Рішення № 78273849, 29.11.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2468/18

Провадження №2/718/780/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, АТ КБ «Приватбанк», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, АТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.09.2007 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 29000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язання між «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № CVSNGA00000113. Також, між позивачем та «Приватбанк» 17.09.2007 року було укладено договір іпотеки, відповідно до якого він передав в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1. Вказує, що у зв'язку із невиконанням умов договору ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 14708,24 доларів США.

Вказує, що 10.11.2016 року державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32303243 стосовно об'єкту нерухомого майна: житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 Вважає такі дії державного реєстратора неправомірними, оскільки прийняті всупереч ч. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Тому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжен. Просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак подав до суду заяву в якій підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач державний реєстратор відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацька Г.Ф. в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заперечення, в якому вказала, що відносини з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказує, що вона як державний реєстратор перевірила документи подані заявником, а саме: довіреність уповноваженої особи банку, договір іпотеки, копію письмової вимоги про усунення порушень шляхом проведення пошуків у державних реєстрах, встановила відсутність підстав для відмови та прийняла рішення щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 за іпокодержателем ПАТ КБ «Приват банк».

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Бацей Т.М. в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмові пояснення на позов в яких проти позову заперечувала тим, що посилання на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставним, оскільки мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчуджувати без згоди власника) зазначене майно. Просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові від 14.06.2016 року при розгляді справи № 21-41а16, спір фізичної особи з державним реєстратором на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобв'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Відповідно до ч. 1 сті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

Проте за змістом Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може скористатися лише одним із декількох судових способів звернення стягнення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктомнезавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 іншого житла, окрім житлового будинку загальною площею 145,30 кв.м., житловою площею 97,70кв.м., розташованого в АДРЕСА_1, не має.

Відповідачем державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. 08.11.2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32303243 від 10.11.2016 року стосовно об'єкта нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1

Згідно ст.37 закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному

договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України, слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено два способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: 1) судовий - на підставі рішення суду (а) шляхом проведення прилюдних торгів; б) застосування процедури продажу згідно ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» (право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві); 2) позасудовий спосіб захисту (а) на підставі виконавчого напису нотаріуса; б) згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Іпотекодержатель - відповідач по справі АТ КБ «Приватбанк» скористався, саме позасудовим способом захисту для задоволення забезпечених іпотекою вимог - звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги щодо скасування рішень державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нерухомого майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, ст.ст. 16, 328, 335, 376, 392 ЦК України, ст.ст.33, 37 закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 15, 16, 30, 60, 61, 88, 114, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 323003243 від 10.11.2016 року, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради, Карвацькою Галиною Федорівною стосовно об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, що розташована в АДРЕСА_1

Стягнути з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні, 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М.Мізюк