Рішення № 78276757, 16.11.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/481/18

Провадження № 2/691/317/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретарів судових засідань ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 13.12.2005 року померла її рідна сестра ОСОБА_6, а син останньої – ОСОБА_7 помер 14.01.2012 року. Після її сестри ОСОБА_6, її син ОСОБА_7 спадщину на своє ім’я не переоформив, оскільки являвся особою, яка фактично прийняла спадщину після смерті матері. Після смерті ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини звернувся його двоюрідний дядько – ОСОБА_5, за заявою якого була відкрита спадкова справа. На момент смерті, її сестра ОСОБА_6 мала у власності земельну частку (пай), площею 1,84 га, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району, Черкаської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та житловий будинок з надвірними будівлями № 90-А, що розташований по вул. Шевченка у с. Мліїв, Городищенського району, Черкаської області. Вона – ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею майна її померлої сестри та померлого рідного племінника, оскільки їхні батьки та її чоловік на даний час є померлими. Інших спадкоємців, крім неї, немає, оскільки вона є найближчою родичкою за ступенем спорідненості з її рідним померлим племінником. Вважає, що саме вона має право на утримання спадкового майна, в порядку спадкування за законом, після смерті її рідної сестри ОСОБА_6 та після смерті сина останньої – її рідного племінника ОСОБА_7, який є таким, що фактично прийняв спадщину після своєї матері. Факт між нею та її сестрою ОСОБА_6 встановлений рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.04.2018 року. В вересні 2017 року вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_6, але нотаріус в усній формі відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що вона пропустила шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тому їй було запропоновано звернутися до суду з даним позовом. Вона має тяжкий фізичний стан, через який не мала змоги вчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. З 2001 року вона хворіє на посттромбофибитичний синдром обох кінцівок, набряково-виразкової форми з вираженим больовим синдромом, порушення кровообігу ІІІ ступеню, деформуючий артроз кульшових суглобів, гіпертонічна хвороба серця, має інвалідність 2 групи. Вона позбавлена можливості самостійно рухатися та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою Шполянської ЦРЛ від 11.12.2017 року та довідкою МСЕК про інвалідність 2 групи. Тому вона була змушена звернутися до суду та просить визначити їй додатковий строк у три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу, який необхідний для подання нею заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори Городищенського РНО Черкаської області, після смерті її рідної сестри – ОСОБА_6, яка померла 13.12.2005 року, та після смерті її рідного племінника – ОСОБА_7, який помер 14.01.2012 року, який є таким, що фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері – її рідної сестри – ОСОБА_6

В судовому засіданні, представник позивача вимоги останньої підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з’явився, але до суду надійшов відзив, у якому голова сільської ради просив справу слухати у відсутність їхнього представника. Позовні вимоги не визнає.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача підстав для продовження їй строку для прийняття спадщини.

Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.12.2005 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР № 317378, виданого 05.01.2018 року Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області, актовий запис № 96.

ОСОБА_6 є рідною сестрою позивача ОСОБА_3, факт спорідненості яких встановлено рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.04.2018 року.

За життя ОСОБА_6 була власником земельної частки (паю) в СТОВ «Симиренківське» в розмірі 1,84 га, земельна ділянка № 152, сертифікат № 0146367. В підтвердження цього, позивачем надано копію довідки СТОВ «Симиренківське» с. Мліїв, Городищенського району, Черкаської області 20.09.2017 року № 104.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ОСОБА_8 спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» звертає увагу на те, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Позивач ОСОБА_3 посилається на те, що вона пропустила шестимісячний термін для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після померлої сестри та племінника, оскільки має тяжкий фізичний стан, хворіє на ряд хронічних хвороб та є інвалідом 2 групи. Інших причин позивач не назвала.

В судовому засіданні встановлено, що померла сестра позивача ОСОБА_6, на день смерті, проживала зі своїм сином – ОСОБА_7, який фактично прийняв спадщину після матері. Даний факт підтверджено копією довідки виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району Черкаської області від 07.03.2018 року № 128 та зазначено самим позивачем.

Оскільки, син ОСОБА_6 – ОСОБА_7 був спадкоємцем першої черги після матері та спадщину фактично прийняв, тому позивач ОСОБА_3, яка є спадкоємцем другої черги за законом після сестри, на спадщину після ОСОБА_6 претендувати не може, тому суд не вбачає доцільності визначати їй додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_6

Також, судом встановлено, що 14.01.2012 року помер племінник позивача - ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_9 1-СР № 180097, виданого 17.01.2012 року ОСОБА_4 сільською радою Городищенського району, Черкаської області, актовий запис №2.

Тобто, спадкоємцям померлого заяву про прийняття спадщини необхідно було подати до 17.07.2012 року, оскільки спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після померлого ОСОБА_7 не було, що також підтверджується копією довідки виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради, Городищенського району, Черкаської області від 07.03.2018 року № 129.

Позивач зазначила, що пропустила строк для прийняття спадщини після племінника ОСОБА_7, так як 2001 року хворіє на посттромбофибитичний синдром обох кінцівок, набряково-виразкової форми з вираженим больовим синдромом, порушення кровообігу ІІІ ступеню, деформуючий артроз кульшових суглобів, гіпертонічна хвороба серця, має інвалідність 2 групи. Вона позбавлена можливості самостійно рухатися та потребує стороннього догляду. В підтвердження цього, додала довідку від 04.10.2018 року, копії довідки Шполянської ЦРЛ від 11.12.2017 року та довідки МСЕК про інвалідність 2 групи, в якій, зокрема зазначено, що вона «може працювати касиром, вахтером».

Враховуючи викладені обставини та наведені вище норми права, зокрема те, що поважними є причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, суд приходить до висновку, що наявність хвороб у позивача не були тією підставою, яку судом можна було б визнати такою, яка об’єктивно перешкоджала звернутись їй до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7

Також, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 помер 14.01.2012 року, а позивач звернулася до суду з вказаним позовом 27.04.2018 року, тобто більше ніж через шість років, при цьому знайшовши можливість, зокрема через представника, пред’явити свої права на спадщину.

Окрім того, згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, постановою апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2018 року, ухваленій за результатами перегляду рішення Городищенського районного суду від 13.02.2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району, Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка набрала законної сили та копія котрої знаходиться у матеріалах справи, встановлено відсутність поважних причин пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини після сестри ОСОБА_6 При цьому, причини, на які посилалась ОСОБА_3 у зазначеному позові є тими ж, що і у даній справі. Окрім того, вказаною постановою апеляційного суду Черкаської області, встановлено, що за заявою ОСОБА_5, 23.03.2012 року було відкрито спадкову справу № 128/2012 після його племінника ОСОБА_7, який помер 14.01.2012 року. Тобто, ОСОБА_5 спадщину після померлого ОСОБА_7 у встановлений законом строк прийняв і оформив свої спадкові права, про що свідчить те, що його представник надав апеляційному суду Державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.01.2005 року, площею 1,84 га.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач не надала суду відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_7 та доказів щодо врегулювання спору у досудовому порядку, зокрема шляхом звернення до спадкоємця, який прийняв спадщину для надання їй згоди на подання нею заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, хоча достеменно знала, що такий спадкоємець є.

Враховуючи все вище наведене, суд приходить до висновку про відсутність жодних підстав щодо надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_6, яка померла 13.12.2005 року, та ОСОБА_7, який помер 14.01.2012 року, та вважає, що позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»; ОСОБА_8 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»; ст. ст. ст. ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Городищенського району Черкаської області, ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк. з дня проголошення рішення.

Отримати повний текст рішення сторони можуть 26.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_10