації, узгодженого з місцевими органами влади; а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.07.13), теплова енергія відпускається споживачу у відповідності до теплових навантажень згідно з Додатками №№ 1, 3, 4 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в опалювальний період – 1,619 Гкал/г;

- гаряче водопостачання – 0,068 Гкал/г.

За визначенням п. 3.2.17 Договору, по закінченню звітного місяця, споживач зобов’язаний підписати надані нарочно з боку теплопостачальної організації акти про надання послуг по виробництву, транспортуванню та постачанню теплової енергії в 3-х екземплярах протягом 2-х робочих днів, з моменту отримання, з обов’язковим позначенням дати підписання акту та по 2 екземпляра актів повернути представнику теплопостачальної організації, який передає споживачу податкову накладну. Споживач в актах про надання послуг в обов’язковому порядку робить відмітку про отримання податкової накладної та дату її отримання.

Пунктом 6.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 20.06.14) визначено, що розрахунковим документом на оплату є 2-х сторонній акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з транспортування теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, визначеного як сума: тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії, тарифу на постачання теплової енергії, які затверджуються уповноваженим відповідно до законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку.

Згідно із п. 6.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.07.13), оплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації. Можливі інші форми розрахунків за відпущену теплову енергію по цьому договору, які не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання споживачем та теплопостачальною організацією. Строк дії даного договору – до 31.12.12. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявила про закінчення строку його дії.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що вказаний договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього представники сторін суду не надали.

Оцінивши надані докази суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов договору від 25.10.11 № 5Т-11 позивачем в січні-лютому 2018 р. надано відповідачу послуги по постачанню теплоенергії на загальну суму 88 116,38 грн., що підтверджується підписаними та засвідченими печатками з обох сторін актами від 31.01.18, а саме: № 43/01 на суму 38 303,95 грн., № 44/01 на суму 9 514,27 грн., № 45/01 на суму 166,80 грн. та від 28.02.18, а саме: № 43/02 на суму 32 034,78 грн., № 44/02 на суму 7 957,08 грн., № 45/02 на суму 139,50 грн. (належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи).

Як було зазначено вище в тексті цього рішення, оплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації. Можливі інші форми розрахунків за відпущену теплову енергію по цьому договору, які не суперечать діючому законодавству (п. 6.4. договору).

Отже, строк оплати наданих послуг за січень 2018 року – до 28.02.18, за лютий 2018 року – до 31.03.18.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Доказів правомірності своїх дій (бездіяльності) щодо такої несплати суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 88 116,38 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 552,62 грн. пені, 611,51 грн. інфляційних втрат та 1 476,60 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1 і 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.07.2013) узгоджено, що у випадку просрочки сплати наданих послуг в строк, у відповідності до п. 6.4. даного договору, споживач зобов’язаний сплатити теплопостачальній організації пеню за весь час прострочення у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Факт прострочення відповідачем зобов’язання з оплати поставленої теплової енергії підтверджується матеріалами справи № 908/2172/18.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 28.02.18 по 28.09.18 в розмірі 3 456,80 грн.

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) заявлену позивачем до стягнення суму пені суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені є вірним, тому, судом задовольняється сума пені у повному розмірі.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 1 476,60 грн. - 3 % річних та 611,51 грн. – інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

Позивачем нараховано до стягнення 3 % річних за період з 28.02.18 по 03.10.18 на загальну суму 1 476,60 грн.

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) заявлену позивачем до стягнення суму 3 % річних суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок є вірним, тому, судом задовольняється сума 3 % річних у розмірі 1 476,60 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 611,51 грн. за період з березня по серпень (включно) 2018 року.

Перевіривши (за допомогою ІПС “Законодавство”) наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за вказані періоди встановлено, що він здійснений у відповідності до чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, код ЄДРПОУ 32166551) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964, р/р № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Енергодар, МФО 320478) – 88 116 (вісімдесят вісім тисяч сто шістнадцять) грн. 38 коп. основного боргу, 7 552 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 62 коп. пені, 611 (шістсот одинадцять) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 60 коп. 3 % річних та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.12.18

Суддя В.Л. Корсун