Рішення № 78272740, 20.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2741/18

Провадження № 2/645/1668/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представник відповідача – ОСОБА_3,

секретар судового засідання – Куркін Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат, пов’язаних з розвитком здібностей дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат, пов’язаних з розвитком здібностей дитини.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 26.10.2010 року, від якого мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з позивачем та знаходитися на її утримані. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.02.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. З моменту ухвалення даного рішення суттєво змінився сімейний та матеріальний стан позивача, збільшилися матеріальні витрати на дитину, на одяг, їжу, ліки, навчання та інше, а також погіршився стан здоров’я дитини. У 2012 року у останнього були виявлені дискенезія жовчно-кам’яних шляхів, камінь у жовчному міхурі, холелітіаз, у зв’язку з чим, щорічно необхідно робити дитині ряд аналізів, що потребують значних коштів. Також рекомендована дієта, режим прийому їжі, відповідні ліки та контрольні візити до лікаря. У дитини мається дефект зору – короткозорість, у зв’язку з чим необхідні окуляри, лікування та обстеження, а також значні кошти. Посилається на те, що була змушена звільнитися з роботи та з 08.04.2016 року не працює, має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який також проживає разом з матір’ю. На даний час позивач не може повністю забезпечити потреби спільної з відповідачем дитини: у харчуванні, медичних обстеженнях, лікуванні, навчанні, одязі, заняттях спортом та іншому. З грудня 2017 року ОСОБА_4 відвідує спортивну секцію з тенісу, однак продовжувати заняття спортом дитина не може, тому що, позивач не має можливості самостійно оплачувати тренування, вартість яких складає 960 грн. на місяць. Разом з тим, витрати на розвиток здібностей сина, позивач сплачує самостійно. ОСОБА_4 є учнем 5 класу та навчається у комунальному закладі «ХСШ № 11» з поглибленим вивченням окремих предметів за науково – педагогічним проектом «Інтелект України». З 25.08.2016 року по травень 2018 року позивачем сплачено за цією програмою за навчальні посібники загальною вартістю 4030 грн. Разом з тим, ОСОБА_4 має здібності до навчання багатьох предметів, у тому числі до еврики. З метою гармонійного розвитку, дитина відвідує позашкільний освітній заклад – технічну студію «Винахідник», за відвідування якого, за період з 18 квітня 2017 року по 08 травня 2018 року, було сплачено позивачем 8800 грн. Також ОСОБА_4 є слухачем секції «інформатика» Малого каразінського університету Центру довузівської освіти ХНУ ім. В.Н. Каразіна, навчання здійснюється на платній основі, та за період з 16.09.2017 року по травень 2018 року включно позивачем сплачено за навчання у зазначеній секції - 2380 грн. Таким чином, загальна сума витрат понесених на розвиток здібностей дитини за період з 25.08.2016 року по травень 2018 року становить 15210 грн., вважає, що відповідач повинен сплачувати ? частину зазначених витрат на розвиток здібностей дитини, які становлять 7605 грн. Просить збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25.01.2010 року про стягнення аліментів, у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, у розмірі 2 000 грн. щомісячно від дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на розвиток здібностей неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 за період з 16.09.2017 року по травень 2018 року у розмірі 7 605 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 червня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат, пов’язаних з розвитком здібностей дитини.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позивних вимог та стягнути з позивача на його користь судові витрати у розмірі 3500 грн. Вказує, що заперечує проти позовних вимог позивача, оскільки вони є необґрунтованими та незаконними. Посилається на те, що його постійний дохід складає в середньому 3 000 гривень на місяць, проживає він у квартирі разом зі своїми непрацездатними батьками, яким щоденно необхідна допомога і які отримують пенсію, яка витрачається ними на ліки та продукти, зазначена квартира належить в рівних частках його батькам, йому та двом братам. Вважає, наданий відповідачем висновок УЗО від 22.02.2018 року щодо наявності у дитини нормотензії не свідчить про захворювання, рецепт на окуляри від 08.01.2015 року також не є висновком лікаря та не містить діагнозу. Надані позивачем докази погіршення стану здоров’я дитини свідчать про виявлення у нього жовчнокам’яної хвороби, яку позивач не лікує, про що свідчить відсутність позитивної динаміки під час його обстеження. Дані факти свідчать про те, що дитина веде малорухливий спосіб життя, харчується нерегулярно та знаходиться у постійних стресах, пов’язаних із моральним впливом на нього позивача, який не дає відповідачу спілкуватися з сином. Коли відповідач намагається відвідати сина у школі чи зателефонувати йому він плаче і просить не приходити, оскільки позивач категорично забороняє ним спілкуватися і після таких зустрічей морально знущається над сином, завдаючи морального болю, чого він боїться і знаходиться у стресі. Разом з тим, зазначені позивачем витрати на навчальні посібники у сумі 4 030,00 грн. жодним чином не підтверджуються. Вважає, що позивачем не доведено, що дитина відвідує технічну студію «Винахідник» та сплачено суму у розмірі 8800,00 грн., а також секцію «інформатики» Малого каразінського університету Центру довузівської освіти ХНУ ім. В.Н. Каразіна та позивачем сплачено 2380 грн. Вказує, що вимоги позивача щодо стягнення з нього 7605 грн. додаткових витрат на дитину недоведені та надумані.

Відповідачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, де вона вказує на те, що заперечує проти відзиву у повному обсязі, оскільки факти наведені в ньому є необґрунтованими та такими, що документально не підтверджені. Зазначає, що ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров’я та фізичним розвитком сина, не бажає проявити батьківське піклування та турботу про дитину. Відповідач вказує у відзиві, що не має жодної інформації про здібності та інтереси дитини та про необхідність її додаткового розвитку. Про те, позивач зазначає, що ОСОБА_2 жодного разу не відвідав школи, жодних батьківських зборів, не спілкувався з класним керівником та вчителями, не знає за якою програмою навчається дитина та який розмір коштів витрачається. Факт небажання дитини спілкуватися з батьком, про що зазначає відповідач у своєму відзиві, жодного відношення до вимог позову не має. Відповідач надав інформацію про те, що його щомісячний дохід становить 3 000 грн. на посаді експедитора в ТОВ «Мега ТриумфТрейд», що суперечить закону, оскільки мінімальна заробітна плата в України на 2018 рік складає 3 723 грн. Крім того, відповідач приховав від суду інформацію, що має автомобіль, зареєстрований на його ім’я, який останній використовує для офіційної роботи (що є обов’язковою умовою роботодавця) та у власних цілях, а саме для надання послуг з приватного перевезення пасажирів, що також є додатковим джерелом доходу.

Присутня у судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.

Відповідач та представник відповідача заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова 26 жовтня 2010 року (а.с. 9).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія 1-АМ № 064661 від 12.12.2006 року)(а.с.8).

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу (далі СК) України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 500 грн. щомісячно, починаючи з 01.02.2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11).

Судом також встановлено, що позивач мешкає окремо від батька дитини та самостійно виховує і утримує сина, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім’ї та прописку від 09 квітня 2018 року, виданої КП «Жилкомсервіс» дільниця № 54, в квартирі за адресою: м. Харків, вул. Харківських Дивізій, б. 14АДРЕСА_1, зареєстровані позивач ОСОБА_1 та діти –ОСОБА_4, ОСОБА_6 (а.с. 10).

Як встановлено судом та не спростовувалось стороною відповідача, позивач не працює та має малолітню дитину ОСОБА_6, 09.04. ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач працює в ТОВ «Мега Тріумф Трейд» на посаді експедитора та його загальна сума доходів за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2018 р. становить 21950,36 грн. (довідка про доходи від 10.07.2018 р.) (а.с. 46).

Відповідач проживає разом зі своїми батьками: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 у квартирі за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, б. 96/30, кв. 121, які є пенсіонерами (а.с. 36, 57-60).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка мати відповідача – ОСОБА_8, підтвердила, що відповідач проживає разом з нею та її чоловіком, які є пенсіонерами, та знаходиться разом із чоловіком на утриманні відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 має захворювання з діагнозом: жовчнокам’яна хвороба, камінь у жовчному міхурі, холелітіаз, нормотензія, знижений кровотік у артеріях головного мозку. Такі обставини підтверджено медичною документацією (а.с.12-18).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

При цьому, виходячи із положень ч. 3 ст. 181 СК України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доход її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати збільшення розміру аліментів не може заперечуватися з оглядом на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духового і соціального розвитку.

Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 01 липня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1944грн., тобто відповідач сплачує аліменти в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають частковому задоволенню, збільшивши розмір аліментів до 1000 грн.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до характеристики учня ІНФОРМАЦІЯ_6, посвідчену директором КЗ «ХСШ» № 11 – ОСОБА_9, ОСОБА_4, навчається за науково – педагогічним проектом «Інтелект України». ОСОБА_4 має навчальні досягнення достатнього рівня, виявляє зацікавленість до навчання, був учасником конкурсів, нагороджений грамотою (а.с. 20).

Позивач у судовому засіданні пояснила, що науково-педагогічний проект «Інтелект України» працює в межах нормативно-правової бази України, згідно з чинним законодавством та учні проектних класів навчаються за спеціально розробленими навчальними планами, питання щодо відкриття навчання класу за зазначеним проектом вирішено на батьківських зборах, придбання навчальних матеріалів здійснюється за власні кошти.

Згідно договору купівлі-продажу № 54 від 31.05.2016 р. ОСОБА_10, що діє на підставі протоколу батьківських зборів та ФОП ОСОБА_11 уклади договір щодо передачі на оплатній основі навчального матеріалу за програмою науково-педагогічний проект «Інтелект України», який формується у комплекті на місяць. Батьки, в томі числі й позивач, з умовами договору ознайомлені і погоджуються (а.с. 21-24,26).

Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору купівлі - продажу № 54 від 31 травня 2016 року, від 01 березня 2018 року, в п. 3.1. зазначено, що ціна одного комплекту навчальних посібників для класів основної школи становить – 260,00 грн. на місяць. (а.с. 25).

Разом з тим, дитина ОСОБА_4 відвідує заняття в технічній студії «Винахідник» по курсу робототехніка та за період з 18.04.2017 р. по 08.05.2018 р. було сплачено за навчання 8800 грн. (а.с. 27).

Згідно довідки виданої завідувачем відділом Малого каразінського університету – ОСОБА_12, ОСОБА_4, є слухачем секції «інформатики» Малого каразінського університету Центру довузівської освіти ім.. Каразіна з 16 вересня 2017 року. Навчання здійснюється на платній основі. Заборгованості станом на 14 травня 2018 року за навчання немає. (а.с. 28).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Стаття 185 СК України передбачає притягнення батьків до участі у додаткових витратах на дитину, а не до додаткового стягнення коштів на утримання, ставить обох батьків в однакове становище.

Участь у додаткових витратах батьків, які сплачують аліменти або до яких не заявлялися вимоги про сплату аліментів, може бути лише у випадках, що викликані особливими обставинами (розвитком здібності дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Законодавець до особливих обставин відносить і позитивні чинники.

Так, особливими позитивними обставинами називають розвиток здібностей дитини і, як приклад, наводять схильність дитини до музики, що викликало додаткові витрати з боку того батька, з ким проживає дитина, в необхідності придбати музичний інструмент, схильність може бути виявлена в спорті - витрати на оплату тренерів, спортивного інвентарю, оренди залу, басейна тощо.

Отже, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою.

Розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов'язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У пунктах 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що дійсно дитина потребує розвитку здібностей та вважає за необхідне частково задовільними позовні вимоги щодо додаткових витрат на неповнолітню дитину в межах доведених обставин.

Так, суд дійсно вважає, що вимоги щодо стягнення додаткових витрат на придбання навчальних матеріалів за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» підлягають частковому задоволенню, в межах заявлених позовних вимог, та зазначені витати є потребою і необхідністю для розвитку дитини ОСОБА_4, якій навчається та має добрі результаті за зазначеною вище навчальною програмою. Таким чином, з 16.09.2017 р. по травень 2018 р. витрати позивача склали (195 грн.х6 місяців та 260 грн.х2 місяці) 1690 грн. та підлягають стягненню з відповідача у розмірі 845 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення додаткових витрат за навчання дитини в технічній студії «Винахідник» за курсом робототехніка суд вважає також такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 3500 грн. (з 16.09.2017 р. по травень 2018 р. – 7000 грн. / 2).

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат за навчання дитини в секції «інформатики» Малого каразінського університету Центру довузівської освіти ім. Каразіна, суд вважає, що позивачем не доведено витрати понесені нею за навчання в зазначеній секції та необхідність у її відвідуванні.

У задоволенні вимоги позивача про те, що аліменти в новому розмірі мають сплачуватись від дня пред'явлення позову, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - постанова Пленуму № 3), у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (п. 23).

Тому суд приходить до висновку, що початок стягнення аліментів у новому розмірі сплачується з дня набрання рішення законної сили та відповідає вимогам статті 192 СК України, роз'ясненням зазначеної вище постанови Пленуму № 3.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються уразі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог(п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що судом позовні вимоги задоволені частково, позивач звільнена від сплати судового збору, а відповідачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., що підтверджується актом № 1 від 20.07.2018 р., квитанцією № 1115616 від 20.07.2018 р., згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 61 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 134, 138, 141, 258, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат, пов’язаних з розвитком здібностей дитини – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25.02.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, збільшивши їх в розмірі до 1000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на розвиток здібностей неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, за період з 16.09.2017 року по травень 2018 року у розмірі 4 345 (чотири тисячі триста сорок п’ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Відкликати виконання рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25.02.2010 року № 2-1188.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 61 (шістдесят однієї) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): м. Харків, вул. Гв.Широнінців, буд.96/30, кв.121, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року.

Суддя –