Ухвала суду № 78267495, 03.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 820/575/18Суддя-доповідач Мінаєва О.М.УХВАЛА

03 грудня 2018 р.м. ХарківХарківський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді: Мінаєвої О.М., суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 р. по справі №820/575/18

за позовом ОСОБА_2

до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 820/575/18 відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху через несплату судового збору та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто скаржнику. Ухвалу від 26.07.2018 року отримано представником позивача 07.08.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79).

16.11.2018 року ОСОБА_2 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду винесена 27.02.2018 року, копію рішення отримано представником позивача 20.04.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45). Із апеляційною скаргою позивач звернувся 16.11.2018 року, що підтверджується штампом пошти на конверті (а.с. 158), тобто через сім місяці після отримання копії оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У відповідності до ч. 7 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційн оскарження позивач посилається на те, що про існування оскаржуваного судового рішення дізналась лише від свого представника 20 квітня 2018 року.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки з матеріалів справи встановлено, що копію судового рішення була отримано представником позивача 20.04.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45). Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто скаржнику. Дану ухвалу отримано представником позивача 07.08.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79), а із апеляційною скаргою позивач звернувся 16.11.2018 рок, тобто через три місяці після отримання копії ухвали про повернення первиної апеляційної скарги.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою позивачем надано не було та матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане позивачем клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року відмовити.

Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року по справі № 820/575/18.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Макаренко Я.М.