Рішення № 78271108, 30.11.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2324/18

Номер провадження 2/676/1531/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м.Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Слободенюк О.О.,

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янець-Подільський справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач згідно укладеного договору № б/н від 29.09.2010 р. отримав кредит в розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 27,60% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та Правил надання банківських послуг». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 28.02.2018 р. відповідач має заборгованість по кредитному договору в сумі 51084,51 грн., яка складається з наступного: 8180,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38695,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1300,00 грн. – заборгованість по пені та комісії, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн.(фіксована частина), 2408,79 грн. (процентна складова). Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 51084,51 грн. за кредитним договором б/н від 29.09.2010 р. та 1762,00 грн. судового збору. В судове засідання представник позивача не з’явився, в позовній заяві просить справу розглянути без його участі, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в суді позов визнали частково в розмірі 8180,00 грн. заборгованості по кредиту, решту вимог не визнали, просять відмовити в їх задоволенні. Суду представник пояснив, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по відсоткам є завищеними, значно перевищують заборгованість по тілу кредиту, позивач при видачі кредиту не врахував фінансові можливості відповідача яка є інвалідом 3-ї групи, соціально незахищена, їй не було роз‘яснено умови кредитування в банку, за станом здоров’я не повністю усвідомлює значення своїх дій. Відповідач суду пояснила, що вона мала дві кредитні картки в банку, остання «Голд», гроші знімала вже давно, отримує незначну пенсію.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 вересня 2010 року між позивачем АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам‘яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складає договір про надання банківських послуг (а.с. 7).

Відповідач зобов‘язалась повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, вносячи їх на рахунок банку до 25-го числа місяця, що слідує за звітним. З 2 квітня 2014 року щомісячний платіж мав становити 5% від заборгованості (але не менше 50 грн та не більше залишку заборгованості).

Укладаючи цей договір, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 визначили право банку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку. Разом з тим, взяті на себе за договором зобов‘язання відповідач належним чином не виконувала і станом на 28.02.2018 р. у неї виникла заборгованість, яка згідно розрахунків банку становить 51084,51 грн., яка складається з наступного: 8180,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38695,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1300,00 грн. – заборгованість по пені та комісії, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн.(фіксована частина), 2408,79 грн. (процентна складова)(а.с.5-6).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобовязання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, у випадку невиконання зобовязань за договором клієнт зобовязаний на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплатити винагороду банку.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Згідно з витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», внесення щомісячних платежів відбувається до 25 числа місяця наступного за датою виникнення заборгованості.

Пунктом 2.1.1.2.11.Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно.

Як вбачається з матеріалів справи, банком було надано відповідачу дві кредитні картки: № 4149605356290643 строком дії 07.11.2007 р. по 09/15 та № 5168742328175496 строком дії з 15.07.2014 р. по 12/17. Остання картка типу «Голд».(а.с. 84).

За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, процентів та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки, а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104цс16.

Із розрахунку позивача вбачається, що останній платіж шляхом поповнення картки готівкою в погашення кредитної заборгованості в сумі 1000 грн. мав місце 11.02.2017.

Оскільки відповідач та її представник в суді заборгованість по кредиту в сумі 8180,00 грн. визнали, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (грудень 2017 року включно).

Отже, у межах строку кредитування по грудень 2017 року відповідач мав повертати кредит і сплачувати відсотки періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з січня 2018 року у позичальника виник обов‘язок незалежно від пред‘явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування (по грудень 2018 року).

В подальшому, права та інтереси банку підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов‘язання. Проте, такі вимоги позивачем не заявлялися.

При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин суд, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Тому, стягненню з відповідача підлягають лише відсотки нараховані станом на 31.12.2017 року, відповідно до розрахунку банку вони складають 35277,89 грн., а не 38695,72 грн. які просив стягнути позивач в позовній заяві.

Посилання відовідача та його представника що банк безпідставно нарахував такі значні відсотки, що вона не надавала згоди на збільшення процентної ставки є безпідставними, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору погодилась на умови договору щодо права банку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку (п. 1.1.3.2.3), в подальшому здійснювала періодичні платежі в погашення боргу на час підняття відсоткової ставки. Крім того, відовідач повідомлялась про зміну відсоткової ставки SMS-повідомленням банку (а.с. 82, 83). Суд відхиляє заперечення відповідача, що банк не врахував особу відповідача яка є інвалідом 3-ї групи, часто хворіє, за станом здоров’я не повністю усвідомлює свої дії оскільки відповідач із зустрічним позовом до суду не звертався.

Пунктом 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Штраф підлягає оплаті в першу чергу.

У випадку виникнення прострочених зобовязань на суму від 100 грн, у томі числі прострочених зобов‘язань, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується так: базова процентна ставка за договором 27,6% (нараховується за кожен день прострочки кредиту) + 50 грн (одноразово) (п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг).

Виходячи зі змісту позовних вимог та умов кредитного договору, банком заявлялась вимога щодо стягнення 1300,00 грн. пені та комісії. Оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обов‘язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов‘язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв‘язку з наведеним вище, суд вважає, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов‘зань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Отже, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов‘язань, визначених договором, стягненню з відповідача підлягає штраф, передбачений п. 2.1.1.7.6.Умов та правил надання банківських послуг. Передбачена в подальшому п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг пеня за прострочення зобов‘язань стягненню не підлягає, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення суперечить вимогам закону. В зв‘язку з цим вимоги позивача про стягнення з відповідача 1300,00 грн. заборгованості по пені задоволенню не підлягають.

В той же час з відповідача підлягає до стягнення штраф в розмірі 500,00 грн. – фіксована складова, та штраф в розмірі 5% від суми заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 2172,89 грн.( заборгованість по кредиту 4146,61 грн. + заборгованість по відсоткам 35277,89.) х 5% = 2172,89 грн.).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2010 р. в сумі 46130,78 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту – 8180,00 грн., заборгованість по відсоткам – 35277,89 грн., штраф – 500,00 грн.(фіксована частина), штраф – 2172,89 грн.(процентна складова). Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(ІПН НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»(код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2010 р. в сумі 46130,78 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту – 8180,00 грн., заборгованість по відсоткам – 35277,89 грн., штраф – 500,00 грн.(фіксована частина), штраф – 2172,89 грн.(процентна складова); 1591,14 грн. судового збору.

На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 03.12.2018 р.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В