Постанова № 78273685, 28.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1671/18Головуючий по 1 інстанції - Троян Т.Є. Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3;

відповідач - ФОП ОСОБА_4;

третя особа - ТОВ «Компанія «Фреш»

особа, що подає апеляційну скаргу - представник ТОВ «Компанія «Фреш» - адвокат Сірик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2018 року, ухваленого під головуванням судді Троян Т.Є. у залі Соснівського районного суду м. Черкаси № 220 о 10 год. 30 хв. 20.06. 2018 року, повний текст виготовлений 27.06.2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Компанія «Фреш» про захист авторського права шляхом стягнення коштів, - :

в с т а н о в и в :

10.11.2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ФОП ОСОБА_4 про захист порушеного авторського права на твори образотворчого мистецтва: картину «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом стягнення з відповідача суми компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (32 000 грн.), а також стягнення понесених судових витрат.

Позивач ОСОБА_3 обґрунтовує позовні вимоги тим, що нею у 2012 році було створено твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Авторство позивача ОСОБА_3 на вищевказаний твір образотворчого мистецтва підтверджується її підписом на творі, згідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Крім того, 12.09.2017 року Державним департаментом інтелектуальної власності при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_3 видано свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію авторського права.

29.08.2017 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2 здійснено розповсюдження товару: «Блокнот», 64 аркуша, 200 х 200, штрих код НОМЕР_4, на лицевій стороні якого протиправно використано твір, що належить ОСОБА_3, а саме частину картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Позивач зазначає, що товари, які реалізувались відповідачем, є контрафактним товаром, так як містять у своїй структурі належні виключно позивачу об'єкти авторського права. При цьому, позивач ОСОБА_3 не надавала дозвіл на використання ні творів, ні їх самостійних частин. Тому позивач вважає, що, вказаними діями відповідача, порушено її авторські права, а за таких обставин на її користь підлягає стягненню компенсація у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ТОВ «Компанію «Фреш».

У судовому засіданні 13.02.2018 року представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» про захист авторського права - задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) компенсацію за порушення авторських прав у сумі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень), витрати зі сплати судового збору у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень) та витрати з надання правничої допомоги у розмірі 5 000 (п'ять тисяч гривень), а всього стягнуто 21 320 грн. ( двадцять одна тисяча триста двадцять гривень).

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Компанія «Фреш» - адвокат Сірик О.О. оскаржила рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі Сірик О.О. зазначає, що суд першої інстанції безпідставно за відсутності належних та допустимих доказів дійшов висновку про порушення прав саме позивача і саме відповідачем. Вказує, що позивачем ОСОБА_3 не надано жодного належного та допустимого доказу використання відповідачем ФОП ОСОБА_4 саме творів позивача, що є лише припущенням, на думку, скаржника. Також судом першої інстанції залишено поза увагою не доведення факту існування у позивача ОСОБА_3 авторського права на момент виготовлення доданого до позивної заяви зошиту. Сірик О.О. зазначає, що судом першої інстанції не правильно застосовано положення ст. 3 ЦК України та 49 п. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», так як, враховуючи факт, що позивачем ОСОБА_3 взагалі не подано до суду орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який процесуально не є тотожним поданій позивачем заяві про компенсацію витрат на правничу допомогу, то відповідно до ч.2 ст. 134 ЦПК України, ОСОБА_3 повинно бути відмовлено у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Представник ТОВ «Компанія «Фреш» - Сірик О.О. просить заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2018 року у справі № 712/13932/17 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення компенсації у повному обсязі.

26 жовтня 2018 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві ОСОБА_7 зазначає, що позивач ОСОБА_3 не погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для скасування обґрунтованого та законного рішення суду. В обґрунтування відзиву адвокат ОСОБА_7 вказує, що третя особа у своїй апеляційній скарзі помилково зазначає, що позивач не довів факт наявності у нього авторського права. Позивач ОСОБА_3 для додаткового підтвердження наявності авторських прав надавала свідоцтво про реєстрацію авторського права. Більш того, зазначає, що авторство позивача ОСОБА_3 встановлено постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10.05.2018 року у справі № 686/22409/17, і постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 04.07.2018 року у справі № 750/10469/17, які не подавались до суду першої інстанції з матеріалами для реєстрації, оскільки знаходились у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, а відповідач і третя особа не заявляли клопотання про їх витребування. Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу, то адвокат ОСОБА_7 зазначає, що даний пункт апеляційної скарги не підлягає розгляду та взяттю до уваги судом, так як згідно вимог ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. У відзиві наголошується, що третя особа не має відповідних повноважень щодо подання клопотань/заяв чи інших документів щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки таке не передбачено законом. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просить залишити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2018 року у справі № 712/13932/17 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, які заявили клопотання про розгляд справи у режимі відео конференції, яке судом задоволено.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, які з'явилися в судове засідання у режимі відео конференції , вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, вирішуючи спір, та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про захист авторського права, виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, дійшовши висновку, що позивач ОСОБА_3 є автором картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки доказів іншого авторства не надано. Отже, суд виходив з того, що згоди відповідачу позивач ОСОБА_3 на використання та розповсюдження товарів із зображенням творів образотворчого мистецтва, авторські права на які належать їй, не надавала, таким чином, відповідачем ФОП ОСОБА_4 порушено її авторські права, які підлягають захисту у судовому порядку та стягнення компенсації за порушення авторського права.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає висновки суду такими, що відповідають обставинам справи, вимогам закону, та наявним у справі доказам.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 12.09.2017 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за № НОМЕР_3 «Збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_3», у тому числі у збірнику міститься картина під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с. 6-7).

29.08.2017 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2 було придбано блокнот, на якому зображено частину твору позивача «ІНФОРМАЦІЯ_2» загальна сума 45 грн. 00 коп. (а.с.14-15).

Розглядаючи справу, судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що дозволу на використання вказаного твору ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_4 не надавала. На адресу ФОП ОСОБА_4 була направлена претензія-вимога про припинення розповсюдження продукції з використанням творів ОСОБА_3 та укладення угоди про врегулювання матеріально-правової претензії (а.с.8-11).

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності згідно ч. 1 ст. 420 ЦК України відносяться, зокрема, літературні та художні твори, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.

Згідно до п.8 ч.1 ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори образотворчого мистецтва.

Відповідно до вимог частини першої статті 437 ЦК України та статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що авторське право виникає з моменту створення твору. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права автор може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором.

Згідно зі ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить: виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Апеляційний суд звертає увагу, що оскільки в матеріалах справи у обгрунтування позовних вимог наявне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 «Збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_3» від 12.09.2018 року, яке є чинним, рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про реєстрацію авторського права на твір, заява про реєстрацію авторського права на твір адресована на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від автора творів ОСОБА_3 Також наявний у матеріалах справи сам збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_3, таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про те , що ОСОБА_3 є автором картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» та відповідачем порушено її авторські права.

Також апеляційний суд, вважає, що відповідачем по справі ФОП ОСОБА_4 авторство творів ОСОБА_3 належним чином не спростовано, доказів іншого авторства у наявних матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 29.08.2017 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, розповсюджувався наступний товар, а саме: «Блокнот», 64 аркуша, 200х200, штрих код № НОМЕР_4, на лицевій стороні якого протиправно використано твір позивача ОСОБА_3, а саме частину картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Реалізація зазначеного товару підтверджується даними товарного та банківського чеків від 29.08.2017 року (а.с. 12-15).

Оскільки всупереч вимогам ст. 443 ЦК України, частин 3, 4 статті 426 ЦК України відповідач по справі ФОП ОСОБА_4 згоди на використання та розповсюдження товарів із зображенням творів образотворчого мистецтва від автора творів ОСОБА_3 не отримував, тим самим він порушив її авторські права.

Таким чином, суд першої прийшов до вірного висновку, вказавши що відповідачем ФОП ОСОБА_4 було порушено авторське право ОСОБА_3 , яке підлягає захисту у судовому порядку, з чим повністю погоджується суд апеляційної інстанції.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, який, враховуючи приписи пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VII, застосувавши розрахункову величину у розмірі 1 600 грн., та з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - принципу розумності та справедливості, дійшов вірного, обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_4 компенсації за порушення майнових авторських прав позивача ОСОБА_3 у розмірі 16 000 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч.1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи правову допомогу надавали адвокати адвокатського об'єднання «Фіделіум» на підставі Додаткового договору до договору про надання правової допомоги № 07-09/17-ц від 27.09.2017 року. Згідно даних квитанції до прибуткового касового ордеру № 8 від 10.01.2018 року проведено оплату згідно договору про надання правової допомоги та додаткового договору про надання правової допомоги у сумі 10 000 грн. адвокатському об'єднанню «Фіделіум» і цього ж дня був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 54-57).

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Апеляційний суд, вважає, що, враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, стягнувши з відповідача ФОП ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 половину понесених судових витрат у даній справі, а саме 320 грн. витрат по сплаті судового збору та 5 000 грн. витрат на правничу допомогу, всього 5320 грн.

Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Компанія «Фреш» - Сірик О.О. стосовно того, що не доведено факт наявності у позивача авторського права не знаходять свого відображення згідно до наявних у матеріалах справи доказів, оскільки у матеріалах справи наявні свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 «Збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_3» від 12.09.2018 року, рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про реєстрацію авторського права на твір, заява про реєстрацію авторського права на твір адресована на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від автора творів ОСОБА_3, також наявний у матеріалах справи сам збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_3. Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Також необхідно відзначити, що згідно зі ч.1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Оскільки, ні відповідач ФОП ОСОБА_4, по справі, ні третя особа ТОВ «Компанія «Фреш» не спростували авторства ОСОБА_3 на твори, та не надали доказів іншого, тому твердження про недоведеність авторства є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами, а тому не підлягають задоволенню судом апеляційної інстанції .

Не знаходять свого підтвердження доводи представника ТОВ «Компанія «Фреш» - Сірик О.О. щодо помилковості встановлення порушення авторського права ОСОБА_3 відповідачем ФОП ОСОБА_4, оскільки факт розповсюдження відповідачем контрафактної продукції підтверджується фіскальним та банківським чеками, які наявні у матеріалах справи у підтвердження доказу позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги, наведені представником ТОВ «Компанія «Фреш» - адвокатом Сірик О.О. не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ТОВ «Компанія «Фреш» - адвоката Сірик О.О., оскільки доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка судом, а особою, яка подає апеляційну скаргу висновки суду не спростовуються, тому відсутні підстави для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи надані сторонами докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відсутні підстави для задоволення доводів апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційним судом не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення .

Керуючись ст.ст. 258, 367, 368, 374, 375 , 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Компанія «Фреш» про захист авторського права шляхом стягнення коштів - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка її подала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції -Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, у порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Василенко Л.І.

Фетісова Т.Л.