Рішення № 78270802, 14.11.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2372/17

2/559/281/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радивилівської міської ради Рівненської області, про визнання недійсною додаткової угоди від 23.01.2017 та договору оренди землі за № 496 від 01.08.2007, скасування державної реєстрації договору оренди землі № 496 від 01.08.2007, додаткової угоди № 496 від 23.01.2017,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 виклад позицій.

1. Позивачка просить визнати недійсними: 1) додаткову угоду від 23.01.2017 та 2) договір оренди землі за № 496 від 01.08.2007 площею 2,7124 га, кадастровий номер 5621684700:05:013:0064, що розташована в межах території Озерянської сільської ради Дубенського району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Волинь Край», 3) скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 496 від 01.08.2007, та додаткової угоди № 496 від 23.01.2017, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33985041, зареєстрованого 22.02.2017 в Радивилівській міській раді.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що її мама ОСОБА_5, згідно Державного акту на право власності від 27.12.2004 була власником земельної ділянки площею 2,7124 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Озерянської сільської ради Дубенського району. Їй стало відомо, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2007 №496 укладеного між ТОВ «Волинь Край» та ОСОБА_5 вказану земельну ділянку було передано в оренду.

05.09.2008 ОСОБА_5 - померла. Після її смерті власником вищевказаної земельної ділянки стала позивач ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2016.

Представник ТОВ «Волинь Край» в грудні 2016 року зверталася до позивачки з проханням укласти додатковий договір до договору оренди землі, однак вона категорично відмовилася, і жодних угод із ТОВ «Волинь Край» не підписувала.

В червні 2017 року їй стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Радивилівської міської ради від 22.02.2017 зареєстровано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 23.01.2017, яку позивачка не підписувала.

2. Позивач просила розглядати справу без неї у зв’язку з поганим самопочуттям (а.с. 85). Доказів поважності причин неявки до суду не подала. Проте, цивільна справа розглядалась за участі представника позивача.

3. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, показала, що в січні 2017 року, коли позивачка отримала свідоцтво на спадщину, їй стало відомо, що між її мамою ОСОБА_5 та ТОВ «Волинь Край» було укладено договір оренди № 492. Держреєстратор надав копію договору оренди землі від 01.08.2007. На думку позивача, ОСОБА_5 його не підписувала. ОСОБА_3 звернулась до правоохоронних органів і повідомила, що зазначений договір підписано не її мамою, а додаткову угоду до договору вона також не підписувала. Оригіналу зазначеного договору у відповідача немає, чому не зрозуміло. Але державна реєстрація додаткової угоди відбулась в лютому 2017, тому договір був в оригіналі. Оригінали документів про отримання ОСОБА_5 пшениці від відповідача - знищені, тому проведення почеркознавчої експертизи неможливе. Просить це розцінити як ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів і застосувати ст. 109 ЦПК України, тобто наслідки ухилення від участі в експертизі, встановивши факт, що спадкодавець ОСОБА_5 договір не підписувала. За таких умов вважає, що договір оренди землі № 492 від 01.08.2007 є недійсним. Позивачці, яка є спадкоємцем після смерті матері, а отже і власником спірної земельної ділянки, у червні 2017 року стало відомо, що існує додаткова угода між нею та відповідачем, яку вона не укладала. Тому просить визнати недійсною додаткову угоду від 23.01.2017 та договір оренди землі за № 496 від 01.08.2007. Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Волевиявлення ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 не було, тому договір оренди землі та додаткова угода не можуть бути дійсними.

4. Від ТОВ «Волинь Край» до суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 43-69).

5. У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, показала, що 01.08.2007 між ТОВ «Волинь Край» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки №496. Договір пройшов державну реєстрацію і внесений у державний реєстр. З того часу земельна ділянка використовується підприємством за призначенням. ОСОБА_6 ст. 9 Договору в односторонньому порядку його розірвання не допускається. Перехід права власності не є підставо для розірвання договору оренди землі. Після смерті ОСОБА_5, ТОВ «Волинь Край» запропонувало ОСОБА_3 укласти додаткову угоду про заміну сторони на спадкоємця. Вона погодилась і надала усі необхідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про право на спадщину, витяг з реєстру. Укладення додаткової угоди є правом сторін і ОСОБА_3 ним скористалась. Орендна плата, яку мала би отримати ОСОБА_5, але померла, була нарахована і підприємство на початку лютого 2017 року виплатило її ОСОБА_3 у загальному розмірі 17 971, 85 грн. І відбулось це після укладення додаткової угоди. Перерахунок здійснювався через «Укрпошту». Потім ОСОБА_3 звернулась до поліції із заявою про ніби-то вчинення шахрайських дій працівниками підприємства. В межах кримінального провадження проведено почеркознавчу експертизу, за результатами якої підтверджено, що саме ОСОБА_3 підписала додаткову угоду, для чого слідчим вилучено оригінал додаткової угоди. За результатами досудового розслідування кримінальне провадження закрито за відсутністю складу злочину. Оригінал першої угоди відсутній, оскільки змінився землевпорядник, який не передав відповідні документи. Проте договір зареєстрований і підприємство сплачує всі ці роки податок на землю. ОСОБА_5 до смерті двічі встигла отримати орендну плату за договором в натуральній формі, про що підписалась у відомості на ряду з іншими орендодавцями. Ці відомості були наявні на момент написання відзиву. Але бухгалтерія знищила їх 18.01.2018, оскільки минув 10-річний строк зберігання і до архіву вони не передаються. На товаристві бухгалтерія окремо, а юридичний відділ окремо, на початку року бухгалтерія знищила документи, а юридичний відділ взнав про це вже після. Якби позивач клопотала про вжиття заходів забезпечення позову і витребування цих документів – їх би не знищили, а так обов’язку зберігати відомості у відповідача не було, тому і негативні наслідки застосовані бути не можуть. Просить врахувати заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 93-95).

5. Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радивилівської міської ради Рівненської області в судове не з`явився. ОСОБА_6 поданої заяви, просить провести розгляд справи без їх участі. Зазначає, при зверненні ТОВ «Волинь Край» до відділу державної реєстрації Радивилівської міської ради із заявою про реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) з орендодавцем ОСОБА_3, були подані відповідні документи: документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, довіреність, договір про оренду землі та додаткову угоду до договору оренди землі. Документи, що подавались для державної реєстрації прав, відповідали вимогам, встановленим ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншим нормативно-правовим актам. При ухваленні рішення у справі покладаються на розсуд суду (а.с. 35, 98, 251, 253).

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. 18.04.2018 до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти певні дії, яка ухвалою від 19.04.2018 повернута заявнику через несплачений судовий збір (а.с. 149-155).

7. 25.04.2018 до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти певні дії, яка ухвалою від 26.04.2018 задоволена: заборонено вчиняти ОСОБА_3 дії по використанню (посіву, обробітку, збору врожаю) земельної ділянки площею 2,7124 га (рілля), кадастровий номер якої №5621684700:05:013:0064, що орендується ТОВ «ВОЛИНЬ КРАЙ», до вирішення спору по суті. Ухвалою від 26.04.2018 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області заяву задоволено (а.с. 159-162, 199-200).

8. Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 26.06.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26.04.2018 – без змін (а.с. 232-234).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши докази, суд робить наступні висновки.

9. Судом встановлено, що 01.08.2007 між ОСОБА_5 та ТОВ «Волинь Край» укладено договір оренди землі № 496, згідно якого передана в оренду земельна ділянка загальною площею 2,79 га кадастровий номер 5621684700:05:013:0064, що розташована в межах території Озерянської сільської ради Дубенського району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства. Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ЯА №032524, виданого Дубенською РДА 27.12.2004 (а.с. 24-32).

На підставі ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Договір зареєстровано в Дубенському регіональному відділі Рівненської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 за № 040758500507 (а.с. 27).

ОСОБА_6 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №80998660, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5621684700:05:013:0064 зафіксовано інше речове право – право оренди земельної ділянки строком на 15 років на підставі договору оренди №496 від 01.08.2007. та додаткової угоди від 23.01.2017, орендодавець – ОСОБА_3 (а.с. 7).

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі і додаткової угоди, він є укладеним, а отже і оспорюваним.

10. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

ОСОБА_6 із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_6 ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

ОСОБА_6 ст.14 Закону України «Про оренду землі» (норми наводяться в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов цього правочину відповідно до ч. 2 та ст.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року «Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Договір оренди землі №496 від 01.08.2007 укладений без порушень та у відповідності до вимог ч.1 та ч. 3 ст.15 ЗУ «Про оренду землі». За зазначеним договором ОСОБА_5 отримувала орендну плату від ТОВ «Волинь Край» за 2007 - 2008 роки в натуральній формі, що підтверджується копіями додаткової відомості за 2007 рік і відомістю про видачу орендної плати №VLK-0000005 від 28.08.2008, в яких у графі про отримання орендної плати наявні підписи навпроти контрагента ОСОБА_5 (а.с. 33, 34).

11. Копію вищезазначених відомостей було додано відповідачем до перших Заперечень, які надійшли до суду 14.12.2017. ОСОБА_6 №1 від 18.01.2018 ТОВ «Волинь край» вилучило для знищення документи, не внесені до Національного архівного фонду за 2007-2011 роки, разом 93 справи знищено шляхом спалення, серед яких і первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції та накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо) (а.с. 108-111).

Позовна заява надійшла до суду 01.11.2017, а клопотання про витребування доказів, серед яких оригінал накладної-відомості №VLK-0000005 від 28.08.2008, разом з клопотанням про призначення в подальшому почеркознавчої експертизи, - надійшли до суду 29.01.2018. Тобто, на той момент відомості за 2007-2008 роки вже були знищені.

12. ОСОБА_6 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3. ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Тобто, мінімальний термін зберігання документів - 1095 днів.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. (далі - Положення №88).

ОСОБА_6 з пп. 6.6 Положення №88 строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012. встановлено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).

Перелік № 578/5 включає список типових документів, які створюються на підприємстві, із зазначенням строків їх зберігання. Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції та накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо) зберігаються 3 роки.

Відомості про видачу орендної плати за 2007 рік і №VLK-0000005 від 28.08.2008 були знищені приблизно через 10 років, що не суперечить чинному законодавству.

13. Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Почеркознавча експертиза в даній цивільній справі не призначалась, оскільки позивач відмовився від клопотання, в зв’язку з відсутністю оригіналів документів.

Оскільки згідно ст. 104 ЦПК України суд не постановляв ухвалу про призначення експертизи, то і наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України,- застосувати неможливо.

14. У зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку площею 2,7124 га з кадастровим номер 5621684700:05:013:0064, що належала ОСОБА_5, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2016 №НВО 057536, до спадкоємця ОСОБА_3, 23.01.2017 між ТОВ «Волинь Край» та Позивачем, було укладено додаткову угоду про заміну сторони орендодавця в Договорі оренди землі (а.с. 3, 4).

15. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Твердження позивачки, що вона відмовилась укладати додатковий договір із ТОВ «Волинь край» та жодних угод з відповідачем не підписувала, - спростовується доказами.

СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області розслідувалось кримінальне провадження №1201780040000712 від 21.06.2017 за ч. 1 ст. 358 КК України за заявою ОСОБА_3, яка під час допиту в якості потерпілої пояснила, що додаткову угоду від 23.01.2017 до договору оренди землі №496 від 01.08.2008 вона не підписувала і припускає, що посадові особи ТОВ «Волинь край» її підробили. Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 02.08.2017 у даному кримінальному провадженні заступнику начальника СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області надано тимчасовий доступ і дозвіл на вилучення з ТзОВ «ВолиньКрай» документів, зокрема і договору оренди землі № 496 від 01.08.2007 (вилучена копія згідно протоколу і опису від 04.08.2017), додаткової угоди до договору оренди землі № 496 від 23.01.2017 (вилучено оригінал згідно протоколу і опису від 04.08.2017) (а.с. 60-65).

16. ОСОБА_6 повідомлення заступника начальника слідчого відділу Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області від 19.03.2018, кримінальне провадження №1201780040000712 від 21.06.2017 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, надано копію постанови про закриття кримінального провадження від 10.11.2017 та копію повідомлення про отримання ОСОБА_3 даної постанови 06.03.2018 (а.с. 139-141).

В межах кримінального провадження №1201780040000712 від 21.06.2017 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України було проведено почеркознавчу експертизу щодо справжності підпису ОСОБА_3 на додатковій угоді від 23.01.2017. У постанові про закриття кримінального провадження від 10.11.2017 зазначено, що при проведенні досудового розслідування встановлено, що 01.08.2007 між ОСОБА_5 та ТзОВ «Волинь Край» було укладено договір №496 оренди землі. 23.01.2017 в с. Квітневе Дубенського району Рівненської області було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 496 між ОСОБА_3 та ТзОВ «Волинь Край». Це підтверджено показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і висновком судово-почеркознавчої експертизи №1.1-197/17 від 29.09.2017, згідно якого встановлено, що підпис від імені орендодавця в особі ОСОБА_3 в додатковій угоді до договору оренди землі № 496 в с. Квітневе виконаний ОСОБА_3 Оскільки факт підроблення додаткової угоди до договору оренди землі № 496 документального підтвердження не знайшов, кримінальне провадження № 12017180040000712 від 21.06.2017 закрито в зв'язку з відсутністю складу в діях працівників ТзОВ «Волинь Край» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. (а.с. 103-104, 139-141).

Факти, встановлені під час досудового розслідування, учасниками справи не оспорювались.

17. ОСОБА_6 акту обстеження земельної ділянки №1 від 05.05.2017 виявлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 і перебуває в оренді – засіяна кукурудзою (а.с. 163). Земельна ділянка була обстежена і державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області, згідно акту обстеження №48 від 09.06.2017 встановлено, що земельна ділянка оброблена і засіяна сільськогосподарською культурою кукурудзою (а.с. 175).

ОСОБА_6 листа заступника начальника Головного управління Держгеокадстру у Рівненській області від 12.06.2017, в ході обстеження встановлено, що на даній земельній ділянці 5621684700:05:013:0064 засіяно сільськогосподарську культуру — кукурудзу. Земельна ділянка перебуває в користуванні за договором оренди №496 від 01.08.2007 в ТзОВ "Волинь Край" та є власністю відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №НВО 057536 громадянки ОСОБА_3. За інформацією Озерянської сільської ради № 188 від 09.06.2017 року фактичним користувачем вищезазначеної земельної ділянки є громадянка ОСОБА_3 Оскільки у фактичного користувача земельної ділянки підтверджене право власності на земельну ділянку, то факт самовільного зайняття земельної ділянки не підтверджений. В даному випадку орендодавцем порушенні договірні умови договору оренди №496 від 01.08.2007, а саме: пункт 9.2 — не вчинити дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою, що передається в оренду (а.с. 174).

18. ТОВ «Волинь-край» у 2017-2018 роках проведено осінньо-польові та весняно-польові роботи на спірній земельній ділянці на загальну суму 4 945,00 грн. Виплачено ОСОБА_3 орендну плату за 2017 рік у розмірі 8 190,00 грн., що підтверджується списком № 452 згрупованих поштових переказів та фіскальним чеком від 26.12.2017. № 9350 (а.с. 164-165), а також перераховано податки за використання спірної земельної ділянки у 2017, 2018 pоках, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи, відомістю про наявність земельних ділянок, довідкою Озерянської сільської ради № 102 від 30.01.2018., платіжними дорученнями № 3896, 4421, 4150,1663, 1747, 1828, 1918, 1952, 2016, 2043, 2219, 2380, 2568, 2755, 2896, 2989, 3116, 3231, 3468, 3605 (а.с. 166-173, 177-196). Відповідач стверджує, що після підписання сторонами додаткової угоди до договору оренди землі №496, орендна плата за період 2009 до 2017 року підприємством на початку лютого 2017 року була виплачена спадкоємиці ОСОБА_5 - ОСОБА_3 у загальному розмірі 17 971, 85 грн. Ні позивачем, ні її представником, не заперечувався факт отримання коштів за договором оренди спірної землі.

19. Відповідно до ч. 1 ст.1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

ОСОБА_6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

ОСОБА_3, як спадкоємець земельної ділянки 5621684700:05:013:0064, прийняли всі права та обов'язки орендодавця - своєї матері ОСОБА_5, - за договором оренди землі №496 від 01.08.2007. А також підписала додаткову угоду про заміну сторони у договорі №496, що не спричинило для ОСОБА_3 якихось додаткових прав чи обов'язків. Твердження позивачки, що жодних угод з відповідачем не підписувала, спростовується результатами досудового розслідування, адже підпис від імені орендодавця в додатковій угоді до договору оренди землі № 496 в с. Квітневе виконаний саме ОСОБА_3 А також тим фактом, що ОСОБА_3 отримує від ТОВ «Волинь край» орендну плату, при цьому податки за земельну ділянку сплачує також ТОВ «Волинь край», а не ОСОБА_3

20. ОСОБА_6 із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підстав для задоволення позову суд не встановив, оскільки суб'єктивні права позивача на майно порушено не було.

21. Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності і відмову з огляду на це в задоволенні позову (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України), то суд бере до уваги роз'яснення, дані Пленумом Верховного суду України у абз. третьому п. 11 своєї постанови від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі". ОСОБА_6 яких встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оскільки позов є необґрунтованим, тому саме ця обставина і є підставою для відмови в позові, а сплив позовної давності у даному випадку застосованим бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 634 ЦК України, ст. ст. 9, 10, 11, 12, 13, 17, 81, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радивилівської міської ради Рівненської області, про визнання недійсною додаткової угоди від 23.01.2017 та договору оренди землі за № 496 від 01.08.2007, скасування державної реєстрації договору оренди землі № 496 від 01.08.2007, додаткової угоди № 496 від 23.01.2017, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Край», місцезнаходження: вул. Шкільна, 1, с. Квітневе, Дубенського району, Рівненської області;

Третя особа: Радивилівська міська рада Рівненської області, місцезнаходження: вул. Паркова, 5, м. Радивилів, Рівненської області.

Повне судове рішення виготовлено 26.11.2018.

Суддя: