Постанова № 78267411, 28.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/2990/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року (повний текст складено 24.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції Прилипчук О.А., м.Суми) по справі № 1840/2990/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якому просила: (а.с.4-12)

- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області, викладену в листі від 19.06.2018 року № К-6879-3141/21-18;

- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року по справі № 1840/2990/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1: (а.с.39-45)

- визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 19.06.2018 №К-6879-3141/21-18, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів;

- зобов'язано ГУ Держгеокадастру в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів;

- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, Буринська міська рада Сумської області в якості особи, яка не брала участі у справі і питання про чиї права, свободи, інтереси та (або) обов'язки вирішив суд, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року по справі № 1840/2990/18 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.51-54)

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" ГУ Держгеокадастру у Сумській області має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). У зв'язку із цим вказує, що у перехідний період передачі земель, вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту, має здійснюватись відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» на пленарному засіданні Буринської міської ради.

В поясненнях по справі відповідач підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник апелянта до суду не з'явився, надіслав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженням, проте будь-яких доказів в підтвердження клопотання не надано.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 21.05.2018 позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с.14, 29). До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту (а.с.15-16, 30).

Листом від 19.06.2018 № К-6879-3141/21-18 (а.с.13, 28) ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.18 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення держави власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управління має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначені державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарської призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняті відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), а тому Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування.

Головним управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою, проте відповіді не отримано.

При цьому, з метою уникнення можливої соціальної напруги та для прийняття законного розпорядчого рішення відповідач запропонував заявнику звернутись до Буринської міської об'єднаної територіальної громади для отримання відповдного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог позивача. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що за своєю правовою природою відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Положеннями ст.121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Колегія суддів зазначаєє, що в матеріалах справи міститься інформаційна довідка від 06.06.2018 року №519/416/18, складена відділом у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с.34-35), із якої вбачається, що позивачем - ОСОБА_1 - не було використано право безоплатної приватизації по даному виду використання (ст.116 ЗК України), спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, форма власності - державна, земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, відповідна земельна ділянка у власність або користування іншим громадянам не надавалась, бажане місце розташування земельної ділянки не порушуватиме вимог раціональної організації території.

З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Як свідчать матеріали справи, спірна земельна ділянка на час виникнення спірних правовідносин відносилась до земель державної власності.

Згідно із ч.ч.6 та 7 ст.118 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, така відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.06.2018 № К-6879-3141/21-18, відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мотивована відсутністю відповіді щодо погодження або непогодження органу місцевого самоврядування відведення позивачу земельної ділянки. Також, позивачу запропоновано звернутися за таким погодженням до Буринської міської об'єднаної територіальної громади.

Проте вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами ЗК України та прямо суперечить положенням ч.6 ст.118 ЗК України, яка забороняє вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Додатково колегія суддів звертає увагу. що лист відповідача від 19.06.2018 № К-6879-3141/21-18 не містить будь-яких інших посилань на жодну з визначених ч.7 ст.118 ЗК України підстав для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на вищевказане, у відповідача не було законних підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же час, приписами ЗК України передбачено можливість у відповідача під час розгляду заяви позивача прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Однак, лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.06.2018 № К-6879-3141/21-18 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.

Фактично відповідач не розглянув по суті звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

При цьому слід враховувати, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідного рішення і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Так, у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Крім іншого, варто відмітити, що Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на необхідності ефективного способу захисту порушених прав в разі зловживання владними суб'єктами своїми дискреційними повноваженнями та зазначає, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002, рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011).

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 19.06.2018 №К-6879-3141/21-18, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, і, як наслідок, зобов'язання ГУ Держгеокадастру в Сумській області повторно розглянути відповідну заяву ОСОБА_1

Щодо доводів апелянта про необхідність у перехідний період передачі земель відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» на пленарному засіданні Буринської міської ради вирішувати питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.117 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Колегія суддів звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин земельна ділянка щодо якої ОСОБА_1 було подано до ГУ Держгеокадастру у Сумській обалсті заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів, мала форму власності - державну.

Доказів, які свідчили б про іншу форму власності відповідної земельної ділянки, матеріали справи не містять та сторонами про таке не вказано.

Більше того, матеріали справи містять лист відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 23.05.2018 року 3492/116-18 (а.с.32-33), направлений на адресу голови Буринської міської ради та голови Буринської районної державної адміністрації. У даному листі міститься прохання висловити позицію щодо надання Головним управлінням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.

Буринська міська рада Сумської області - апелянт по справі - надала відповідь листом від 30.05.2018 року №780, за змістом якого відповідна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, у зв'язку з чим відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області запропоновано діяти відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України. (а.с.31).

Таким чином, апелянт визнав відсутність у нього повноважень щодо відповідної земельної ділянки.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо обгрунтованості позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування- відсутні..

Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року по справі № 1840/2990/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд