Рішення № 78278352, 22.11.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.2018 Справа № 905/1565/18

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» (61105, місто Харків, вулиця Киргизька, будинок №19; код ЄДРПОУ – 40181642)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34, код ЄДРПОУ – 31831942)

про стягнення 336 046,72 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №282 від 26.12.2017)

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення 336 046,72 гривень, з яких: 200 000,00 гривень основної заборгованості, 89 523,29 гривень пені, 9 255,00 гривень 3% річних, 37 268,43 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №523-ВЭ-ЗуТЭС від 15.08.2016 в частині своєчасної оплати заборгованості, у зв’язку з чим позивачем нарахована пеня , інфляційні втрати і річні.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1565/18.

Вказаною ухвалою вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.09.2018, встановлено строк на подання письмових доказів.

На адресу господарського суду Донецької області 11.09.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 12.09.2018 продовжено термін для подання доказів по справі, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.10.2018 о 12:30 год.

02.10.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову, просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 20.11.2018, вирішено надати сторонам додатковий строк для подання заперечень, оголошено перерву до 29.10.2018 о 13:00 год.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.11.2018.

У судовому засіданні 22.11.2018 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача, в свою чергу, заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

15 серпня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі по тексту – Замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» (далі по тексту – Підрядник, позивач) укладено договір підряду №523-ВЭ-ЗуТЭС (далі по тексту – Договір), за умовами п.1.1. якого, Підрядник приймає на себе зобов’язання на власний ризик, із власних матеріалів і за завданням Замовника виконати ремонт проточної частини насосу ПН 1135-340-4 енергоблоку ст.№1 інв.№010000002484/0000 (далі – Обладнання, роботи).

Код робіт за державним класифікатором товарів та послуг – 33.12.2.(ремонт і технічне обладнання машин і обладнання спеціального призначення).

Замовник зобов’язується оплатити вартість робіт з ремонту Обладнання, витрачених Підрядником запасних частин та матеріалів у строк, визначений у п.3.1. цього договору (п.1.4. договору).

У пункті 3.1. цього договору сторони дійшли згоди, що замовник здійснює оплату виконаних Підрядником робіт з ремонту Обладнання, використаних Підрядником запасних частин і матеріалів, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 60 календарних днів після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В) і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (за формою КБ-3).

Строк виконання робіт за цим договором встановлюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Обладнання в ремонт (п.5.1. договору).

За порушення строків виконання ремонтних робіт за договором, а також строків усунення недоліків Підрядник зобов’язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі 10% від суми, зазначеної у п.2.1. цього договору, крім того, компенсує в повному обсязі понесені Замовником збитки, спричинені затримкою виконання Підрядником даних зобов’язань за цим договором.

У випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Договір діє з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і до 31.12.2016.

Додатковою угодою №1 від 01.11.2016 сторони затвердили нову редакцію Технічного завдання, а також ціну договору – 848 878,19 гривень, крім того ПДВ 20% - 169 775,64 гривень, що разом становить 1 018 653,83 гривень.

Вказаний договір складено та підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору підряду №523-ВЭ-ЗуТЭС від 15.08.2016 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч.2 ст.837 ЦК України)

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

На виконання умов договору позивач надав послуги з ремонту обладнання на загальну суму 1 018 653,83 гривень, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за листопад 2016 року №1 від 17.11.2016, проте відповідач вартість наданих позивачем послуг оплатив частково на загальну суму 818 653,83 гривень, що підтверджується:

платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 18.01.2017 на суму 200 000,00 гривень;

платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 09.02.2017 на суму 200 000,00 гривень;

платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 16.02.2017 на суму 200 000,00 гривень;

платіжним дорученням № НОМЕР_4 від 23.02.2017 на суму 2180 653,83 гривень.

Розмір несплаченої вартості виконаних робіт склала 200 000,00 гривень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував проти факту виконання позивачем робіт за цим договором у вказаному розмірі. Зазначає, що зобов’язання з оплати виконаних робіт не порушено у зв’язку з простроченням кредитора (несвоєчасним виконанням робіт).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В даному випадку має місце прострочення оплати виконаних та прийнятих робіт Замовником.

Зобов’язання з оплати вказаних робіт не має причинно-наслідкового із несвоєчасністю виконання таких робіт Підрядником, також, відсутні перешкоди у здійсненні такого виконання.

Договором підряду №523-ВЭ-ЗуТЭС від 15.08.2016 сторонами узгоджений порядок виконання робіт, оплати виконаних робіт, а також відповідальність сторін за несвоєчасне виконання обов’язків.

Так, несвоєчасне виконання робіт Підрядником може мати наслідком для притягнення його до цивільно-правової відповідальності, передбаченої договором, але у будь-якому випадку не звільнення Замовника від обов’язку оплатити прийняті підрядні роботи.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов’язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов’язаннями.

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав, проте відповідач порушив умови Договору та Додаткової угоди до нього не здійснив своєчасну оплату вартості виконаних робіт, допустивши порушення строків розрахунків, що й зумовило звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення у цій справі позивачем не надано доказів оплати залишку заборгованості з оплати прийнятих підрядних робіт в розмірі 200 000,00 гривень, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних робіт, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача суму неустойки (пені) в розмірі 89 523,29 гривень за період з 23.01.2017 по 09.08.2018.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов’язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов’язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 7.2. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

У пункті 3.1. цього договору сторони домовились, що замовник здійснює оплату виконаних Підрядником робіт з ремонту Обладнання, використаних Підрядником запасних частин і матеріалів, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 60 календарних днів після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В) і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (за формою КБ-3).

Враховуючи, що Акт приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В) і Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (за формою КБ-3) були підписані сторонами 17.11.2016, оплата виконаних робіт мала бути проведена до 16.01.2016 включно.

Господарським судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично невірним, оскільки не відповідає вказаним вимогам законодавства та перевищує шестимісячний строк для нарахування пені.

Так, неустойка (пеня) за вказаним зобов’язанням нараховується за період з 17.01.2017 по 17.07.2017.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відповідно до пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов’язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. Проте, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ст.267 ЦК України).

У цьому разі суд з посиланням на докази у справі та норми законодавства, має встановити (обрахувати), чи мав місце пропуск строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 16.08.2018 (відтиск календарного штемпеля на поштовому конверті), отже строк позовної давності в один рік обчислюється з 16.08.2017.

Тобто, позивачем пропущений строк позовної давності щодо вимог зі стягнення неустойки (пені), а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних нарахованих на суму боргу 200 000,00 гривень за період з 23.01.2017 по 09.08.08.2018 в розмірі 9 255,00 гривень, а також інфляційні втрати нараховані на суму боргу за період з січня 2017 року по липень 2018 року в розмірі 37 268,43 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий розрахунок трьох відсотків річних є арифметично вірним.

При цьому, за здійсненим господарським перерахунком розмір 3% річних на суму боргу 200 000,00 гривень за період з 23.01.2017 по 09.08.08.2018 становить 9 271,23 гривень.

Відповідно п.2 ст.237 ГПК України, господарський суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому розмір 3% річних підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 6 ОСОБА_1 розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року № 265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення тому не вірно визначено початкову дату періоду нарахування.

За здійсненим господарським перерахунком розмір інфляційних втрат на суму боргу 200 000,00 гривень за період з 01.02.2017 по 31.07.2018 становить 33 044,06 гривень.

Враховуючи наведене, інфляційні втрати заявлені позивачем підлягають стягненню у визначеному судом розмірі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про стягнення 336 046,72 гривень, з яких: 200 000,00 гривень основної заборгованості, 89 523,29 гривень пені, 9 255,00 гривень 3% річних, 37 268,43 гривень інфляційних втрат – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34; код ЄДРПОУ - 31831942) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» (61105, місто Харків, вулиця Киргизька, будинок № 19, код ЄДРПОУ – 40181642) 200 000,00 гривень заборгованості, 9 255,00 гривень 3% річних, 33 044,06 гривень інфляційних втрат, а також 3 634,49 гривень судового збору.

В частині стягнення 89 523,29 гривень пені, 4 224,37 гривень інфляційних втрат – відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 22.11.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2018.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» (61105, місто Харків, вулиця Киргизька, будинок № 19, код ЄДРПОУ – 40181642)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок №34; код ЄДРПОУ - 31831942)

Суддя С.М. Фурсова