Ухвала суду № 78264519, 20.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/21363/12

Провадження № 2-аз/522/13/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянув клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» (65044, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 11) до Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.. Думська, 1), третя особа ОСОБА_1 (65072, АДРЕСА_1) про часткове скасування рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року №1526-IV», -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про часткове скасування рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року №1526-IV».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2014 року було зупинено провадження у справі № 1522/21363/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САН МАРИН» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, про часткове скасування рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року №1526-VI до вирішення цивільної справи № 523/2582/14-ц, яка знаходиться в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САН МАРИН» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Філімовнова Г.В., про визнання договору купівлі-продажу від 25.05.2011 року недійсним.

Ухвалою суду від 14.09.2018 р. провадження в адміністративній справі № 1522/21363/12 поновлено на підставі ст. 237 КАС України.

12.11.2018 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5, звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2013 року по даній справі, мотивуючи його тим, що відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 162 «б» та 162 «в» ніяким чином не порушує прав та інтересів Позивача та фактично блокує законне оформлення ОСОБА_1 земельної ділянки пл. 0.0227 га по вул. Миколаївська дорога 162. «б» та 162 «в» в м. Одесі.

Ухвалою суду від 29.05.2013 р. було задоволено заяву Позивача про забезпечення позову згідно якої, в порядку забезпечення позову, ухвалено заборонити Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради; Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради; Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області; Одеській міській раді погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва. Також заборонено державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у місті Одесі Одеської області вчиняти дії щодо формування зазначених земельних ділянок та присвоювати їм кадастрові номери.

Зазначена ухвала суду про забезпечення позову мотивована тим, що виконання оскаржуваного рішення Одеської міської ради може призвести до порушення прав та законних інтересів ТОВ «Сан Марин», щодо володіння та користування своїм майном до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В поданому клопотанні представник третьої особи ОСОБА_1 посилався на те, що не відповідають дійсності доводи Позивача про те, що виконання оскаржуваного рішення Одеської міської ради може призвести до порушення прав та законних інтересів Позивача, щодо володіння та користування своїм майном до ухвалення рішення в адміністративній справі, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Разом з цим заявник клопотання вказує на те, що Позивач зловживаючи своїми процесуальними правами заявив клопотання про забезпечення позовних вимог в обґрунтування якої заклав штучно створений предмет спору, що відкрило позивачу шлях в оформленні земельної ділянки площею 2,65 га до складу якої входить земельна ділянка пл. 0,0227 га під дачними будинками, що належать третій особі ОСОБА_1 по АДРЕСА_2., одночасно блокуючи ОСОБА_1 право на законне оформлення землі в установленому законом порядку, чим грубо порушуються права ОСОБА_1 гарантовані ст. 41 Конституції України право володіти, розпоряджатися та користуватися своєю власністю.

Представник третьої особи ОСОБА_1, клопотання просив задовольнити.

Відповідач Одеська міська рада повідомлений належним чином в установленому порядку, на судове засідання не з'явився.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про неможливість брати участь у судовому засіданні.

Вирішуючи питання скасування забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Обмеження можливості користуватися та розпоряджатися власним майном, так само як і блокування в законному оформленні земельної ділянки, може призвести до неприйнятних та незворотних наслідків.

Судом встановлено, що 25.05.2011 р. третя особа ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 два договори купівлі-продажу двох дачних будинків загальною площею 114,8 кв.м. по АДРЕСА_2 та загальною площею 68,8 кв.м. по АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

30.05.2011 р. право власності на дачні будинки було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 30.05.2011 р. № 30130521 та Витягом про державну реєстрацію прав від 30.05.2011 р. № 30130640.

З набранням чинності Законом України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 24.01.2013 р. право власності на дачні будинки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2013 р. № 133313 та 133135.

Рішенням Одеської міської ради № 1526-VI від 22.11.2011 року, надано третій особі ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пл. 0,0227 га за адресою: м Одеса, АДРЕСА_2 і 162 «і» для індивідуального дачного будівництва.

20.06.2012 р. земельній ділянці загальною пл. 0,0227 га, яка знаходиться в користуванні третьої особи ОСОБА_1, було визначено кадастровий номер НОМЕР_2, внесеного 27.06.2012 р до Автоматизованої системи Державного земельного кадастру, що підтверджується відміткою на титульному аркуші проекту землеустрою доданого до клопотання.

Судом також встановлено, що по сусідству з дачними будинками ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 знаходиться база відпочинку «Лузанівка», по вул. Миколаївська дорога, 166 в м. Одесі, що належить Позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2004 р. купленого Позивачем у Одеського заводу радіально-свердлильних верстатів.

В пункті 1 Договору купівлі-продажу від 08.04.2004 р. та в пункті 1 Акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу зазначено, що база відпочинку «Лузанівка», що належить Позивачу, розташована на земельній ділянці пл. 3655 кв.м.

Рішенням Одеської міської ради № 942-VII від 30.06.2016 року надано дозвіл Позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,6500 га, за адресою: АДРЕСА_3, для експлуатації та обслуговування оздоровчо-спортивної бази.

Як встановлено матеріалами справи, 31.10.2016 р. між третьою особою ОСОБА_1 та Позивачем були встановлені межі земельної ділянки Позивача загальною площею 2,4796 по АДРЕСА_3, що є суміжною з земельною ділянкою ОСОБА_1 загальною площею 0,0227 га по АДРЕСА_2, шляхом підписання Акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, оформленого в порядку передбаченого пунктом 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 та ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Згідно положення пункту 1.2. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій», межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

При таких обставинах, Позивач та третя особа ОСОБА_1 встановили в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки і закріпили їх межовими знаками, що підтверджується Актом прийому-передачі межових знаків на зберігання, оформленого в порядку передбаченого пунктом 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 та статтею 55 Закону України «Про землеустрій».

Суд також приймає до уваги постанову Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 03.10.2018 р. по справі № 523/2582/14-ц. (пр. № 61-6675св18), якою скасовані рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2017 р. та постанова Апеляційного суду Одеської області від 10.01.2018 р., в частині позовних вимог ТОВ «Сан марин» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_6, приватний нотаріус Філімовнова Г.В., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що вирішуючи спір про визнання договорів купівлі-продажу дачних будинків недійсними суди не надали належної правової оцінки наявності порушеного права чи інтересу позивача, не з'ясував, чим підтверджено право ТОВ «Сан марин» на спірну земельну ділянку з огляду на те, що документи з цього приводу у матеріалах справи відсутні.

Отже матеріали даної адміністративної справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Позивачем не вказано, які саме ознаки свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення. Таким чином, заходи забезпечення позову повинні бути скасовані.

Суд враховує дані фактичні обставини справи і приходить до висновку про те, що на даний час відпали підстави для забезпечення адміністративного позову передбачені частиною 2 ст. 150 КАС України, у зв'язку з чим, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в силу ст. 157 КАС України.

Відповідно до ст.117 КАС України (в редакції, що діяла під час забезпечення позову) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам,свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі,або захист цих прав,свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат,а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіривши матеріали справи і клопотання та оцінивши обставини справи, а також надані докази, суд вважає що клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.,ст. 150, 151, 157 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2013 року по адміністративній справі № 1522/21363/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» ( 65044, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 11) до Одеської міської ради ( 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1), третя особа ОСОБА_1 (65072, АДРЕСА_1) про часткове скасування рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року №1526-IV», а саме скасувати заборону Одеському міському управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради; Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради; Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеській області; Одеській міській раді погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, а також скасувати заборону державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у місті Одесі Одеської області у вчиненні дії щодо формування зазначених земельних ділянок та присвоювати їм кадастрові номери.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцяти денний строк з дня її проголошення.

Суддя: