Постанова № 78267280, 27.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2637/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2018, суддя К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 10.09.18 по справі № 1640/2637/18

за позовом ОСОБА_1

до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до вимог пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування своїх вимог позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з відмовою 2 призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Зазначав, що записи у трудовій книжці свідчать про те, що стаж позивача є достатнім, а також підтверджується наданими документами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2018р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.11.2017 № 55 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.11.2017 з урахуванням висновків суду. Постанову допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає , що постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає в порушенні та неповному дослідженні судом при розгляді справи норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини. Вважає , що рішенням управління від 10.11.2017 року № 19 правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Тривалість загального стажу позивача становить 23 роки 11 місяців та 16 днів, тоді як пільговий взагалі відсутній, адже документально не підтверджений. По-перше, довідка № 57 від 20.09.2017, видана ТОВ "Ненно" не може слугувати доказом підтвердження пільгового стажу, оскільки таке підприємство не є правонаступником Ремонтно-механічного заводу тресту "Укракомплектмонтаж". По-друге, довідка видана Дочірнім експериментально виробничо-технічним підприємством "Автореммонтажнакладна" підтверджує лише факт роботи, натомість довідки за формою затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 відповідачеві надано не було. По-третє, стосовно періоду роботи позивача з 07.02.1996 по 05.08.1997 відповідно до довідки № 83 від 21.07.2017 відсутня підстава для видачі пільгової довідки у зв'язку з відсутністю на державному комунальному підприємстві "Київжитлотеплокомуненерго" наказів по особовому складу з 1996-1997 роки. По-четверте, щодо періоду роботи ОСОБА_1 в ПП "Газтепломонтаж" у період з 01.09.2009 по 03.12.2012 та з 02.01.2013 по 31.12.2013 зауважено, що пільговий стаж не зараховується оскільки документи, надані на його підтвердження містять суперечливі дані стосовно повного чи неповного робочого дня. Крім того, в період з 02.01.2007 по 09.06.2010 відсутня атестація робочих місць. Просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.11.2017 звернувся до Гребінківського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком .

Рішенням Гребінківського ОУПФУ від 10.11.2017 № 19 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутністю підтвердженого в установленому законом порядку пільгового та страхового стажу. Тривалість загального страхового стажу ОСОБА_1 - 23 роки 11 місяців 16 днів, а пільговий стаж відсутній.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що Гребінсківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області необґрунтовано було відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, вищезазначених періодів роботи ОСОБА_1 на посаді електрозварювальника, чим порушено його законні права та інтереси.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Держава, у відповідності до вимог частини 1 статті 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, крім іншого, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

При цьому згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є електрозварником ручного електродугового зварювання, кваліфікаційний рівень якого підтверджений долученими до матеріалів справи засвідченими копіями посвідчень, що віднесено відповідно до Розділу XXXIII. Загальні професії (у всіх галузях господарства) до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 461 .

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, послугувала відсутність підтвердженого в установленому законом порядку пільгового та страхового стажу. Тривалість загального страхового стажу ОСОБА_1 - 23 роки 11 місяців 16 днів, а пільговий стаж відсутній , виходячи з наступних обставин:

1) відповідно до довідки від 20.09.2017 № 57, виданої ТОВ "Ненно", не зараховано до пільгового стажу період з 16.07.1984 по 10.07.1989 так, як ця організація не є правонаступником Ремонтномеханічного заводу тресту "Укркомплектмонтаж";

2) відповідно до довідки від 29.10.2017 № 29/10-17, видана ТОВ "ПереяславГруп" з посиланням на Розділ ХХХІІІ Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, що не відповідає чинному законодавству. Під час роботи ОСОБА_1 у 1989-1990 роках на Переяслав-Хмельницькому заводі продтоварів застосовується Список, затверджений постановою Ради Міністрів СРС від 22.08.1956 № 1173, яким передбачено ХХХІІ розділи;

3) до пільгового стажу не зараховано періоди роботи в шкідливих умовах праці в ПП "Газтепломонтаж" згідно документів, що містять суперечливу інформацію. Зокрема, у довідці від 26.09.2017 №61 зазначено, що заявник працював електрогазозварювальником протягом повного робочого дня, а згідно копії наданого наказу № 08-09-к від 01.09.2009 ОСОБА_1 прийнято на посаду електрогазозварювальником з 01.09.2009 в неповним робочим днем, а також відсутня атестація робочих місць за період з 02.01.2007 по 09.06.2010.

Так, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року та № 461 від 24 червня 2016 року визначено вичерпний перелік робіт, професій, посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 та статті 100 Закону № 1788-ХІІ», врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731; далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку № 637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 1 або № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 2 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року № 162 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що трудові книжки позивача серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 містять всі необхідні записи про зайнятість позивача на відповідних посадах з належним визначенням періодів , що проігноровано відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Також , матеріалами справи підтверджено , що ТОВ "Ненно" не є правонаступником Ремонтномеханічного заводу тресту "Укркомплектмонтаж", однак, відповідно до довідки від 20.09.2017 № 59 ТОВ "Ненно" у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства закритого типу "Спеціалізованого управління по складанню та комплектуванню блокових пристроїв" (який є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків тресту "Укркомплектмонтаж") згідно постанови Господарського суду Київської області від 31.03.1999 у справі № 148\3б-98 про визнання банкрутом і ліквідацію, по акту прийому-передачі документів архів АТЗТ "СУСКБУ" переданий у відповідальне зберігання архіву Закритого акціонерного товариства "Ненно", а саме документи по опису №2-о за період з 1949 по 2004 рік, кількість екземплярів опису 2, кількість справ 720(№№ з 001 по 720).

Таким чином, ТОВ "Ненно", виконуючи функції архівної установи, підтверджено пільговий стаж позивача у період з 16.07.1984 по 10.07.1989.

Позивачем долучено до матеріалів справи і копії наказів про його прийняття на роботу та звільнення з неї, а, відтак, у відповідності до положень пункту 3 Порядку № 637 період з 16.07.1984 по 10.07.1989 (4 роки 11 місяців 25 днів) підлягає включенню до пільгового стажу.

Стосовно виданої ТОВ "ПереяславГруп" довідки з посиланням на Розділ ХХХІІІ Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України суд першої інстанції вірно зазначив , що невідповідності у формуванні довідок не можуть бути підставою для невключення спірних періодів роботи особи до пільгового стажу, оскільки як Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 461, так і затверджений постановою Ради Міністрів СРС від 22.08.1956 № 1173 містять у своєму переліку професію позивача.

Належним доказом підтвердження наявного трудового стажу є Довідка, складена у відповідності до Додатку №5 до Порядку № 637 , тобто , вказаним підприємством видана належна довідка від 10.01.2018 № 10/01-18р, що містить посилання саме на розділ ХХХІІ Списку, затвердженого постановою Ради Міністрів СРС від 22.08.1956 № 1173.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що підтвердженим є і пільговий стаж роботи в період з 11.09.1989 по 17.09.1990 (1 рік 7 днів).

Щодо періоду роботи в шкідливих умовах праці на ПП "Газтепломонтаж" та твердження позивача стосовно документів, що містять суперечливу інформацію, зокрема, у довідці від 26.09.2017 №61 зазначено, що заявник працював електрогазозварювальником протягом повного робочого дня, а згідно копії наданого наказу № 08-09-к від 01.09.2009 ОСОБА_1 прийнято на посаду електрогазозварювальника з 01.09.2009 з неповним робочим днем суд першої інстанції вірно зазначив , що викладене позивачем не заперечується, однак , врахуванню підлягає той факт, що наказом від 30.12.2009 № 15-09-к встановлено з 01.01.2010 для позивача повний робочий день.

Щодо відсутності атестації робочих місць за період з 02.01.2007 по 09.06.2010 на ПП "Газтепломонтаж" як підстави не зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 01.09.2009 по 03.12.2012 та з 02.01.2013 по 31.12.2013, колегія суддів зазначає наступне.

При цьому , пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) установлено, що відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, обов'язок проведення атестації робочих місць виник після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку № 383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що оскільки в силу вимог закону атестація робочого місця до 21 серпня 1992 року не є обов'язковою для зарахування пільгового стажу, а після 21 серпня 1992 року є обов'язковою і така має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.11.2018 у справі № 345/4618/16-а (2-а/345/64/2017).

З матеріалів справи вбачається, що чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, але працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому колегія суддів вважає, що спірний період роботи позивача необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відтак, період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2010 по 09.06.2010 має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, а період роботи з 10.06.2010 по 03.12.2012, а також з 02.01.2013 по 31.12.2013 - до такого ж стажу за результатами останньої атестації.

Виходячи з викладеного, зарахуванню до пільгового стажу підлягають періоди роботи позивача на ПП "Газтепломонтаж" з 01.01.2010 по 03.12.2012 (2 роки 11 місяців 3 днів), а також з 02.01.2013 по 31.12.2013 (1 рік).

Також , позивачем долучено до матеріалів справи копії наказів про прийняття позивача на роботу до Дочірнього експериментально виробничо-технічного підприємства "Автореммонтажнакладна" та про його звільнення, а також копія довідок, виданих такими роботодавцями, про заробітну плату для обчислення пенсії (за формою Додатку 1, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637), складених на підставі особових рахунків за відповідні періоди, що у розумінні положень пункту 3 Порядку 3 є належними документами, які містять відомості про періоди роботи .

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що факт роботи позивача на посаді газоелектрозварника (електрогазозварювальника) доведеним, а записи у трудовій книжці позивача та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди за Списком № 2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів зазначає , що в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України такі докази не можуть бути розцінені судом як допустимі, оскільки останні не були покладені в основу рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 10 листа Вищого адміністративного суду України № 1406/100 /13-08 від 14.08.2008 "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення" (за результатами справ розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку) слідує, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливість одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації, або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Таким чином, суд вважає, що Гребінківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області необґрунтовано було відмовлено позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, вищезазначених періодів роботи ОСОБА_1 на посаді електрозварювальника, чим порушено його законні права та інтереси.

Крім того, суд зазначає, що відповідач як орган, що призначає пенсії, має право відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, зокрема, за наявності розбіжностей у документах.

Отже, відповідач, не скориставшись своїм правом на перевірку достовірності поданих позивачем документів і зазначених в них даних, відхилив ці документи, тим самим позбавивши позивача права на належний соціальний захист у вигляді призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення та відповідності останнього вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об'єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «ОСОБА_2 проти України»).

Виходячи з вищевикладеного та з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним та скасував рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.11.2017 № 55 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пунктами 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку /пункт 1.6/; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.7/.

Наведене узгоджується з практикою Верховного Суду , викладеною в постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 750/11115/16-а.

Враховуючи те, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до органу пенсійного фонду 17 січня 2018 року, саме з цієї дати право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, то суд першої інстанції правомірно зобов'язав Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.11.2017 з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Суд зазначає, що доводи касаційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 по справі № 1640/2637/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 03.12.2018.